Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 331/2686/15-ц

провадження № 61-20682св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерій Михайлович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2019 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 червня 2019 року в складі судді Антоненко М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Кримської О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка В. М. та просила визнати неправомірними його дії щодо посвідчення довіреності від 23 квітня 2010 року за № 902 і стягнути з нього 794 590 грн на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 23 квітня 2010 року її шляхом обману було вмовлено в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка В. М. підписати довіреність, згідно з якою вона уповноважувала ОСОБА_2 розпоряджатися (продавати, обмінювати, здавати в оренду та таке інше), належною їй єдиною квартирою АДРЕСА_1.11 травня 2010 року ОСОБА_2 на підставі цієї довіреності уклав договір купівлі- продажу цієї квартири зі ОСОБА_3, а вже через місяць, 11 червня 2010 року, ОСОБА_3 відчужив квартиру на користь ОСОБА_4.

Внаслідок таких неправомірних дій вона позбулася єдиної квартири.

Вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 18 серпня 2014 року в справі № 334/2265/14к визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_5 винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 190, частинами 1 , 3 статті 357 КК України, та призначено відповідне покарання, стягнуто з них в солідарному порядку на її користь 17 224,55 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

За результатами вказаного кримінального провадження, в діях приватного нотаріуса Сенченка В. М. не було виявлено ознак злочинів у відповідності до КК України, однак вважала, що такі є неправомірними, оскільки при посвідченні довіреності від 23 квітня 2010 року нотаріус порушив Закон України "Про нотаріат", Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зазначала, що нотаріус не встановив її особу, не спілкувався з нею. Паспорт, за яким нотаріус посвідчив її особу, був недійсний, оскільки такий був з переклеєною фотографією та без відтиска печатки, що підтверджується висновком експерта від 14 листопада 2010 року, наданим за результатами проведеної в межах досудового слідства в кримінальній справі технічної експертизи.

Також вказувала, що з другого по дев'ятий клас вона навчалась в класі з затримкою психічного розвитку, вона погано розуміє українську мову, якою викладено текст довіреності, а тому не могла розуміти значення слів у документі, який підписувала, однак нотаріус не помітив її особливостей, не пересвідчився в її намірах підписати довіреність та не пояснив правові наслідки її підписання.

До посвідчення довіреності в нотаріуса Сенченка В. М. її привозили до інших приватних нотаріусів Швецової О. В. та Яцемирською Т. В., які відмовилися посвідчувати будь-які довіреності, оскільки, поспілкувавшись з нею, встановили, що вона не усвідомлювала, які правові наслідки має підписання такої довіреності, а також викликав сумніви наданий паспорт з переклеєною фотографією.

Посилаючись на викладене та те, що вона є інвалідом ІІІ групи, не працює й внаслідок насильницьких дій фактично залишилася без місця для проживання, просила позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2019 року та додатковим рішення цього суду від 18 червня 2019 року, залишеними без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка В. М. щодо посвідчення довіреності від 23 квітня 2010 року за № 902 неправомірними.

Стягнуто з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка В. М. на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Стягнуто з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка В. М. на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді професійно-правничої допомоги в розмірі 15 000 грн та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при посвідченні довіреності від 23 квітня 2010 року приватний нотаріус Сенченко В. М. порушив вимоги Закон України "Про нотаріат", Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вчинив цю нотаріальну дію на підставі підробленого третіми особами паспорту, не пересвідчився в однаковому розумінні значення сторонами умов правочину, його правових наслідків, відсутності стороннього впливу на волевиявлення позивача, що свідчить про неправомірність його дій.

Таким чином, встановивши вину відповідача та факт наявності душевних страждань позивача, спричинених внаслідок (у тому числі) незаконних дій нотаріуса, врахувавши те, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи, вразливою за своїм психічним станом, не працює, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення на її користь 100 000 грн моральної шкоди, що, на їх думку, відповідає вимогам розумності та справедливості.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2019 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2019 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили матеріали справи, не надали оцінки наданим ним доказам, не врахували той факт, що шкода завдана позивачу з вини третіх осіб, які шляхом зловживання її довірою заволоділи належним їй майном, і ці винні особи були притягнуті до кримінальної відповідальності.

Зазначав, що довіреність була посвідчена ним з дотриманням вимог закону, оскільки саме ОСОБА_1 пред'явила йому оригінал свого паспорта, фотографія в якому була саме її, при цьому, не будучи спеціалістом/експертом, виявити переклеювання фотографії у паспорті позивача не було можливим.

Довіреність була підписана ОСОБА_1, що свідчить про те, що вона була ознайомлена зі змістом цієї довіреності, правові наслідки підписання довіреності їй були зрозумілі. Твердження позивача про те, що вона не розуміла української мови, а тому не розуміла текст та значення слів нотаріуса, не відповідають дійсності й спростовуються наявним у матеріалах справи свідоцтвом про базову загальну середню освіту.

Також вважає, що не є підставою для визнання його дій неправомірними та стягнення з нього моральної шкоди та обставина, що позивач страждає психологічними та фізичними вадами, оскільки такій обставині неодноразово надавалась оцінка під час розгляду інших справ.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

20 січня 2020 року справа № 331/2686/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, щовироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 18 серпня 2014 року в кримінальній справі № 334/2265/14к ОСОБА_2 та ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 190, частиною 1 статті 357, частиною 3 статті 357 КК України, призначено їм покарання та стягнуто з них у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 17 224,55
грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У вироку зазначено, що в середині квітня 2010 року, ОСОБА_2 у зговорі із ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майно, зловживаючи довірою ОСОБА_1, врахувавши, що вона страждає на розумовий розвиток, викликали в останньої впевненість про вигідність оформлення на ОСОБА_2 нотаріальної довіреності.

Так, 23 квітня 2010 року ОСОБА_1 шляхом обману було умовлено в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка В. М. підписати довіреність, згідно з якою вона уповноважувала ОСОБА_2 розпоряджатися (продавати, обмінювати, здавати в оренду та таке інше), належною їй єдиною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цієї довіреності 11 травня 2010 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу вищевказаної квартири зі ОСОБА_3, а 11 червня 2010 року ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4.

У кримінальній справі № 334/2265/14к було призначено технічну експертизу оригіналу паспорта, при пред'явленні якого видано довіреність від 23 квітня 2010 року.

Згідно з висновком експерта від 14 листопада 2010 року № 159, у паспорті серії НОМЕР_1, заповненому на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого 04 травня 2007 року Ленінським РВ УМВД України в Запорізькій області, мало місце змінення первинного змісту, а саме переклеювання фотографії на першій сторінці паспорта.

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04 травня 2017 року в справі № 334/9037/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа - приватний нотаріус запорізького міського нотаріального округу Сенченко В. М., позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсною довіреність від 23 жовтня 2010 року, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В. М., зареєстровану в реєстрі за № 902, видану ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 11 травня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Витребувано з володіння ОСОБА_9 спірну квартиру на користь ОСОБА_1 та визнано за нею право приватної власності на вказану квартиру.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про нотаріат" (тут і далі в редакції на час вчинення нотаріальної дії) при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Статтею 44 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що при посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах. У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження.

Згідно з пунктами 13,14 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

При посвідченні правочину визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у ньому.

Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону (3425-12) (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про нотаріат" не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, текст яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також написані олівцем.

Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян (частина 2 статті 49 Закону України "Про нотаріат").

Статтею 27 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Диспозиція статті 27 Закону України "Про нотаріат", в якій передбачено можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди за наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у виді недбалості, не виключає необхідності встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.

Згідно з частиною 1 статті 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоду (стаття 1166 ЦК).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Установлено, що для встановлення особи, як учасника цивільних відносин, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, і з'ясування його дієздатності, нотаріусу було надано оригінал паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1.

Визнаючи дію нотаріуса неправомірною та стягуючи з нього моральну шкоду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що нотаріус прийняв для вчинення нотаріальної дії неналежний документ, оскільки наданий йому паспорт був з переклеєною фотографією та без відтиска печатки.

Факт того, що у вказаному паспорті мало місце переклеювання фотографії на першій сторінці підтверджено висновком експерта від 14 листопада 2010 року. Однак, якими належними та допустимими доказами підтверджується, що при візуальному обстеженні паспорта позивача можна було виявити цей факт суди не встановили, як і не перевірили, чим підтверджується, що паспорт не містив відтиска печатки.

При цьому, суди не врахували, що пояснення сторони, не допитаної як свідка, не є доказом у справі (статті 76, 77, 78 ЦПК України).

З огляду на викладене, передчасним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що підроблення документа було очевидним.

Окрім цього, передчасним є висновок судів про те, що нотаріус не пересвідчився в однаковому розумінні значення сторонами умов правочину, не перевірив обсяг дієздатності позивача, оскільки доказів того, що на час посвідчення довіреності (як і на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) позивач за рішенням суду була обмежена в дієздатності чи визнана недієздатною вона не надала й суди таких обставин не встановили. Водночас, та обставина, що позивач навчалась в класі з затримкою психічного розвитку не свідчить про те, що вона не здатна була усвідомлювати наслідки своїх дій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до підпунктів 1 та 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази та/або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Згідно з частиною 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду належить урахувати вищевикладене та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2019 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук М. Ю.

Тітов