Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 712/11617/18

провадження № 61-12101св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник (боржник) - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, подану представником ОСОБА_1 , на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 жовтня 2022 року у складі судді Троян Т. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Сіренко Ю. В., Гончар Н. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У вересні 2022 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулося до суду зі скаргою про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Скарга мотивована тим, що 09 вересня 2022 року на адресу ПАТ «Українська інноваційна компанія» надійшла постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа № 712/11617/18, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 10 листопада 2020 року, відповідно до якого з ПАТ «УКРІНБАНК» на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість: за договором банківського вкладу

№ 10-1349388 від 14 травня 2015 року в сумі 4 000 дол. США; за договором банківського вкладу № 10-2339720 від 02 квітня 2015 року в сумі 10 000 дол. США; за договором банківського вкладу № 10-2339687 від 02 квітня 2015 року в сумі 10 000 дол. США; за договором банківського вкладу № 10-1349376 від 14 травня 2015 року в сумі 10 000 дол. США, а також судовий збір.

Однак приватний виконавець Бурмага Є. А. самостійно, без рішення суду, змінив боржника, а саме - ПАТ «УКРІНБАНК» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», що є протиправним, адже ПАТ «Українська інноваційна компанія» не була учасником справи № 712/11617/18, отже не несе відповідальності за рішенням суду.

Просило суд скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. від 09 вересня 2022 року за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа № 712/11617/18.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, скаргу ПАТ «Українська інноваційна компанія» задоволено.

Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. від 09 вересня 2022 року про відкриття виконавчого провадження із зазначенням сторони виконавчого провадження (боржника) - ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 дійшла висновків, що ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» мають один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк», такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи. В Єдиний Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань, під кодом 05839888 зареєстровано ПАТ «Українська інноваційна компанія». Однак, відсутні відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа. Відтак Велика Палата Верховного Суду у цій справі дійшла висновку, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «комерційних банків» (КВЕД:64.19) не є, ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 Цивільного кодексу України (стаття 87 Закону України «Про акціонерні товариства»), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (стаття 86 Закону України «Про акціонерні товариства»), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні ст.106 Цивільного кодексу України (статті 83 - 85 Закону України «Про акціонерні товариства»). Отже, в результаті організаційних змін ПАТ «Укрінбанк» від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не утворилась.

Верховним Судом також було констатовано, що фактично суть організаційних змін Банку від 13 липня 2016 року зводиться до створення власної процедури виведення проблемного банку з ринку без врахування спеціальної процедури, повноважень Національного Банку України та Фонду, механізмів захисту кредиторів банку, передбаченої банківським законодавством. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства. Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Відтак Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/698/16 дійшла висновку про те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку.

Стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України про гарантування вкладів. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

Вирішуючи питання заміни сторони виконавчого провадження, суд не вбачає підстав відходити від статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням вищевказаних висновків Верховного Суду щодо того, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, суд вважає передчасним заміну приватним виконавцем первісного боржника (відповідача в справі - ПАТ «УКРІНБАНК») на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зміни назви боржника у виконавчому провадженні не доведено, що вбачається з встановлених Великою Палатою Верховного Суду у справі № 925/698/16 обставин, тому приватний виконавець діяв помилково, зазначаючи у постанові про відкриття виконавчого провадження іншу особу, ніж вказану у виконавчому листі, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2022 року представник приватного виконавця Бурмаги Є. А. - ОСОБА_1. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що 25 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-н-148/09 (провадження № 61-1104св18) досліджував питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ «Український інноваційний банк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління (далі - організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року). Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк».

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРІНКОМ» від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ «Українська інноваційна компанія» (далі - організаційні зміни банку від 28 березня 2017 року), реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ`УКРІНКОМ» та ПАТ «Український інноваційний банк».

Вказані обставини були встановлені в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17 гс 19) від 10 грудня 2019 року, а відтак в силу приписів статті 82 ЦПК України не потребують доказуванню. До того ж у вказаній постанові (п. п. 203, 204) було також зазначено, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі № 914/3587/14 (постанова від 24 квітня 2019 року) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не утворилась.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження та (або) процесуальне правонаступництво, яке може бути на будь-якій стадії судового процесу, допускається лише при реорганізації юридичної особи (у правовідносинах, що стосується юридичних осіб), тоді як ПАТ «Український інноваційний банк» змінило лише назву на ПАТ «УКРІНКОМ», а в подальшому на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Зміна назви сторони виконавчого провадження належить до повноважень виконавця, який здійснює виконання судового рішення.

Тому приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження на підставі відомостей, викладених в заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, було здійснено перевірку вказаних обставин (зміни найменування боржника) та на підставі постанови Великої палати Верховного суду у справі

№ 925/698/16 (провадження № 12-17 гс 19) від 10 грудня 2019 року було достеменно встановлено про вказані у заяві про відкриття обставини. До того ж, ідентифікаційний код боржника (ПАТ «Український інноваційний банк», 05839888), зазначений у виконавчому документі, не змінювався та є тотожним з кодом, який закріплений за скаржником (ПАТ «Українська інноваційна компанія»).

Рух справи межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 909/578/17.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня2023 року поновлено касаційне провадження у справі.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/11617/18 від 28 серпня 2020 року стягнено з ПАТ «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_2 заборгованість: за договором банківського вкладу № 10-1349388 від 14 травня 2015 року в сумі 4 000 дол. США; за договором банківського вкладу № 10-2339720 від 02 квітня 2015 року в сумі 10 000 дол. США; за договором банківського вкладу № 10-2339687 від

02 квітня 2015 року в сумі 10 000 дол. США; за договором банківського вкладу

№ 10-1349376 від 14 травня 2015 року в сумі 10 000 дол. США, а також судовий збір.

Згідно з оскарженою постановою про відкриття виконавчого провадження від

09 вересня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А. за виконавчим провадженням № НОМЕР_1: відповідно до п.1.1. Статуту в редакції від 13 липня 2016 року ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни його найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк». Відповідно до п.1.1. Статуту в редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ».

Позиція Верховного Суду

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі

№ 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша, пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі

№ 914/3587/14 (провадження № 12-34гс19) вказано, що «на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (стаття 15 Закону України «Про виконавче провадження», пункт 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень). Звідси, зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження».

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17 гс 19) зроблено висновок, що «зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі № 914/3587/14 (постанова від 24 квітня 2019 року) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась. Власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону про банки, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону про банки так і пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу».

У справі, що переглядається, суди не врахували, що на відміну від заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів (про внесення змін до установчих документів, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (стаття 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому до повноважень виконавця не належить визначення правонаступництва юридичної особи залежно від зміни видів її діяльності, законодавство про виконавче провадження не передбачає винятків при вирішенні виконавцем питання зміни назви сторони виконавчого провадження залежно від організаційно-правової форми юридичної особи тощо. Тому у цій справі за скаргою на дії приватного виконавця висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 щодо невідповідності вимогам банківського законодавства організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року, не можуть бути використанні в обґрунтування неправомірності дій виконавця при вирішенні питання відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача.

Тому за встановлення судами надання стягувачем підтверджуючих документів про зміну найменування юридичної особи ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», у приватного виконавця не було підстав для відмови стягувачу у вчиненні оспорюваних виконавчих дій щодо відкриття виконавчого провадження зі зміною назви сторони виконавчого провадження, що виключає можливість кваліфікації таких дій як неправомірних відповідно до статті 451 ЦПК України.

За таких обставин суди зробили помилковий висновок про протиправність дій приватного виконавця.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до підпункту «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та переглядом справи у суді касаційної інстанції підлягає стягненню з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на користь приватного виконавця Бурмаги Є. А. судовий збір у розмірі 2 977,20 грн (496,20 грн (а. с. 42) + 2 481,00 грн).

Керуючись статтями 400 402 409 413 416 452 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 жовтня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року скасувати.

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 жовтня 2022 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук