Постанова

Іменем України

19 березня 2018 року

м. Київ

справа № 398/5325/15-ц

провадження № 61-6090св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7

треті особи: ОСОБА_8, фізична особа-підприємець ОСОБА_9

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Бугайченко Т. А. від 07 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області у складі суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Письменного О. А. від 03 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Позов мотивовано тим, що їм та їхній донці ОСОБА_8 (яка фактично у квартирі не проживає та нею не користується) на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

У кінці вересня 2015 року відповідачами, які проживають в квартирі № 95, проводились роботи по облаштуванню квартири автономним опаленням, встановлено крани на трубах, справність яких перевірена не була, в результаті чого 06 жовтня 2015 року під час подачі води в систему централізованого опалення через встановлені крани відбувся витік води. У результаті затікання води у їхній з вини відповідачів квартирі пошкоджено стелю та стіни у вітальні і спальні, шпалери в кімнатах, а також замокання електропроводки. Розмір збитків відповідно до зведеного кошторису розрахунку ремонтно-відновлюваних робіт становить 32 950 грн 78 коп., в тому числі 400 грн вартості робіт по складенню кошторису, які відповідачі відмовляються відшкодовувати у добровільному порядку, а також 1 000 моральної шкоди.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні позову до ОСОБА_6 та у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів на підтвердження дійсного розміру завданої шкоди, оскільки акт обстеження технічного стану квартири на предмет затоплення не відповідає встановленій формі; архітектор, який проводив зведений кошторис-розрахунок ремонтно-відновлювальних робіт не був попереджений про кримінальну відповідальність та не включений до Державного реєстру атестованих судових експертів, та врахувавши, що клопотання про призначення експертизи з метою визначення вартості завданих збитків сторонами не було заявлено, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення майнової шкоди.

Крім того, вважав, що відповідальність за завдання шкоди повинен нести власник квартири - ОСОБА_7, а тому відмовив у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_6

Вирішуючи спір в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для її відшкодування у розмірі, визначеної з урахуванням характеру та обсягу страждань позивачів внаслідок залиття квартири.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задоволено. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 32 950 грн 78 коп та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідачами не доведено відсутності їхньої вини у заподіянні шкоди, не надано доказів заподіяння шкоди у меншому розмірі, від проведення експертизи, призначеної ухвалою суду за клопотанням відповідача, останній відмовився, посилаючись на надмірну вартість її виконання.

У листопаді 2017 року ОСОБА_6 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано положення частин першої, другої статті 1166 ЦК України.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина перша та друга статті 1166 ЦК України).

Частина перша статті 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди.

Суд встановив, що позивачі та третя особа є співвласниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 є власником квартири № 95, в якій згідно з актом здачі - прийняття виконання робіт від 06 жовтня 2015 року були проведені роботи з демонтажу приладів центрального опалення та монтажу системи опалення.

22 жовтня 2015 року комісією представників КП «Житлогосп» проведено обстеження технічного стану квартир № 91 та № 95 та встановлено, що внаслідок затіканні води з квартири № 95 мають місце пошкодження в квартирі № 91, а саме: в залі на стелі, жовті плями приблизно 0,1 кв. м (поверхня шпаклівка, водоемульсійне фарбування). На стіні жовті сліди затікання на шпалерах приблизно 0,3 кв. м. Замокання електропроводки. В спальні жовті плями на стелі вздовж з'єднання стіни зі стелею приблизно 0,1 кв. м. Пожовклі шпалери по стіні приблизно 0,3 кв. м, в окремих місцях відклеєні.

Кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири № 91 (проведеного головним архітектором ОСОБА_10, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, який зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів від 26 травня 2011 року за № 313-Кг-11), складеного в поточних цінах станом на 26 жовтня 2015 року, визначено, що розмір майнової шкоди складає 32 950 грн 78 коп.

Відповідачем ОСОБА_6 було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення розміру матеріальної шкоди, завданої позивачам внаслідок затікання квартири водою.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 березня 2017 року клопотання задоволено, оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_6, який відмовився від проведення експертизи та її оплати.

За таких обставин, факт залиття квартири позивачів підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачами в ході розгляду справи та не доведено, що шкода внаслідок залиття квартири, заподіяна не з їхньої вини.

Встановивши, що позивачі довели завдану йому шкоду, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідачів солідарного обов'язку з відшкодування завданих збитків.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило