Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 643/1735/19

провадження № 61-1526св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року у складі судді Єрмак Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 рокуу складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлака І. В., Колтунової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", (далі також - АТ "Ощадбанк"), ОСОБА_2 про визнання нечинним обтяження.

Позов мотивовано тим, що 23 червня 2018 року ОСОБА_1 придбав автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1.

Автомобіль був придбаний на підставі договору № 352/18/008775 від 23 червня 2018 року, укладеного між

ОСОБА_1 та ТФ "Автолюбитель", яка діяла на підставі укладеного з власником автомобіля ОСОБА_2 договором комісії № 352/18/008775 від 23 червня 2018 року.

Продаж вчинено за 910 000,00 грн. 23 червня 2018 року автомобіль знято з обліку в ТСЦ 6341 МВС України в Харківський області за заявою ОСОБА_2. При перевірці автомобіля встановлено відсутність обтяжень. 26 липня 2018 року за заявою позивача автомобіль зареєстровано в ТСЦ 6341 МВС України в Харківський області на його ім'я з присвоєнням номерних знаків НОМЕР_2. Під час реєстрації автомобіля також було перевірено та встановлено відсутність обтяжень на спірний автомобіль. Через деякий час позивач дізнався, що вказаний автомобіль перебуває в заставі за зобов'язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ "Ощадбанк". Після отримання витягу з ДОРМу позивачу стало відомо, що запис про заставу зареєстрований

06 серпня 2018 року, тобто після придбання та реєстрації позивачем спірного автомобілю. Зазначав, що він є добросовісним набувачем спірного автомобіля, а обтяження щодо нього є нечинним.

ОСОБА_1 просив визнати нечинним обтяження автомобіля, HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1, запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заставу рухомого майна від 06 серпня 2018 року, № 17107331.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано нечинним обтяження відносно автомобіля, HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1, запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заставу рухомого майна від 06 серпня 2018 року, № 17017331.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час відчуження спірного автомобіля боржником, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження та наявність обтяження перешкоджає позивачу реалізувати свої права як власника майна.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" залишено без задоволення.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 січня 2020 року ПАТ "Ощадбанк" через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга, мотивована тим, що обтяження заставодержателя ПАТ "Ощадбанк" на момент укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу було чинне.

Заставодержателем не надавалась згода на відчуження автомобіля. Заявник вказує, що 25 липня 2018 року було здійснено несанкціоноване вилучення запису про обтяження рухомого майна.

Доводи інших учасників справи

02 березня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у кому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Московського районного суду міста Харкова.

20 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ "Ощадбанк" на рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судами установлено, що відповідно до договору комісії № 352/18/008775

від 23 червня 2018 року ТФ "Автолюбитель" за дорученням Логачова Ю. А. зобов'язалось здійснити один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 352/18/008775 від 23 червня

2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТФ "Автолюбитель", ОСОБА_1 придбав автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1. Продаж вчинено за

910 000,00 грн.

Зазначені обставини також підтверджуються листом Регіонального сервісного центру в Харківській області Міністерства внутрішніх справ України за

вих. №31/20-3760 від 29 серпня 2018 року.

Відповідно до результатів перевірки за Єдиним державним реєстром МВС

від 10 липня 2018 року відсутні записи про арешт або заборону відчуження автомобілю марки HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1.

Також судом встановлено, що 17 квітня 2018 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 укладено договір про споживчій кредит № 450/0220 (для придбання транспортного засобу), відповідно до якого

ОСОБА_2 отримав грошові кошти в розмірі 694 320,00 грн.

Договором застави № 450/0220/1 від 17 квітня 2018 року, укладеним між ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 забезпечуються виконання ОСОБА_2 виконання зобов'язань за договором про споживчій кредит. На підставі укладеного договору застави було зареєстроване приватне обтяження щодо заборони відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 55439227.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 04 лютого 2019 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Ощадбанк" та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 712 279,98 грн за договором про споживчій кредит № 450/0220 від 17 квітня 2018 року.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 56838621

від 07 вересня 2018 року на автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1 накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором 17 квітня 2018 року за № 16827011 на підставі договору застави № 450/0220/1 від 17 квітня 2018 року,

25 липня 2018 року постановою Оратівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області вилучено обтяження спірного автомобіля. Вказаний автомобіль був зареєстрований за позивачем 26 липня

2018 року.

06 серпня 2018 року на автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_1 накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором 06 серпня 2018 року за № 17017331 на підставі договору застави № 450/0220/1 від 17 квітня 2018 року.

Під час реєстрації спірного транспортного засобу будь-які обтяження або обмеження щодо вказаного автомобіля були відсутні, що підтверджується результатами перевірки за Єдиним державним реєстром МВС.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу" та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 4 статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від

19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду - від

10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).

Згідно зі статтею 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною 4 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі Частиною 4 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності

у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).

Під час розгляду цієї справи встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу від 23 червня 2018 року № 352/18/008775 застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що на час відчуження спірного автомобіля боржником, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження та наявність обтяження перешкоджає позивачу реалізувати свої права як власника майна є неправильним, оскільки законодавець пов'язує наявність запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на момент відчуження майна, а не на момент реєстрації права власності на нього.

З огляду на вказане Верховний Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на час відчуження автомобіля, застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частинами 1 , 3 статті 412 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки судами встановлено фактичні обставин справи, однак неправильно застосовано до спірних правовідносин закон, який підлягав застосуванню, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 рокута ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати у розмірі 7 232,50 грн які понесло АТ "Ощадбанк" у зв'язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк".

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2 про визнання нечинним обтяження відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код в ЄДРПОУ ~organization0~) 7 232,50грн судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В.

М. Коротун