Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.07.2019 року у справі №522/18547/18

Постанова

Іменем України

17 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 522/18547/18-ц

провадження № 61-12847св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі судді Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкод в спілкуванні, вихованні, забезпеченні і проживанні дітей.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду на вказану ухвалу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки останнім не було надано суду доказів отримання оскаржуваної ухвали місцевого суду саме 20 лютого 2019 року та не зазначено в апеляційній скарзі відповідача по справі - ОСОБА_2 та її місце проживання або місцезнаходження.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а тому відповідно до вимог частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України апеляційний суд визнав не поданою та повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм процесуального права. Вказує, що, залишаючи його апеляційну скаргу без руху, у нього вимагали супровідний лист про отримання ним оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, який міститься у матеріалах справи.

Також зазначає, що не згоден із тим, що він має право оскаржити ухвалу апеляційного суду з моменту її підписання, а не з моменту отримання.

Відзиву на касаційну скаргу сторонами подано не було

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись із ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду на вказану ухвалу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законними та підстав для його скасування немає.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки останнім не було надано суду доказів отримання оскаржуваної ухвали місцевого суду саме 20 лютого 2019 року та не зазначено в апеляційній скарзі відповідача по справі - ОСОБА_2 та її місце проживання або місцезнаходження.

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 було виконано вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 13 березня 2019 року.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а тому відповідно до вимог частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України апеляційний суд обґрунтовано визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права апеляційним судом, який з дотриманням вимог процесуального закону визнав неподаною і повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Доводи касаційної скарги повністю спростовуються вищенаведеними обставинами справи і положеннями законодавства.

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Шипович