Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 755/2476/18

провадження № 61-11733св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна Вежа»,

особи, які подавали апеляційні скарги: ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Колоннейд Україна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року, ухвалене у складі судді Шевченко В. М., та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна вежа» про стягнення майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Комфортна вежа» укладений договір про виконання робіт та надання послуг щодо придбання та встановлення фільтру очистки гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності.

За умовами договору відповідальним за виконання робіт був

ОСОБА_2

28 листопада 2015 року на виконання умов договору від 01 листопада

2015 року ОСОБА_2 за грошові кошти позивача придбав фільтр очистки гарячої води та встановив його в квартирі ОСОБА_1 , про що складено акт прийому-передачі виконання робіт.

06 березня 2016 року в належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 сталось залиття, причиною якого є несправність фільтру очистки гарячого водопостачання, що був встановлений 28 листопада 2015 року ОСОБА_2 .

Позивач вказував, що згідно акту про залиття, складеного 06 березня

2016 року, причиною залиття став порив пластикового корпусу фільтра гарячого водопостачання.

Для встановлення суми завданих позивачу внаслідок залиття майнових збитків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за висновком якої № 08/06/17112

від 29 червня 2017 року вартість таких збитків становить 47 769,60 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є відповідальною особою за виконання робіт згідно договору від 01 листопада 2015 року, позивач звернувся безпосередньо до нього з вимогою про відшкодування збитків, завданих неякісним виконанням робіт, що призвело до залиття квартири позивача, однак відповідач відмовився від врегулювання спору в добровільному порядку.

Просив суд стягнути із ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 47 769,60 грн, завдану внаслідок неналежного виконання робіт, передбачених договором від 01 листопада 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 47 769,60 грн, завдану внаслідок неналежного виконання робіт, передбачених договором про виконання робіт та надання послуг

від 01 листопада 2015 року, що призвело до залиття в квартирі АДРЕСА_1 , а також судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 як особою, на яку договором від 01 листопада 2015 року покладено відповідальність за виконання робіт щодо придбання та встановлення фільтру очистки гарячої води, 28 листопада 2015 року особисто придбано та встановлено фільтр очистки гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 , належній позивачу на праві власності, та внаслідок неякісно виконаних робіт у період 06 березня 2016 року стався порив пластикового корпусу фільтра гарячого водопостачання, встановленого ОСОБА_2 , що призвело до залиття квартири позивача та завдання останньому майнової шкоди у розмірі 47 769,60 грн, визначеного згідно висновку експерта від 29 червня 2017 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року відхилено апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Петрушиної К. І. та представника приватного акціонерного товариства «Страхова

компанія «Колоннейд Україна» (далі - ПрАТ «СК «Колоннейд Україна») - адвоката Кіяна А. В., а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційні скарги осіб, які не брали участі у справі, однак вважали, що оскаржуваним рішенням порушені їх права та інтереси, апеляційний суд виходив з доведення належними та допустимими доказами вини ОСОБА_2 у неякісно виконаних роботах зі встановлення фільтра очистки гарячої води, що потягло за собою 06 березня 2016 року порив пластикового корпусу фільтра та залиття квартири позивача.

Апеляційний суд зазначив, що будь-яких доказів на спростування вини ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду,

представник ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» - адвокат Кіян А. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від 26 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 16 травня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.

У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що внаслідок залиття квартири, що сталося 06 березня 2016 року, вода потрапила до приміщень магазину «Stefano Ricci», яка знаходиться поверхом нижче від квартири ОСОБА_1 , тому одяг, який належав товариству з обмеженою відповідальністю «Арніа» (далі - ТОВ «Арнія») та продавався у магазині, було майже знищено. Розмір збитків, завданих майну товариства становив 12 748 132 грн. Вказане майно було застраховано ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» на підставі договору добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ

№ РКР0030972 від 25 січня 2016 року, на виконання умов якого 10 травня 2016 року заявник виплатив страхове відшкодування ТОВ «Арніа» у розмірі 9 424 563 грн, внаслідок чого отримав право вимоги до винної особи.

Заявник вказує, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від 26 квітня 2018 року, яким встановлено вину ОСОБА_2 у залитті квартири ОСОБА_1 , перешкоджає ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» відшкодувати шкоду за рахунок власника квартири. На думку заявника, апеляційний суд не врахував того, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси ПрАТ «СК «Колоннейд Україна», яке не брало участі у справі.

Також заявник вважає, що апеляційним судом безпідставно відхилено його клопотання про розгляд справи із викликом сторін, про витребування доказів та допит свідків.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому в серпні 2019 року відзиві на касаційну скаргу

ОСОБА_1 вважав, що касаційна скарга ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені у ній, є необґрунтованими, а оскаржені судові рішення ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства. Просив врахувати, що ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» не є особою питання про права або інтереси якої вирішувались під час розгляду справи № 755/2476/18.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 12 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н. О., зареєстрованого в реєстрі за № 1167.

01 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортна вежа» укладено договір про виконання робіт та надання послуг строком дії з

01 листопада 2015 року по 01 вересня 2016 року, відповідно до

пункту 1.1 якого замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання підрядникові щодо виконання, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик наступну роботу: самостійно придбати та встановити фільтр очистки гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить замовнику, не пізніше 01 грудня 2015 року.

Із пункту 2.2 вказаного договору суди встановили, що відповідальним за виконання робіт є ОСОБА_2 .

Крім того, з пунктів 4.1, 4.3 договору судами встановлено, що у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Сторона, що порушила цей договір, зобов`язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшенням збитків, окрім випадків, коли остання своїм винним (умислом або необережним) діянням сприяла настанню або збільшенню збитків.

Суди встановили, що ОСОБА_2 згідно розписки від 21 серпня

2015 року отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 70 000 грн для виконання сантехнічних робіт, в тому числі для встановлення фільтру гарячої води за місцем проживання позивача.

28 листопада 2015 року ОСОБА_2 було проведено роботи з установки фільтру очистки гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 , про що складено акт прийому-передачі виконання робіт.

Також суди встановили, що 06 березня 2016 року в квартирі ОСОБА_1 сталось залиття, причиною якого, згідно Акту про залиття, що трапилось на системі гарячого водопостачання від 06 березня 2016 року, став порив пластикового корпусу фільтра гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1 .

З висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 08/06/17, складеного 29 червня 2017 року у межах кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12016100100015045 від 25 листопада 2016 року, суди встановили, що вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для заміни пошкодженого від залиття покриття підлоги з штучного паркету, приміщень № 4 та № 5 в квартирі АДРЕСА_1 на час складання висновку становить 47 769,60 грн.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положень статті 870 Цивільного кодексу України

(далі - ЦК України) за договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 858 ЦК України, умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Згідно зі статтею 872 ЦК України якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; розірвання договору та відшкодування збитків.

Обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У відповідності до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Встановивши, що ОСОБА_1 , в межах даної справи у спорі із

ТОВ «Комфортна вежа» та ОСОБА_2 , підтвердив належними та допустимими доказами наявність вини ОСОБА_2 у неякісно виконаних роботах по встановленню фільтра очистки гарячої води, що потягло за собою прорив корпусу фільтру 06 березня 2016 року та залиття квартири позивача, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При цьому, апеляційний суд врахував, що будь-яких доказів на спростування вини ОСОБА_2 , відповідачами не надано.

Доводи касаційної скарги про, те що судовими рішеннями у справі № 755/2476/18 встановлено преюдиційні обставини щодо вини ОСОБА_2 у залитті квартири, що перешкоджає

ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» відшкодувати шкоду за рахунок власника квартири, підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Згідно статті 54 ЦПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Учасниками справи № 755/2476/18 в суді першої інстанції були позивач ОСОБА_1 та відповідачі: ОСОБА_2 і ТОВ «Комфортна вежа». Заяв про залучення ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» до участі у справі сторони не подавали та вказане товариство до участі у справі залучено

не було.

Отже відповідно до частини другої статті 54 ЦПК України, оскільки

ПрАТ «СК «Колоннейд Україна»не брало участі у справі № 755/2476/18, встановлені у вказаній справі обставини не мають для нього преюдиційного значення при розгляді інших справ, та можуть бути спростовані цим товариством на загальних підставах.

Саме такого висновку в аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц (провадження № 61-5327св19).

Підстав для відступу від вказаного висновку Верховного Суду колегія суддів не вбачає.

Посилання заявника на безпідставне відхилення його клопотань в ході апеляційного перегляду справи не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки апеляційним судом надано оцінку вказаним клопотанням, постановлено ухвали про відмову в їх задоволенні та наведено відповідні мотиви, за яких апеляційний суд дійшов такого висновку. Доводи касаційної скарги не вказують на порушення апеляційним судом норм процесуального права при вирішення вказаних клопотань.

Таким чином наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення позовних вимог та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович