Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 29.03.2018 року у справі №201/585/17
Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
справа № 201/585/17
провадження № 61-13663св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,відповідачі: Кіровський відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_3, ОСОБА_2,треті особи: Публічне акціонерне товариство «Актабанк», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна, ОСОБА_3,розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та Державного підприємства «Сетам» на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року у складі судді Ходаківського М. П. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Кіровський ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_3, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Актабанк» (далі - ПАТ «Актабанк»), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна О. В. (далі - приватний нотаріус Дніпровського МНО), про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта про проведені електронні торги, свідоцтва про належність на праві власності майна.
Позовна заява мотивована тим, що в процесі виконання рішення суду щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Актабанк» заборгованості у розмірі 2 139 421,38 грн., яке перебувало на виконанні Кіровського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, останнім ДП «Сетам» було подано заявку щодо проведення електронних торгів з реалізації майна боржника ОСОБА_1: 47/100 та 17/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що розташовані на присадибній земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0137 га.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 213854 від 21 листопада 2016 року ці торги є такими, що відбулися, а згідно з актом про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 01 грудня 2016 року, складеного Кіровським ВДВС міста Дніпропетровська переможцем цих торгів став ОСОБА_3, у зв'язку із чим на його ім'я за реєстровим номером 2548 приватним нотаріусом Дніпровського МНО Бунякіною О. В. 01 грудня 2016 року було видано свідоцтво про право власності на 64/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_1
ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець не направляв на адресу позивача постанови про опис та арешт майна від 11 жовтня 2016 року, не повідомляв про результати визначення вартості майна, що мало місце 25 жовтня 2016 року.
Крім того, позивач вказує на те, що 13/100 частин домоволодіння, яке стало предметом оскаржуваних електронних торгів, належать ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя, а саме право власності на цю частку домоволодіння позивач набув під час перебування у шлюбі із ОСОБА_2, а державним виконавцем не було вчинено дій, направлених на визначення частки кожного із співвласників.
У зв'язку із зазначеним ОСОБА_1, з урахуванням уточнень просив визнати електронні торги, що проведені ДП «Сетам» 21 листопада 2016 року із реалізації арештованого майна за лотом № 179199, а саме: 47/100 та 17/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, недійсними; визнати протокол № 213854 проведення електронних торгів від 21 листопада 2016 року із реалізації арештованого майна за лотом № 179199 недійсним; визнати акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 01 грудня 2016 року, що затверджений виконувачем обов'язків начальника Кіровського ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області Олійником І. В., із реалізації 47/100 та 17/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, недійсним; визнати недійсним свідоцтво, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В. 01 грудня 2016 року, реєстровий номер 2548, про належність ОСОБА_3 спірного майна 64/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, технічний опис об'єкта нерухомого майна в цілому: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 183,6 кв. м, житловою площею 119,2 кв. м, погріб під А-1, сходи літ. а, а2, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, 1, 2, 3, 5, 6, 7-11, І, ІІ, ІІІ, ІV - споруди, огорожі, замощення, загальна площа - 43,0 кв. м, житлова площа - 28,1 кв. м.
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Кіровського ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області, ДП «Сетам», треті особи: ПАТ «Актабанк», приватний нотаріус Дніпровського МНО Бунякіна О. В., ОСОБА_3, про визнання недійсними електронних торгів, акта про проведені електронні торги, свідоцтва про належність на праві власності майна.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_2 посилалася на те, що їй на праві спільної сумісної власності належить 13/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 як такі, що набуті ОСОБА_1 під час перебування із нею у шлюбі. Проте державним виконавцем всупереч вимогам закону, тобто без виділу часток у вказаній частині майна, було здійснено процедуру продажу вказаного домоволодіння з прилюдних торгів. У зв'язку із вказаним ОСОБА_2 просила визнати недійсними електронні торги з реалізації 47/100 та 17/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1; визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 01 грудня 2016 року, а також визнати недійсним свідоцтво, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В. 01 грудня 2016 року, реєстровий номер 2548, про належність ОСОБА_3 64/100 частин спірного домоволодіння. Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2017 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
Визнано електронні торги, що проведені ДП «Сетам» 21 листопада 2016 року із реалізації арештованого майна за лотом № 179199, а саме: 47/100 та 17/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 недійсними.
Визнано протокол № 213854 проведення електронних торгів
від 21 листопада 2016 року із реалізації арештованого майна за лотом
№ 179199 недійсним.
Визнано акт про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 01 грудня 2016 року, що затверджений виконувачем обов'язків начальника Кіровського ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ
у Дніпропетровській області Олійником І. В., із реалізації 47/100 та 17/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 недійсним.
Визнано недійсним свідоцтво, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Бунякіною О. В. 01 грудня 2016 року, реєстровий номер 2548, про належність ОСОБА_3 64/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 технічний опис об'єкта нерухомого майна в цілому: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 183,6 кв. м, житловою площею 119,2 кв. м, погріб під А-1, сходи літ. а, а2, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, 1, 2, 3, 5, 6, 7-11, І, ІІ, ІІІ, ІV - споруди, огорожі, замощення, загальна площа - 43,0 кв. м, житлова площа - 28,1 кв. м, недійсним.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при проведенні електронних торгів були порушенні встановлені законодавством правила проведення торгів, а саме: не було повідомлено боржника про винесення постанови про опис та арешт майна, про факт призначення прилюдних торгів, про оцінку вартості арештованого майна. Крім того, були порушені права третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2, оскільки з електронних торгів було продано майно, яке належало частково їй на праві спільної власності, як набуте у шлюбі із боржником. Суд також врахував, що судові рішення, на виконання яких Кіровським районним судом міста Дніпропетровська були видані виконавчі листи № 203/5165/15-ц та № 203/5167/15-ц, на підставі яких було відкрито виконавчі провадження № 49888990, № 50410894, № 50159418 та які були об'єднані у зведене виконавче провадження № 50375705, в процесі виконання якого і було проведено оскаржувані електронні торги, видані оскаржувані протокол, та акт, а також видано свідоцтво про право власності на реалізоване за результатами торгів майно, були скасовані та у задоволенні відповідних позовних вимог стягувача за вказаним зведеним виконавчим провадженням ПАТ «Актабанк» було відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня
2018 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська
від 01 листопада 2017 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що процедура проведення електронних торгів не відповідає визначеним законодавством правилам проведення торгів, з підстав встановлених судом першої інстанції, тому наявні правові підстави для залишення без змін рішення місцевого суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого і апеляційного судів та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суди встановивши порушення правил проведення електронних торгів, а саме неповідомлення боржника щодо винесення постанови про опис та арешт майна, щодо факту призначення прилюдних торгів, щодо оцінки вартості арештованого майна, безпідставно відхилили заперечення відповідача та пояснення самого боржника ОСОБА_1 про обізнаність його з приводу виконавчих дій своєчасно, що зафіксовано під час судового засідання технічними засобами, та особисту участь боржника у торгах.
Крім того, у доводах касаційної скарги ОСОБА_3 заперечує проти висновку судів щодо належності ОСОБА_2 у спірному майні права спільної власності, оскільки право власності на спірне майно зареєстроване як особиста власність боржника; між боржником і ОСОБА_2, як колишнім подружжям у судовому порядку було розподілено майно, і право на частку у спірному майні за нею не визнавалось; звертаючись як третя особа у даний спір із самостійними вимогами ОСОБА_2 вимог щодо визнання за нею права власності на спірне майно також не ставить.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 також заперечує проти висновку судів щодо безпідставності проведення торгів внаслідок скасування судових рішень, на виконання яких відбулась реалізація належного боржникові майна, оскільки скасування відповідних рішень відбулось після реалізації майна. Крім того, реалізація спірного майна боржника здійснювалась на виконання зведеного виконавчого провадження, а не самостійних виконавчих листів на виконання скасованих судових рішень. Наявність заборгованості за іншими виконавчими документами, що входять до зведеного виконавчого провадження, яке остаточно не виконане, судами не перевірялась.
У касаційній скарзі ДП «Сетам», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення місцевого і апеляційного судів та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.
Касаційна скарга ДП «Сетам» мотивована тим, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійними. Вказувало, що ні ОСОБА_1, як боржник за виконавчим провадженням, ні ОСОБА_2 дії державного виконавця не оскаржували.
ОСОБА_1 надіслав до суду касаційної інстанції відзив на касаційні скаргиДП «Сетам» та ОСОБА_3, в якому просив залишити їх без задоволення, оскільки вважає, що оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна О. В. надіслала до Верховного Суду заяву, в якій зазначила, що підтримує доводи касаційних скаргДП «Сетам» та ОСОБА_3, тому просила їх вимоги задовольнити.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Установлено, що на виконанні Кіровського ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало зведене виконавче провадження № 50375705, до складу якого входять виконавче провадження № 49888990 з примусового виконання виконавчого листа № 203/5165/15-ц, виданого Кіровським районним судом міста Дніпропетровська 24 грудня 2015 року, виконавче провадження № 50159418 з примусового виконання виконавчого листа № 203/5167/15-ц, виданого Кіровським районним судом міста Дніпропетровська 22 січня 2016 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на корить ПАТ «Актабанк» заборгованості у розмірі 2139421,38 грн., виконавче провадження № 50410894 з примусового виконання виконавчого листа № 203/5167/15-ц, виданого Кіровським районним судом міста Дніпропетровська 29 грудня 2015 року.
Постановою Кіровського ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11 жовтня 2016 року в межах вказаного виконавчого провадження було здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме в тому числі було здійснено арешт 47/100 та 17/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
25 жовтня 2016 року Кіровським ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області було отримано висновки щодо оцінки вартості майна боржника ОСОБА_1: 47/100 та 17/100 часток домоволодіння (житловий будинок літ. А-1, загальною площею 183,6 кв. м, житловою площею 119,2 кв. м, погріб під А-1, сходи літ. а, а2, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, 1, 2, 3, 5, 6, 7-11, І, ІІ, ІІІ, ІV - споруди, огорожі, замощення, загальна площа - 43,0 кв. м, житлова площа - 28,1 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 365 000 грн.
Кіровський ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області 26 жовтня 2016 року звернувся до Дніпропетровської філії ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію в межах виконавчого провадження № 50375705 належних ОСОБА_1 47/100 та 17/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1.
На виконання вказаної заявки Кіровського ВДВС міста Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області від 26 жовтня 2016 року Дніпропетровською філією ДП «Сетам» 21 листопада 2016 року було проведено прилюдні електронні торги з реалізації 47/100 та 17/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується протоколом № 213854 проведення електронних торгів.
Згідно з актом про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 01 грудня 2016 року, складеного Кіровським ВДВС міста Дніпропетровська, переможцем цих торгів став ОСОБА_3, у зв'язку із чим на ім'я останнього за реєстровим номером 2548 приватним нотаріусом Дніпровського МНО Бунякіною О. В. 01 грудня 2016 року було видано свідоцтво про право власності на 64/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, технічний опис об'єкта нерухомого майна в цілому: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 183,6 кв. м, житловою площею 119,2 кв. м, погріб літ. А-1, сходи літ. а, а2, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, 1, 2, 3, 5, 6, 7-11, І, ІІ, ІІІ, ІV - споруди, огорожі, замощення, загальна площа - 43,0 кв. м, житлова площа - 28,1 кв. м, які належали ОСОБА_1
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу .
Згідно із частиною другою статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених статтею 203 цього Кодексу.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).
Необхідно також зазначити, що оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
При цьому порушення, допущенні державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Крім того, під час розгляду справи про визнання прилюдних торгів недійсними судам потрібно встановити: чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чим мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 24 жовтня 2012 року № 6-116цс12 та від 13 квітня 2016 року № 6-2988цс15.
ОСОБА_1 не оскаржував дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів і мають самостійний спосіб оскарження.
Відповідач ОСОБА_3 заперечуючи проти вимог позову зазначав, що позивач був обізнаний про всі виконавчі дії шляхом направлення йому на адресу як боржника вимоги про надання інформації про фактичне місце знаходження транспортних засобів (отримана 17 серпня 2016 року), постанову про призначення експерта та висновок про оцінку майна (за результатами пошуку та інформації УДППЗ «УКРПОШТА» вручені адресату особисто 14 листопада 2016 року), особисто брав участь у торгах.
Крім того, до матеріалів справи була надана заява боржника на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, яка була зареєстрована 10 листопада 2016 року. Апеляційний суд не взяв до уваги як доказ обізнаності боржника із матеріалами виконавчого провадження, зокрема про винесення постанови про опис та арешт майна, про призначення прилюдних торгів, про оцінку вартості арештованого майна тощо, лише з тих підстав, що ОСОБА_1 заперечував дату ознайомлення саме 10 листопада 2016 року. При цьому суд погодився із висновком місцевого суду, що дата на відповідній заяві боржника про ознайомлення проставлена ним неоднозначно, а саме неможливо однозначно стверджувати, що ознайомлення відбулось 10 листопада чи 20 листопада.
Отже, апеляційний суд не надав оцінки в сукупності усім вказаним доказам на підтвердження повідомлення боржника про виконавчі дії шляхом направлення йому кореспонденції, про дату реєстрації виконавцем заяви боржника про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та не усунув сумнівів щодо можливості фактичного ознайомлення боржника 20 листопада 2016 року, що припадав на вихідний день.
Відповідно до частини 4 статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Частиною першою статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи.
Аналогічні норми процесуального права містяться в частині шостій статті 81 та частині першій статті 76 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом та Верховним Судом.
Зазначених вимог процесуального закону апеляційний суд не дотримався.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, апеляційний суд також мотивував своє рішення тим, що судові рішення про стягнення з ОСОБА_1 грошових сум на користь ПАТ «Актабанк» були скасовані і в задоволені позову було відмовлено, тому видані на підставі відповідних рішень суду виконавчі листи не підлягали виконанню. При цьому апеляційний суд не надав оцінки тій обставині, що виконавчі провадження, які були відкритті на виконання судового рішення, що в подальшому було скасовано, увійшли до зведеного виконавчого провадження. Саме в рамках зведеного виконавчого провадження відбувалась реалізація спірного майна. З урахуванням наведеного перевірці підлягає стан виконання інших виконавчих документів, що ввійшли у зведене виконавче провадження, розмір загальної заборгованості, що судами не з'ясовано.
Не можна також погодитись із висновком апеляційного суду щодо доведеності порушених прав ОСОБА_2, а саме задоволення вимог стягувачів за боргами ОСОБА_1 за рахунок належного їй майна.
Положеннями статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час проведення електронних торгів) передбачено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається із матеріалів справи та зазначено у запереченнях відповідача ОСОБА_3 та ДП «Сетам» спірне майно належало на момент арешту та реалізації майна особисто боржнику ОСОБА_1 на праві власності. Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинено з 13 листопада 2012 року. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2014 року у справі №175/4918/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 було вирішено спір про поділ майна подружжя, яким обставини щодо належності спірного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як спільного майна подружжя не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 59 вказаного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
ОСОБА_2 з відповідними вимогами не зверталась.
Апеляційний суд вказані обставини не перевірив та не мотивував підстави відхилення доводів відповідача та ДП «Сетам».
Враховуючи наведене, суду апеляційної інстанції необхідно об'єктивно дослідити наявні у даній справі докази, встановити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору, врахувати зазначені вище норми матеріального права та вирішити заявлені позивачем вимоги згідно з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до прийняття незаконної постанови, оскаржуване судове рішення відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_3 та Державного підприємства «Сетам» задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2018 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько
В. В. Пророк
В. М. Сімоненко
І. М. Фаловська