Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.09.2025 року у справі №370/1433/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 370/1433/23

провадження № 61-4119св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Косенко А. В., та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз» (далі - АТ «ОГС «Київоблгаз») про зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 1991 року, що зареєстрований у реєстрі за №3 (дод. б), є побутовим споживачем природного газу та одержувала послугу розподілу природного газу на підставі типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, розміщеного на офіційному вебсайті регулятора та оператора ГРМ, який укладається з урахуванням статей 633 634 641 642 ЦК України. Також укладено типовий договір розподілу природного газу за фактом приєднання до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору), шляхом фактичного відбору газу, присвоєно ЕІС-код 56XM18D57391252D.

Указувала, що 09 листопада 2020 року працівники AT «ОГС «Київоблгаз» Вишгородського відділення смт. Макарів Київської області припинили газопостачання до її будинку шляхом від`єднання відводу газопроводу. Склали акт про відключення об`єкту від 09 листопада 2020 року № 500, в якому вказана недостовірна інформація про те, що димовий та вентиляційний канали (далі - ДВК) непридатні, відсутній акт ДВК. Також зазначена причина припинення газопостачання - порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу аварійної ситуації. Вид відключення - від`єднання відводу газопроводу з встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі.

Стверджувала, що вона надала працівникам відповідача доступ до системи, надала всі документи з газопостачання будинку, зокрема на встановлений у 2006 році настінний двоконтурний газовий котел FEROLLI DOMI compact F24, з герметичною камерою згоряння і примусовою турбовентиляцією через зовнішню стіну, з використанням коаксіальної приточно-витяжної системи, без використання труб, що зумовлює відсутність ДВК. Тобто, димові і вентиляційні канали взагалі відсутні, що не передбачає складання акта ДВК. Після встановлення вказаного газового котла підключення газу здійснювалось діючою на той час газовою організацією - Макарівською філією ЕГГ. Також зазначала, що за період експлуатації газових приладів з 2006 року вимоги до надання акта перевірки ДВК не висувались.

Оскільки причина припинення газопостачання не відповідає дійсності, ніяких приміток, зауважень про порушення в акті не вказано, в наданому їй для підпису екземплярі акта вона виклала заперечення, що фактично порушення з її боку відсутні, ДВК відсутні. Другий екземпляр акта їй не надали для внесення своїх пояснень, що порушує її права в частині неможливості внести свої пояснення, зауваження, заперечення та докази щодо незаконних дій співробітників стосовно відключення від газопостачання. Акт в графі «Споживач (примірник акта отримав)» нею не підписаний.

Указувала, що приведені нею обґрунтування, посилання на інструкцію з експлуатації, монтажу та технічному обслуговуванню заводу-виробника газового котла (відведення продуктів згорання по коаксіальній трубі) не були прийняті до уваги. Вона неодноразово зверталась до відділення, приїздили представники AT «ОГС «Київоблгаз» Вишгородського відділення смт. Макарів, керівниця дільниці, старший інженер Крижанівська О. В., юрист Живаго В. В., старший інженер з експлуатаційної діяльності Кравченко О. О. додатково все перевіряли, оглядали, фотографували, порушень не встановлено, але газопостачання на цей час не відновлено, вимога одна - надати акт ДВК.

Крім того, вона зверталася зі скаргами до відповідача. На скаргу від 11 січня 2021 року та на претензію від 26 березня 2021 року надійшли листи-відповіді, які вона не вважає відповіддю по суті, оскільки інформація стосується приміщення теплогенераторної (пункт 9.38 ДБН В.2.5-20.2018 від 01 липня 2019 року, який встановлює вимоги при новому будівництві, капітальному ремонті та технічному переоснащенню систем), а витяг з інструкції опалювального котла стосується іншої моделі Ferroli F 24 DIVA, у якого повітряно-димохідна труба приєднується до димоходу, який в її випадку відсутній. Крім того, лист-відповідь на претензію не зареєстрований, відсутня дата, та підпис. На повторну претензію від 30 січня 2023 року надійшов лист-відповідь № 810 Сл-3570-0223р про відмову у розгляді претензії повторно, із посиланням на Закон України «Про звернення громадян».

Уважала, що безвідповідальність є головною причиною недбалого ставлення до своїх професійних обов`язків, а наслідок - аварії, вибухи, людські жертви. Власники зазвичай виконують вимоги газових компаній, вимоги ці не письмові і довести що облаштування, розташування газового обладнання зроблено за вимогами фахівців газових компаній, зазвичай, не можливо. Людям важко орієнтуватись у ДБН, СніП, Правилах, Постановах, Законах інше. Газові компанії користуються цим, вигадують порушення, накладають штрафи, відключають газ, зловживаючи монопольним становищем на ринку, що призводить до неотримання споживачами послуг з газопостачання, необхідних для побутових потреб, за відсутності альтернативних джерел.

Вважала відключення газу безпідставним, а дії AT «ОГС «Київоблгаз» неправомірними.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати неправомірними дії АТ «ОГС «Київоблгаз» по припиненню 09 листопада 2020 року газопостачання до належного їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати АТ «ОГС «Київоблгаз» безоплатно поновити газопостачання до належного їй будинку за вказаною адресою;

- стягнути з АТ «ОГС «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 суму відшкодування вартості планового місячного об`єму споживання природного газу за період безпідставного припинення газопостачання в розмірі 7 141,80 грн;

- стягнути з АТ «ОГС «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, що виникла в результаті неправомірного припинення газопостачання, у розмірі 27 454,47 грн;

- стягнути з АТ «ОГС «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірного припинення газопостачання у розмірі 250 000,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Київоблгаз» про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що позивач самовільно змінила газовий котел марки КСТГ-16 потужністю 16 кВт на газовий котел марки Ferroli потужністю 24 кВт, чим фактично порушила вимоги Правил безпеки систем газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 (далі - ПБСГ) щодо заміни газового приладу. Суд виходив із того, що за адресою споживання позивача система газопостачання житлового будинку не відповідала проектній та виконавчо-технічній документації, самовільно підключений котел опалення більшої потужності, реконструкція системи газопостачання житлового будинку не проведена, виконавчо-технічна документація не оформлена, а тому відсутні підстави для визнати неправомірними дії AT «ОГС «Київоблгаз» з припинення 09 листопада 2020 року газопостачання до будинку позивача.

Компенсація споживачу завданих збитків та перерахунок наданих послуг не підлягає задоволенню, оскільки припинення газопостачання до будинку позивача відбулось не внаслідок протиправних дій відповідача, що виключає його відповідальність.

Без виконання дій щодо оформлення та перевірки безпечності дій щодо заміни газового котла вимоги щодо зобов`язання підключити газове обладнання до постачання газу не можуть бути визнані такими, що підлягають задоволенню.

Натомість позовні вимоги не містять вимог щодо зобов`язання розглянути заяву споживача та прийняти відповідне рішення про реконструкцію чи технічне переоснащення підключеного до ГРМ об`єкта.

Позивач не надала достатніх доказів на підтвердження того, що незаконними діями відповідача їй завдано моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, які мають грошовий вираз, тому відсутні підстави для задоволення позову у частині відшкодування моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції спростував доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінку доказам, поданим позивачем, та не перевірив їх відповідність вимогам законодавства, вказавши, що такі доводи матеріалами справи не підтверджено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року,

в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

03 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

10 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Макарівського районного суду Київської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У квітні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 362/2385/18 (провадження № 61-4971св19), від 14 грудня 2019 року у справі № 357/6342/16-ц (провадження № 61-28819св18), від 04 листопада 2020 року у справі № 552/3332/19 (провадження № 61-1219св20).

Заявник указує, що предметом позову є відновлення газопостачання та визнання неправомірними дій відповідача з припинення 09 листопада 2020 року газопостачання.

Суд зробив висновки на підставі інформації відповідача, яка належними та допустимими доказами не підтверджена, ґрунтується на припущеннях.

Суди не дослідили докази, наявні у матеріалах справи, а саме: попередній договір від 20 червня 2013 року про надання населенню послуг з газопостачання, перепогоджений попередній проект від 08 вересня 2006 року .

Суди неправильно застосували Правила безпеки газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 та Державні будівельні норми В.2.5-20:2018.

Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

АТ «ОГС «Київоблгаз», яке до 05 червня 2019 року мало найменування Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», є оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ), що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні АТ «ОГС «Київоблгаз».

Відповідно до пункту 1.1.1 Статуту АТ «ОГС «Київоблгаз» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз».

Згідно з пунктом 1.2.1 Статуту АТ «ОГС «Київоблгаз» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз».

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 1991 року, є побутовим споживачем природного газу та одержувала послугу розподілу природного газу на підставі типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, розміщеного на офіційному вебсайті регулятора та оператора ГРМ.

Газифікація будинку АДРЕСА_2 відбулася у 1996 році відповідно до проектної та виконавчо-технічної документації.

Проектна документація містить специфікацію, відповідно до якої у позивачки встановлено дві газові плити (одна в літній кухні), газовий котел марки КС-ТГ-16 потужністю 16 кВт, що стверджується актом на пуск газу від 16 жовтня 1996 року.

У проектній документації також передбачено будівництво димового каналу. Наявність у будинку АДРЕСА_2 (димоходу) підтверджена актом на приймання димоходу від 23 серпня 1996 року, який міститься у матеріалах справи.

Крім того, плита газова 4-х комфорочна розташована у приміщенні кухні, тому відповідно до пункту 9.27 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», встановлення газових плит у житлових будинках слід передбачати у приміщеннях кухонь висотою не менше ніж 2,2 м, що мають витяжний вентиляційний канал та вікно з кватиркою або вбудованим провітрювачем з мінімальною продуктивністю 90 м/год, які виходять на двір або на засклену веранду (лоджію) з наявним постійно відкритим отвором аналогічної продуктивності. При цьому внутрішній об`єм приміщень кухонь повинен бути в метрах кубічних не менше ніж: для газової плити з двома пальниками - 8; те саме з трьома пальниками - 12; з чотирма або більше пальниками загальною тепловою потужністю до 11,5 кВт - 15.

09 листопада 2020 року працівниками AT «ОГС «Київоблгаз» Вишгородського відділення смт. Макарів припинено газопостачання будинку позивача шляхом від`єднання відводу газопроводу.

На підставі цього працівниками AT «ОГС «Київоблгаз» Вишгородського відділення смт Макарів складений акт про відключення об`єкту № 500 від 09 листопада 2020 року, в якому вказана інформація, що стан ДВК (димові та вентиляційні канали) непридатний і відсутній акт ДВК, також зазначена причина припинення газопостачання: порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу аварійної ситуації, вид відключення: від`єднання відводу газопроводу з встановленням інвентарної заглушки на ввідному газопроводі.

ОСОБА_1 до AT «ОГС «Київоблгаз» Вишгородського відділення смт. Макарів надіслала скаргу від 11 січня 2021 року, претензію від 25 березня 2021 року та повторну претензію від 30 січня 2023 року.

На скаргу від 11 січня 2021 року та на претензію від 26 березня 2021 року надійшли листи-відповіді: від 26 січня 2021 року № 81012-пв-770-012 та лист б/н.

На повторну претензію від 30 січня 2023 року надійшов лист-відповідь № 810 Сл-3570-0223р про відмову у розгляді вказаної претензії повторно, з посиланням на Закон України «Про звернення громадян».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- суд не дослідив зібрані у справі докази, встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494, ПБСГ.

Відповідно до пункт 5 глави 1 розділу V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (зі змінами), в разі необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до газорозподільних систем об`єкта, в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до проектної документації, а у разі її відсутності розробляється нова проектна документація, що забезпечується за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію чи технічне переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта.

Будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання, в тому числі газового обладнання, забезпечується замовником та оплачується відповідно до вимог розділу V Кодексу.

Пункт 5.4 розділу 5 глави V ПБСГ передбачено, що технічне обслуговування внутрішніх проводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пункт 2.1 глави ІІПБСГ визначено, що технічне обслуговування-системи обходів, ремонтів, які дають змогу утримувати обладнання в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюються контроль за технічним станом, перевірка на загазованість, виявлення місць витоку газу, очищення, змащення, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності системи газопостачання.

У пункті 6.8 розділу 6 глави V ПБСГ зазначено, що періодичній перевірці і прочищенню підлягають: димоходи опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно, - не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік, - два рази на рік (навесні і восени); димоходи опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік: перед початком і після закінчення опалювального сезону; димоходи від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних газових плит (залежно від матеріалу) - не рідше ніж один раз на 6 місяців (цегляні, цегляні і азбестоцементні, цегляні і керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві - з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).

Обслуговування димоходів газового обладнання з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку необхідно проводити одночасно з обслуговуванням газового обладнання за документацією з експлуатації заводів-виробників.

Вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню одночасно з димовими, у разі відсутності димових каналів вентиляційні канали підлягають перевірці один раз на рік.

Перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків оформляються актом, рекомендована форма якого наведена у додатку 2.

Один примірник акта перевірки і прочищення димових каналів передається газорозподільному підприємству. Строк зберігання актів - 12 місяців.

Положеннями пункту 5.5 глави 5 розділу V ПБСГ встановлено, що заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.

Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Суд першої інстанції встановив, що газифікація будинку АДРЕСА_2 відбулася у 1996 році відповідно до проектної та виконавчо-технічної документації. Проектна документація містить специфікацію, відповідно до якої у позивача встановлено дві газові плити (одна в літній кухні), газовий котел марки КСТГ16 потужністю 16 кВт, що підтверджується актом на пуск газу від 16 жовтня 1996 року.

У проектній документації також передбачено будівництво димового каналу. Наявність у будинку АДРЕСА_2 (димоходу) підтверджена актом на приймання димоходу від 23 серпня 1996 року.

Встановивши, що проектна та виконавчо-технічна документація будинку ОСОБА_1 передбачала будівництво димового каналу, натомість позивач не надала доказів придатності димово-вентиляційних каналів будинку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вказане в акті порушення споживачем правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу аварійної ситуації, є безпосередньою підставою для відключення від газової системи.

Газові котли марки КСТГ-16 потужністю 16 кВт та марки Ferroli потужністю 24 кВт відрізняються між собою за функціональним призначенням, потужністю та системою димовідведення.

Установивши, що позивач змінила газовий котел, погоджений актом на пуск газу від 16 жовтня 1996 року, на інший газовий котел, вимоги до встановлення, обслуговування та експлуатації якого є відмінними, не надавши належних та допустимих доказів того, що обслуговуюча компанія підтвердила безпечність встановлення та експлуатації нового газового котла, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що самовільна заміна газового котла марки КСТГ-16 потужністю 16 кВт на газовий котел марки Ferroli потужністю 24 кВт є порушенням вимоги ПБСГ щодо заміни газового приладу.

Отже, правильними є висновки судів попередньої інстанції про те, що позивачка не довела наявність заподіяної їй майнової шкоди винними діями АТ «ОГС «Київобгаз», причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачка не довела позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів порушення її прав споживача на отримання газу внаслідок неправомірних дій відповідача, а саме неправомірне відключення від газопостачання її будинку відповідачем та наявність заподіяної їй моральної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача.

Щодо інших доводів касаційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги її висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки у справах, на які міститься посилання у касаційній скарзі, і у справі, яка переглядається, не є суперечливими. Встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи, з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві та дотриманням розумного балансу інтересів сторін. Крім того, вказані висновки не суперечать висновкам цієї постанови.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлених обставин справи, частину з яких суд апеляційної інстанції обґрунтовано спростував, та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості. Проте в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року залишити ґбез змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник