Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 344/13626/16-ц

провадження № 61-34613св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь", ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року у складі судді Пастернак І. А. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2017 року у складі колегії суддів:

Малєєва А. Ю., Горблянського Я. Д., Матківського Р. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь" (далі - ТОВ "Континенталь") та ОСОБА_2 на свою користь 2 454 667,57 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 26 січня 2015 року між ним та ТОВ "Континенталь" укладено договір купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт нерухомого майна, що буде створений в майбутньому, описаний у пункті 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

27 січня 2015 року між ним (ОСОБА_1) та ОСОБА_2 укладений договір поруки, за яким останній поручився за виконання ТОВ "Континенталь" усіх зобов'язань за договором.

Зазначав, що він (позивач) виконав усі зобов'язання за договором від 26 січня 2015 року, проте ТОВ "Континенталь" не передало у його власність об'єкт, що буде створений в майбутньому, та не повернуло сплачені ним кошти.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Континенталь" зобов'язань, взятих на себе за умовами договору від 26 січня 2015 року № 01/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, зокрема, невиконання обов'язку щодо передачі у власність йому, як покупцю, об'єкта нерухомого майна, а також неповерненням у зв'язку з цим сплачених ним коштів, на підставі пункту 4.2 договору ТОВ "Континенталь" та ОСОБА_2, який є поручителем за договором, в солідарному порядку зобов'язані сплатити на його (позивача) користь попередню оплату за договором, пеню та штраф, розмір яких передбачено умовами цього договору, у загальному розмірі 2 184 064,24 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ "Континенталь" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 320,00 дол. США, що еквівалентно 1 115 251,20 грн - попередню оплату за договором від 26 січня 2015 року № 01/01/05 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому, 8 104,32 дол. США, що еквівалентно 224 165,49 грн, - пеню, 40 320,00 дол. США, що еквівалентно 1 115 251,20 грн, - штраф, всього 88 744,32 дол. США, що еквівалентно 2 454 667,89 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач за умовами договору попередньо оплатив вартість квартири, проте ТОВ "Континенталь", як продавець, у встановлений строк майно не передало, а тому згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України позивач має право солідарної вимоги до боржника та поручителя відповідно до умов договору та положень статей 526, 527, 530, 543, 549, 550, 551, 553, 554 ЦК України.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2017 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Континенталь", посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди не звернули увагу на те, що за умовами договору не передбачено право покупця на односторонню відмову від договору, а момент виконання за вказаним договором містить прив'язку до обов'язку продавця щодо передачі об'єкта нерухомого майна. Крім того, за порушення строків здачі передбачено нарахування штрафних санкцій, а не право на повернення сплачених грошових коштів.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Континенталь", ОСОБА_2 про стягнення коштів у зв'язку з невиконанням умов договору та витребувано зазначену справу з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 344/13626/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 січня 2015 року ТОВ "Континенталь" та ОСОБА_1 уклали договір № 01/01/15 купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт нерухомого майна, що буде створений в майбутньому, зокрема, однокімнатну квартиру, під'їзд перший, поверх п'ятий, площа 63 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з пунктом 1.3. договору планове закінчення будівництва та введення в експлуатацію комплексу, в якому знаходиться вказаний у пункті 1.2 об'єкт, - перше півріччя 2016 року.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальною вартістю об'єкта на момент укладення цього договору є грошові кошти в національній валюті України, в розмірі еквівалентному 40 320,00 дол. США, за офіційним курсом долара США встановленому Національним банком України. Термін внесення коштів до 27 січня 2015 (пункт 2.2. договору).

27 січня 2015 року між ОСОБА_1 (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки, відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Континенталь", що виникають з договору № 01/01/15 купівлі-продажу майна від 26 січня 2015 року (основний договір).

Відповідно до пункту 2.2 договору поруки від 27 січня 2015 строк виконання зобов'язання за основним договором складає 30 березня 2016 року.

27 січня 2015 року ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ "Континенталь" 641 071,00 грн, що на день внесення суми становило 40 320,00 дол. США.

Будівництво належної позивачу однокімнатної квартири на п'ятому поверсі загальною площею 63 кв. м на АДРЕСА_1 у першому півріччі 2016 року не закінчено, будинок в експлуатацію не введено.

За порушення продавцем строку передачі об'єкта покупцю більше ніж на 3 місяці пунктом 4.2 договору передбачено сплату пені у розмірі 0,1% від загальної вартості об'єкта, вказаної в пункті 2.1 цього договору, за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 100 % від загальної вартості об'єкта, вказаної в пункті 2.1 договору.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Континенталь" своїх зобов'язань за договором, 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 надіслав на адресу поручителя ОСОБА_2 вимогу про їх виконання.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилався на те, що ТОВ "Континенталь" не виконало зобов'язань, взятих на себе за умовами договору, зокрема, не передало у визначений договором строк йому у власність об'єкт нерухомого майна, тому просив стягнути ці кошти з урахуванням пені та штрафів, що передбачені цим договором, з яких: 40 320,00 дол. США - сума оплаченої попередньої оплати за договором, яка повинна бути повернута покупцеві, 8 104,32 дол. США - пеня та 40 320,00 дол. США - штраф.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 статті 662 ЦК України).

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень Стаття 663 ЦК України.

У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 331/5054/15-ц (провадження № 14-164 цс 19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з частиною 1 статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

У зв'язку з невиконанням відповідачем договору позивач відмовився від цього договору, що створило для продавця безумовний обов'язок з повернення отриманих грошових коштів за першою вимогою покупця.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 552/90/17 (провадження № 61-36100св18).

Що стосується задоволення судом вимог про стягнення пені та штрафу, які передбачені пунктом 4.2 укладеного між сторонами договору, колегія суддів виходить із такого.

За положеннями статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог статей 626, 627, 628 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача вартості оплаченого позивачем товару з урахуванням пені та штрафу, що передбачені умовами договору за неналежне виконання зобов'язань.

Аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів, а також незгоди заявника з висновками щодо оцінки цих доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи касаційної скарги щодо недоведеності обставин справи та відхиляє доводи відповідача, спрямовані на переоцінку доказів, з огляду на приписи частини 1 статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь" залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М.

М. Русинчук