Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.07.2018 року у справі №344/12783/14

Постанова

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа № 344/12783/14-ц

провадження № 61-36954св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «КредоБанк»,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство «Галнафтогазмонтаж»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Бабій О. М., від 12 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Максюти І. О., Пнівчук О. В., Томин О. О., від 11 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство «КредоБанк» (далі - ПАТ «КредоБанк», банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство «Галнафтогазмонтаж» (далі - ПП «Галнафтогазмонтаж»), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява ПАТ «КредоБанк» мотивована тим, що 07 жовтня 2008 року між банком та ПП «Галнафтогазмонтаж» укладено кредитний договір № 38/2008 з додатком № 1 до кредитного договору (графік погашення кредиту), відповідно до якого ПАТ «КредоБанк» зобов'язалось надати у власність ПП «Галнафтогазмонтаж» грошові кошти у розмірі 398 770, 00 доларів США на такі цілі: придбання бульдозера «Caterpillar D6T» згідно договору купівлі-продажу № С/С/254-08 від 23 вересня 2008 року, укладеного з ТзОВ з іноземними інвестиціями «ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ»; придбання екскаватора «Caterpillar 320D» та ковша до нього згідно договору купівлі-продажу № С/С/255-08 від 23 вересня 2008 року, укладеного з ТзОВ з іноземними інвестиціями «ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ», строком до 04 жовтня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 16,5% (згідно додаткового договору № 3 від 19 серпня 2011 року - 12%).

Кредитний договір забезпечений договором поруки № 02/38/2008 від 19 серпня 2011 року, який укладений між ПАТ «КредоБанк», ПП «Галнафтогазмонтаж» та ОСОБА_2

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору ПП «Галнафтогазмонтаж» у частині сплати щомісячних платежів утворилася заборгованість, яка становить 55 522, 54 долари США та 2 565, 90 грн, з яких: 48 295, 41 доларів США - неповернута сума кредиту, 5 024, 84 долари США - прострочені відсотки за користування кредитними коштами, 2 400, 00 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 1 916, 15 доларів США - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 286,14 доларів США - пеня по прострочених відсотках за користування кредитними коштами, 165, 90 грн - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «КредоБанк» просило суд стягнути із ПП «Галнафтогазмонтаж» та ОСОБА_2 кредитну заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2015 року, провадження у справі у частині позовних вимог ПАТ «КредоБанк» до ПП «Галнафтогазмонтаж» закрито, з посиланням на те, що вони не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

18 квітня 2016 року до участі у справі було допущено ПП «Галнафтогазмонтаж» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ «КредоБанк». Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «КредоБанк»суму заборгованості за кредитним договором № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року у розмірі 55 522, 54 долари США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 12 травня 2016 року еквівалентно 1 406 141, 64 грн та 2 565, 90 грн, з яких: 48 295, 41 доларів США - неповернута сума кредиту, 5 024, 84 долари США - прострочені відсотки за користування кредитними коштами, 2 400, 00 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 1 916, 15 доларів США - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 286, 14 доларів США - пеня по прострочених відсотках за користування кредитними коштами, 165, 90 грн - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПП «Галнафтогазмонтаж», отримавши від банку кошти у кредит, не виконувало належним чином взяті за кредитним договором зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, поручитель повинен нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником взятих на себе зобов'язань.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «КредоБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КредоБанк» суму заборгованості за кредитним договором № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року, яка утворилася станом на 17 вересня 2014 року, що складається з: 48 295, 41 доларів США - неповернута сума кредиту, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 17 вересня 2014 року еквівалентно 631 815, 04 грн, 4 360, 95 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами за період з 01 грудня 2013 року по 25 серпня 2014 року, що згідно офіційного курсу Національного банку Українистаном на 17 вересня 2014 року еквівалентно 57 051, 26 грн, а всього 52 656, 36 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку Українистаном на 17 вересня 2014 року еквівалентно 688 866, 30 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини справи, не враховано неправомірне нарахування банком неустойки (пені) у доларах США, залишено поза увагою, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості по пені за прострочення сплати кредиту, процентів, комісії за кредитним договором, а також не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позичальник взяв на себе зобов'язання по сплаті комісії за адміністрування кредиту із зазначенням конкретних послуг, за надання яких розрахована ця плата.

У травні 2018 року ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що місцевим та апеляційним судом повно і всебічно не з'ясовано обставини справи, при вирішенні спору по суті не враховано, що позивачем не доведено позовні вимоги, висновки судових експертиз (основної та додаткової) суттєво відрізняються один від одного. Крім того, банком було змінено умови кредитного договору без згоди поручителя.

09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У серпні 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому остання просить закрити справу № 344/12783/14-ц.

Верховним Судом було направлено на адресу заявника лист, в якому останній було роз'яснено повноваження суду касаційної інстанції, зокрема правила статті 398 ЦПК України, роз'яснено наслідки закриття касаційного провадження та запропоновано надіслати на адресу суду уточнене клопотання, в якому чітко викласти прохальну частину із зазначенням процесуальної дії відповідно до положень статті 398 ЦПК України, оскільки такої дії як «закриття справи» вказана норма не передбачає.

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду клопотання про закриття справи, в якому просить скасувати постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року та закрити провадження у справі з тих підстав, що сторони самостійно знайшли спосіб врегулювання спору шляхом підписання додаткового договору про часткове прощення кредитної заборгованості, що на думку заявника є підставою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Клопотання не містить посилання на те, що заявник відмовляється від поданої касаційної скарги.

Верховним Судом було направлено на адресу ПАТ «КредоБанк» копію клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі з доданими до нього матеріалами.

Заперечень від ПАТ «КредоБанк» щодо клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі не надходило.

Правила статті 255 ЦПК України регулюють загальні підстави закриття провадження у справі.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до доданих до клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі матеріалів додатковий договір про часткове прощення кредитної заборгованості за кредитним договором № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року було укладено 24 січня 2018 року між ПАТ «КредоБанк» та ПП «Галнафтогазмонтаж», а згідно доданої копії довідки ПАТ «КредоБанк» від 08 червня 2018 року № 122-24398/18 заборгованість ПП «Галнафтогазмонтаж» за кредитним договором № 38 від 07 жовтня 2008 року - відсутня.

Про укладення вказаного правочину апеляційний суд заявником повідомлено не було, в матеріалах справи такий правочин відсутній, а суд касаційної інстанції, в силу вимог ЦПК України, не має повноважень приймати та надавати оцінку новим доказам.

Виконання боржником судового рішення про стягнення коштів після набрання ним законної сили не є підставою для закриття провадження у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги те, що ПАТ «КредоБанк» не висловив своєї позиції з приводу заявленого клопотання, останнє задоволенню не підлягає.

19 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ПАТ «КредоБанк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПП «Галнафтогазмонтаж», про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 07 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «КредоБанк» (далі - ВАТ «КредоБанк»), правонаступником якого є ПАТ «КредоБанк», та ПП «Галнафтогазмонтаж» було укладено кредитний договір № 38/2008, за яким банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 398 770, 00 доларів США строком до 04 жовтня 2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 16,5 % річних (т. 1 а.с. 8-13).

Додатковими договорами № 1 від 23 лютого 2009 року, № 2 від 03 березня 2009 року, № 3 від 19 серпня 2011 року, № 5 від 02 липня 2013 року сторони вносили зміни та доповнення до кредитного договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року, зокрема встановили дату остаточного повернення кредиту 30 квітня 2015 року та розмір відсотків за користування кредитом 12 % річних. (т. 1 а.с. 16,17,18-20,23-25).

Кредитний договір був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів, відповідно до яких позичальник зобов'язався повернути позивачу кредит у повному обсязі, порядку і терміни, передбачені договором, сплачувати комісії та проценти за користування кредитом (розділ 1, пункти 2.5, 4.1, 4.2, 5.1 кредитного договору).

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у пункті 2.1 кредитного договору, з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у пункті 2.2 кредитного договору.

З метою забезпечення виконання ПП «Галнафтогазмонтаж» своїх зобов'язань за кредитним договором, між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 02/38/2008 від 19 серпня 2011 року (т. 1 а.с. 27-28).

Згідно пункту 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплата процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором №38/2008 від 07 жовтня 2008 року, а також усіма додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені у майбутньому.

Відповідно до пункту 4.8 договору поруки у випадку внесення без згоди поручителя до кредитного договору змін, внаслідок чого збільшується розмір зобов'язань за кредитним договором, обсяг його відповідальності не збільшується. У цьому випадку поручитель несе часткову відповідальність в межах, визначених пунктом 1.1 на момент укладення договору поруки.

03 липня 2013 року між ПАТ «КредоБанк», ПП «Галнафтогазмонтаж» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору поруки № 02/38/2008 від 19 серпня 2011 року. Відповідно до пункту 1 зазначеного договору після викладення пункту 1.1 договору поруки у іншій редакції поручитель ОСОБА_2, підписавши цей договір, погодилася з тим, що залишок заборгованості по кредиту станом на 04 липня 2013 року складає 56 095, 95 доларів США, строк повернення кредиту - до 30 квітня 2015 року, розмір відсотків за користування кредитом визначається кредитним договором (т. 1 а.с. 29).

Станом на 15 липня 2014 року у ПП «Галнафтогазмонтаж» перед банком виникла прострочена заборгованість, що підтверджено розрахунком заборгованості, згідно якого щомісячна сума до оплати згідно графіку по тілу кредиту повинна становити 2 600, 00 доларів США (т. 1 а.с. 26). Останній раз тіло кредиту сплачувалось у розмірі 0, 54 доларів США у жовтні 2013 року, з листопада 2013 року до липня 2014 року тіло кредиту не сплачувалося, у зв'язку з чим заборгованість по тілу кредиту становила 23 399, 46 доларів США. З січня 2014 року проценти за користування кредитом не сплачувалися, тому на липень 2014 року утворилася прострочена заборгованість по процентам у розмірі 3 822, 82 доларів США (т. 1 а.с. 63).

У зв'язку з порушенням ПП «Галнафтогазмонтаж» своїх зобов'язань по кредитному договору банком на адресу позичальника та поручителя 03 липня 2014 року були направлені вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором щодо сплати заборгованості від 02 липня 2014 року (т. 1 а.с. 67-68, 70-71).

Під час апеляційного перегляду за клопотанням ОСОБА_2 апеляційним судом по справі призначалася судова економічна експертиза, яка була проведена провідним судовим експертом відділу економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Чуян Н. О.

Згідно висновку експерта від 28 лютого 2017 року № 16620/16-45 (т. 4 а.с. 6-19):

1) Дані, наведені у розрахунку суми позову про стягнення заборгованості по кредитному договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року ПП «Галнафтогазмонтаж» станом на 17 вересня 2014 року щодо загальної суми заборгованості по кредиту в іноземній валюті у розмірі 48 295, 41 доларів США, не співпадають з даними, наведеними у графі «сума заборгованості» додатку № 1 до висновку у розмірі 38 355, 22 доларів США, тобто не відповідають даним банківських документів, наданих на дослідження, різниця становить 9 940, 19 доларів США. Встановити причину розбіжностей неможливо з причин, викладених у дослідницькій частині висновку (оскільки у матеріалах справи наявні були дані лише за період з червня 2013 року по квітень 2015 року, а за період з жовтня 2008 року по травень 2013 року - відсутні).

Дані, наведені у розрахунку щодо суми сплачених відсотків за користування кредитом ПП «Галнафтогазмотаж» в розмірі 145 471, 51 доларів США не співпадають з даними, наведеними у графі «Сплата відсотків» додатку № 1 до висновку в розмірі 146 012, 67 доларів США, тобто не відповідають даним банківських документів, наданих на дослідження, різниця становить 541, 16 доларів США.

Встановити обґрунтованість визначених банком підсумкових даних щодо суми нарахованих відсотків за користування кредитом та відповідно суму заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, з урахуванням змін і доповнень, внесених додатковими договорами до кредитного договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року, неможливо, оскільки виписки банку за рахунками з обліку нарахування ПАТ «КредоБанк» процентів за користування кредитом за період з 08 жовтня 2008 року по 17 вересня 2014 року у матеріалах справи відсутні, а графіки платежів (додаток № 1) до кредитного договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року та розрахунок банку розміру плати за користування кредитом (процентів) за період з 08 жовтня 2008 року по 17 вересня 2014 року не містять даних щодо алгоритму нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Тобто, детальної інформації щодо визначення суми нарахованих відсотків та прострочених відсотків за користування кредитними коштами не наведено.

2) Встановити відповідність методу нарахування процентів ПАТ «КредоБанк» за кредитним договором вимогам укладеного між ВАТ «КредоБанк» та ПП «Галнафтогазмонтаж» кредитного договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року з додатком до нього № 1 і додаткових договорів № 1 від 23 лютого 2009 року, № 2 від 03 березня 2009 року, № 3 від 19 серпня 2011 року з додатком № 1, № 5 від 02 липня 2013 року з додатком № 1, неможливо, оскільки: виписки банку за рахунками з обліку нарахування ПП «Галнафтогазмонтаж» процентів по кредиту на дослідження не надані; графіки платежів (додаток № 1) до кредитного договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року та детальний розрахунок банку розміру плати за користування кредитом (процентів) за період з 08 жовтня 2008 року по 17 вересня 2014 року не містять даних щодо алгоритму нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

3) Заявлений ПАТ «КредоБанк» у розрахунку суми позову про стягнення заборгованості по кредитному договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року ПП «Галнафтогазмонтаж» станом на 17 вересня 2014 року розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів документально не підтверджується, розмір заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами документально підтвердити або спростувати не видається за можливе, оскільки виписки банку за рахунками з обліку нарахування ПП «Галнафтогазмонтаж» процентів по кредиту на дослідження не надані, а дані, наведені у розрахунку щодо суми сплачених відсотків за користування кредитом ПП «Галнафтогазмонтаж», не відповідають даним банківських документів, наданих на дослідження.

Розрахунок суми пені по простроченій заборгованості ПП «Галнафтогазмонтаж» за кредитним договором № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року ПАТ «КредоБанк» здійснено тільки в іноземній валюті і помісячно, що не відповідає вищенаведеним вимогам чинного законодавства, а саме: пеня за вимогою в іноземній валюті повинна нараховуватись в національній валюті з використанням курсу НБУ при визначенні розміру пені на час її виникнення, тобто з використанням курсу НБУ за кожен день прострочення протягом періоду нарахування пені.

Враховуючи, що в матеріалах, наданих на дослідження, відсутні банківські виписки по обліку заборгованості ПП «Галнафтогазмонтаж» по сплаті пені за прострочення сплати кредиту та прострочення сплати процентів, наявний в матеріалах справи розрахунок ПАТ «КредоБанк» по кредитному договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року стосовно суми заборгованості по сплаті пені станом на 17 вересня 20014 року документально підтвердити або спростувати та встановити відповідність даного розрахунку правилам математичних дій неможливо.

У зв'язку із наданням банком більшого обсягу розрахункових документів за клопотанням ОСОБА_2 апеляційним судом призначалася додаткова судова економічна експертиза, яка проведена старшим судовим експертом лабораторії економічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Матвієнко-Димура П. М.

Згідно висновку додаткової судової економічної експертизи від 27 жовтня 2017 року № 12575/17-45 від 27 жовтня 2017 року (т. 5 а.с. 19-41) наданий для проведення експертизи «Розрахунок суми позову про стягнення заборгованості по кредитному договору № 38/2208 від 07 жовтня 2008 року ПП «Галнафтогазмонтаж» станом на 17 вересня 2014 року відповідає даним виписок по особовим рахункам ПП «Галнафтогазмонтаж» № 2600901007856, № 2600001239881, № 2600102238981, № 2600203239881, облікових регістрів ПАТ «Кредобанк» по рахунках №29098227007856 та № 29099427239881 щодо виконання ПП «Галнафтогазмонтаж» та ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору №38/2008 від 07 жовтня 2008 року та умовам укладеного сторонами кредитного договору (з урахуванням додатків до нього та додаткових договорів) у частині визначення сум: погашеної заборгованості за кредитом у сумі 297 439, 49 доларів США, простроченої заборгованості за кредитом у сумі 48 295, 42 доларів США, сплачених відсотків у сумі 145 471, 51 долар США, нарахованих відсотків за період з 07 жовтня 2008 року по 30 листопада 2013 року у сумі 144 885, 84 доларів США.

Встановити відповідність нарахування ПАТ «КредоБанк» відсотків за користування кредитом за період з 01 грудня 2013 року по 25 серпня 2014 року у загальній сумі 5 640, 51 доларів США не видається за можливе у зв'язку з відсутністю обґрунтування застосування ПАТ «КредоБанк» з 01 грудня 2013 року процентної ставки у розмірі 14% річних та з 01 лютого 2014 року процентної ставки у розмірі 16% річних.

Нарахування процентів за кредитним договором № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року проводилось ПАТ «КредоБанк» за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), що відповідає пункту 4.2 зазначеному договору.

Заявлений ПАТ «Кредобанк» у «розрахунку суми позову про стягнення заборгованості за кредитним договором № 38/2008 ПП «Галнафтогазмонтаж» та розрахунку пені по простроченій заборгованості позичальника ПП «Галнафтогазмонтаж» у відповідності до кредитного договору № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року розмір простроченої заборгованості за основною сумою кредиту, розмір заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, виходячи із процентної ставки, встановленої основним та додатковими договорами, алгоритму нарахування процентів за користування кредитом, прописаному у пункті 4.2 договору з наступними змінами згідно умов додаткового договору, строку сплати процентів, передбаченого у пункті 4.3 договору з наступними змінами договору, а також розмір пені за кредитом та нарахованих процентів згідно пунктів 4.5., 7.1 договору з наступними змінами, станом на 17 вересня 2014 року, документально підтверджується у частині визначення сум: погашеної заборгованості за кредитом у сумі 297 439, 49 доларів США, заборгованості за кредитом у сумі 48 295, 41 доларів США, сплачених відсотків у сумі 145 471, 51 доларів США, нарахованих відсотків за період з 07 жовтня 2008 року по 30 листопада 2013 року у сумі 144 885, 84 доларів США.

Заборгованість ПП «Галнафтогазмонтаж» за кредитним договором № 38/2008 від 07 жовтня 2008 року від 18 липня 2008 року по пені за прострочення сплати кредиту у сумі 1 916, 15 доларів США за прострочення сплати процентів у сумі 286, 14 доларів США, по простроченій комісії за адміністрування кредитом у сумі 165, 90 грн документально не підтверджується.

Із розрахунку, проведеного експертом, та пояснень експерта, наданих у судовому засіданні у режимі відеоконференції, встановлено, що заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 01 грудня 2013 року по 25 серпня 2014 року, виходячи із процентної ставки 12 % річних, складає 4 360, 95 доларів США (т. 5 а.с. 41).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Правильно встановивши обставини справи, апеляційний суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог банку, оскільки боржник, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошовими коштами належним чином не виконав. З урахуванням вищенаведених обставин, судом апеляційної інстанції правильно застосовано при вирішенні даного спору норми матеріального права, зокрема статті 526 ЦК України, у відповідності до вимог якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Відповідно до статті 554 ЦК України поручитель має нести цивільно-правову відповідальність за порушення кредитором взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим апеляційний суд обґрунтовано встановив наявність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості із поручителя.

Суд апеляційної інстанції обґрунтував рішення про часткове задоволення позову та прийняв правильне по суті рішення, яке оскаржив лише відповідач.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта