Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.10.2019 року у справі №759/10155/19

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 759/10155/19

провадження № 61-17071св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року у складі судді Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") про припинення дій, які порушують право, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером, пенсію отримує на рахунок, що відкритий у ПАТ "Державний ощадний банк України".

07 травня 2019 року на телефонний номер позивача надійшло смс повідомлення від "Oschаdbak" наступного змісту: "Uvaga! My zablokuvaly Vash rahunok Acnt: НОМЕР_2 vidpovidno do postanovy Kabinetu Ministriv 637. Dlya rozblokuvannya kartky zvernutysya do Banky ta proidit identyfikatsiu. info НОМЕР_1".

При зверненні до відділення вказаного банку 15 травня 2019 року

ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію, проте відповіді про результати останньої та інформації про розблокування рахунку не отримав.

Посилаючись на те, що відповідачем порушено право на вільне розпорядження своєю власність, а саме пенсією, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо блокування з 27 травня 2019 року його рахунків, відкритих

у ПАТ "Державний ощадний банк України"; визнати протиправним та скасувати рішення ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо блокування з 27 травня 2019 року рахунків позивача; зобов'язати відповідача розблокувати та поновити користування грошовими коштами, які знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ "Державний ощадний банк України"; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 серпня

2019 року (у складі судді Марко Я. Р. ) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не порушував прав, свобод та інтересів позивача, оскільки нарахування пенсії на рахунок останнього не припинялось. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що неправомірними діями відповідача завдано збитки або інші негативні наслідки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року повернуто без розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, звернувшись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції безпосередньо до апеляційного суду, ОСОБА_1 порушив визначений законом порядок подання апеляційної скарги з урахуванням Перехідних положень ЦПК України

(у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року), а тому апеляційна скарга з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні судового рішення апеляційний суд не врахував висновки, викладені об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112св18), а також порушив принцип статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Доводи інших учасників справи

У листопаді 2019 року ПАТ "Державний ощадний банк України" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою, оскільки в ЦПК визначено порядок подання апеляційної скарги, якого позивач не дотримався, тому підстави для її скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року повернуто без розгляду на підставі підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" від 20 лютого 2014 року).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Статтею 355 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення

у справі "Воловік проти України" заява № 15123/03, від 06 грудня

2007 року).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення у справі "Дія 97" проти України",

заява № 19164/04, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення вказаних норм процесуального законодавства матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті "права на справедливий суд".

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Таким чином, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня

2018 року у справі № 514/134/17-ц (провадження № 61-12112сво18).

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту
15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 4 статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, а саме для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська