Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 658/2772/19

провадження № 61-18776св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Державне підприємство «Сетам», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краса»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-1» на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року у складі судді Подіновської Г. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краса» (далі - СТОВ «Краса») про визнання недійсними електронних торгів.

Позов мотивувала тим, що 11 січня 2016 року на підставі договору безвідсоткової позики вона надала безпроцентну цільову позику позичальнику СТОВ «Краса» у розмірі 1 000 000,00 грн з метою проведення ремонту нежитлових приміщень цеху заморозки овочів та фруктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , належних позичальнику. Позивачу було відомо, що вказане нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 26 листопада 2007 року передано в іпотеку та у відповідності до договору про відступлення права вимоги від 16 грудня 2011 року іпотекодержателем зареєстровано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Приватні інвестиції» (далі - ТОВ «ФК Приватні інвестиції»).

Оскільки СТОВ «Краса» у встановлений договором строк до 09 липня 2018 року суму позики не повернуло, нею велись перемовини із боржником та іпотекодержателем про можливий викуп будівлі цеху із заморозки овочів та фруктів загальною площею 1 037,3 кв. м.

У червні 2019 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що 20 травня 2019 року ДП «Сетам» провело електронні торги із продажу вказаного об`єкту нерухомості з порушенням вимог статті 51 Закону «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку», оскільки органом примусового виконання на продаж переданий предмет іпотеки без погодження із іпотекодержателем з метою виконання боргових зобов`язань СТОВ «Краса» перед Публічним акціонерним товариством «Будівельно-монтажне управління № 8», яке є стягувачем у іншому виконавчому провадженні та не є іпотекодержателем цього майна. Крім того, електронні торги проведені із порушенням процедури їх проведення, оскільки зміст інформаційного повідомлення про реалізацію нерухомого майна не відповідав вимогам Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831\5, оскільки до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою виконавчої служби організатором торгів внесені неправдиві відомості про те, що лот № 344900 не є предметом іпотеки, що суперечить наявним відомостям Державного реєстру іпотек, за даними якого вказане майно має іпотечне обтяження на підставі договору іпотеки від 26 листопада 2007 року. А також згода іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки з електронних торгів для виконання зобов`язань перед стягувачем, який не є іпотекодержателем.

Власний інтерес позивач обґрунтувала порушенням її прав, як кредитора та необхідність їх відновлення шляхом дотримання встановлених законом процедур проведення торгів, які є різновидом договору купівлі-продажу нерухомого майна, належного боржнику СТОВ «Краса», та переконувала, що через наведені порушення процедури проведення електронних торгів у неї виникли перешкоди в отриманні суми позики, у тому числі і за рахунок належного боржнику майна, а отже у неї виникло право оскаржити електронні торги.

Одночасно із позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо реєстрації на переможця електронних торгів права власності, належних СТОВ «Краса» нежитлових споруд, цех нерухомого майна заморозки овочів та фруктів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилалася на те, що вжиття заходів забезпечення позову саме у такий спосіб забезпечить збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, забезпечить фактичне виконання судового рішення, ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, в разі задоволення позову, і такий захід забезпечення позову не призведе до перешкоджання господарської діяльності відповідача та інших учасників справи.

А у разі не вжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду її законним правам та інтересам до ухвалення рішення у справі, та в подальшому для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено вчиняти дії щодо перереєстрації права власності СТОВ «Краса» на нежитлову будівлю, цех по заморозці овочів та фруктів, загальною площею 1 037,3 кв. м, з прибудовою літ. «А», прибудовою літ. «А-1», ґанком літ. «А-2», ґанком літ. «А-3», навісом літ. «Б», огорожею та спорудами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову у обраний позивачем спосіб, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами існує спір майнового характеру, обґрунтованість якого підлягає встановленню чи спростуванню при розгляді судом справи по суті, а забезпечення позову направлено на забезпечення ефективного захисту прав як позивача, так і інших осіб, зокрема сторін оспорюваного правочину, носить тимчасовий характер і є найменш обтяжливим для заінтересованих осіб.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Геліос-1» залишено без задоволення. Ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову з підстав, зазначених апелянтом, відсутні, оскільки ухвала постановлена судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У жовтні 2019 року ТОВ «Геліос-1» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у вказаній вище справі, у якій просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- проігнорували інтереси заявника, як переможця електронних торгів від 20 травня 2019 року;

- не звернули уваги на те, що придбаний ТОВ «Геліос-1» об`єкт нерухомого майна - цех по заморозці овочів та фруктів, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1 037,3 кв. м, є іншим об`єктом нерухомого майна, ніж предмет іпотеки, зазначений ОСОБА_1 у позові;

- не оцінили обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та жодним чином не обґрунтували необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти дії щодо перереєстрації права власності СТОВ «Краса» на нежитлову будівлю цех по заморозці овочів та фруктів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника;

- не врахували, що посилання ОСОБА_1 у її заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у справі без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На момент розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу ТОВ «Геліос-1» не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу ТОВ «Геліос-1» передано на розгляд судді-доповідачу Кривцовій Г. В.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Геліос-1» на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, витребувано матеріали цивільної справи № 658/2772/19 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

У грудні 2019 року матеріали справи № 658/2772/19 надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року № 322/0/226-20 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (перебуванням у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами) судді-доповідача Кривцової Г. В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Геліос-1» та матеріали справи № 658/2772/19 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2020 року справу № 658/2772/19 призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 28 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ВАТ «Кредобанк») та СТОВ «Краса» укладено кредитний договір № 63, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти для фінансування витрат по проведенню будівельно-монтажних робіт цеху заморозки, оплату за обладнання та послуг з встановлення обладнання у сумі 1 000 000,00 грн під 18 % річних строком до 26 вересня 2010 року.

26 листопада 2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за указаним кредитним договором між ВАТ «Кредобанк» та СТОВ «Краса» укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Коршуновою Л. А. та зареєстрований в реєстрі за № 3800, згідно з умовами якого СТОВ «Краса» надало в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю корм заводу (літ. «А») загальною площею 2 169,3 кв. м; навіс (літ. «а»); земельну ділянку площею 2,5 га, у тому числі під капітальними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Також між вказаними сторонами 26 листопада 2007 року укладено договір кредитної лінії № 76, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 400 000,00 грн для поповнення обігових коштів під 18 % річних строком до 24 листопада 2008 року.

29 листопада 2011 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк, що є правонаступником ВАТ «Кредобанк», відступило ТОВ «ФК Приватні інвестиції» відповідно до договору факторингу свої права вимоги за зобов`язаннями СТОВ «Краса» за кредитними договорами.

Також судом встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 14 жовтня 2010 року у справі № 4/131-10 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 8» (далі - ВАТ «Будівельно-монтажне управління № 8») до СТОВ «Краса» про стягнення боргу. Стягнуто з СТОВ «Краса» на користь ВАТ «Будівельно-монтажне управління № 8» 453 648,40 грн основного боргу, 24 028,12 грн втрат від інфляції, 6 916,48 грн трьох процентів річних, 4 845,93 грн витрат по сплаті судового збору.

На підставі указаного судового рішення 01 листопада 2010 року Господарським судом Херсонської області видано наказ № 4/131-10 про примусове виконання рішення.

Постановою головного державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Танчика В. П. від 06 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження № 53352051 з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2010 року № 4/131-10.

В процесі виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2010 року № 4/131-10 майно, яке належало СТОВ «Краса», а саме: цех заморозки овочів та фруктів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виставлено на прилюдні торги.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 20 травня 2019 року № 406891 з реалізації цеху заморозки овочів та фруктів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1 037,3 кв. м, який затверджений ДП «Сетам», та відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 20 травня 2019 року № 406891, указане майно продано ТОВ «Геліос-1» за 1 533 000,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Огородника Є. І. від 11 червня 2019 року закінчено виконавче провадження № 53352051 у зв`язку з повним виконанням вимог наказу Господарського суду Херсонської області від 01 листопада 2010 року № 4/131-10.

Крім того, судом установлено, що між сторонами виник спір щодо дійсності електронних торгів, проведених ДП «Сетам» 20 травня 2019 року з продажу належної на праві власності СТОВ «Краса» нежитлової будівлі-цеху із заморозки овочів та фруктів, розташованої в АДРЕСА_1 , переможцем яких є ТОВ «Геліос-1».

Необхідність судового захисту позивача пов`язана із відновленням її права на повернення суми 1 000 000,00 грн, переданих нею у позику СТОВ «Краса», у тому числі за рахунок нерухомого майна, належного боржнику, яке є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 26 листопада 2007 року, укладеним із ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого та зареєстрованим іпотекодержателем якого є ТОВ «ФК «Приватні ініціативи», для забезпечення виконання грошового зобов`язання на суму 3 200 000,00 грн.

Крім того, позивач зазначила, що для реалізації своїх прав мала намір придбати майно боржника на торгах та з врахуванням згоди іпотекодержателя.

Вирішуючи питання про забезпечення позову у обраний позивачем спосіб, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що забезпечення позову направлено на забезпечення ефективного захисту прав як позивача, так і інших осіб, зокрема сторін оспорюваного правочину, носить тимчасовий характер і є найменш обтяжливим для заінтересованих осіб.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі.

Верховний Суд не може погодитись із такими висновками судів з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зобороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо реєстрації на переможця електронних торгів права власності, належних СТОВ «Краса» нежитлових споруд, цех нерухомого майна заморозки овочів та фруктів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не обґрунтувала, а суди попередніх інстанцій не перевірили у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про визнання недійсними електронних торгів, з огляду на те, що зазначене майно вже було реалізоване на електронних торгах (протокол від 20 травня 2019 року № 406891).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі не звернули увагу на те, що реалізація нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14 жовтня 2010 року у справі № 4/131-10, на підставі якого 01 листопада 2010 року видано наказ № 4/131-10 про стягнення з СТОВ «Краса» на користь ВАТ «Будівельно-монтажне управління № 8» 453 648,40 грн основного боргу, 24 028,12 грн втрат від інфляції, 6 916,48 грн трьох процентів річних, 4 845,93 грн витрат по сплаті судового збору.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Заборона дії щодо перереєстрації права власності на реалізоване 20 травня 2019 року нерухоме майно порушує права ВАТ «Будівельно-монтажне управління № 8», як стягувача у виконавчому провадженні, та права ТОВ «Геліос-1», як переможця електронних торгів.

З огляду на наведене, оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України(у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні такої заяви.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги та скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Геліос-1» підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921,00 грн та касаційної скарги у розмірі 770,00 грн, а всього 2 691,00 грн.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-1» задовольнити.

Ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-1» судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 2 691,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко