Постанова

Іменем України

15 березня 2018 року

м. Київ

справа № 553/4365/16-ц

провадження № 61-7258св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім», ОСОБА_5,

третя особа - обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-2016»,

третя особа із самостійними вимогами - ОСОБА_6

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім» на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від

29 вересня 2017 року у складі судді Чистик І. О. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року у складі колегії суддів:

Пікуля В. П., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім» (далі - ТОВ «Сучасний дім»), треті особи: обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-2016» (далі - ОСББ «Злагода-2016»), ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, щоОСОБА_6 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 04 грудня 2015 року.

19 вересня 2016 року відбулось затоплення квартири внаслідок несправності системи водопостачання в квартирі № 114, що розташована поверхом вище.

Того ж дня був складений акт за участю представника ОСББ «Злагода-2016», ОСОБА_4, ОСОБА_10 про залиття квартири, в якому зазначено, що причиною залиття є відсутність заглушки та кранів в системі водопостачання квартири АДРЕСА_2.

Ремонт у квартирі АДРЕСА_1 фактично проводила ОСОБА_4, в якої збереглась частина чеків на придбання будівельних матеріалів.

Наслідками залиття квартири АДРЕСА_1 є: пошкодження паркетної підлоги, гіпсокартонових стін та шпаклювання стін по всій квартирі, пошкодження міжкімнатних дверей та елементів їх кріплення, елементів системи водопостачання, меблів у ванній кімнаті та санвузлі, готових до монтажу елементів освітлення, залиття шпалер у рулонах, залиття ще не встановленого кондиціонеру.

Загальна сума збитків повідомлена представником власника квартири ОСОБА_4 становила 300 000 грн, що було зафіксовано комісією в акті залиття.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2, з якою відбулось залиття, не зареєстровано. ОСОБА_4 звернулась до забудовника ТОВ «Сучасний дім» із заявою про відшкодування шкоди. Але отримала відмову, оскільки вони звернулись до правоохоронних органів із заявою про викрадення водоміру та частини водопроводу.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від

13 жовтня 2016 року № 955 вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням вартості матеріалів необхідних для відновлення квартири ОСОБА_4 після її залиття та вартість матеріальної шкоди, що спричинена залиттям становить 150 624 грн. Вартість експертного дослідження становить 2 008 грн 68 коп.

У зв'язку зі з залиттям квартири ОСОБА_4 зазнала значної моральної шкоди, що виразилась в емоційних та душевних стражданнях і хвилюваннях. Істотне пошкодження квартири, в якій протягом тривалого часу проводився якісний ремонт, вимусило її морально страждати. Грошові кошти на ремонт збирались з 2015 року, оскільки її родина має низький дохід. ОСОБА_4 позбавлена можливості проживати в належних умовах і вимушена повторно робити ремонт, проживати в дуже некомфортних умовах в гуртожитку разом з чоловіком та малолітньою дитиною, хоча мала вже переїхати до нової квартири. Виходячи з розміру завданих збитків, глибини душевних страждань та порушенням звичайного і запланованого життєвого побуту, розмір спричиненої моральної шкоди ОСОБА_4 оцінює в 25 000 грн.

ОСОБА_4 просила стягнути з ТОВ «Сучасний дім» на свою користь

150 624 грн завданих збитків, 2 008 грн 68 коп. витрат на проведення експертного дослідження та 25 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 26 січня 2017 року у якості співвідповідача у справі залучена ОСОБА_11.

12 червня 2017 року під час судового розгляду третьою особою -

ОСОБА_6 заявлено самостійні позовні вимоги на предмет спору до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 набула на підставі свідоцтва про право власності від

04 грудня 2015 року.

19 вересня 2016 року відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 внаслідок несправності системи водопостачання в квартирі АДРЕСА_2, що розташована поверхом вище.

З цього приводу був складений акт залиття квартири.

Ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 проводились спільними зусиллями сімʼї ОСОБА_6, в тому числі її

доньки - ОСОБА_4 та її чоловіка.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 не зареєстровано, а тому ОСОБА_6 вважає, що ТОВ «Сучасний дім» та ОСОБА_11 мають нести солідарну відповідальність за спричинену шкоду.

ОСОБА_6 просила стягнути з ТОВ «Сучасний дім» та ОСОБА_11 на свою користь 150 624 грн завданих збитків та 2 008 грн 68 коп. витрат на проведення експертного дослідження.

Під час розгляду справи ОСОБА_11 змінила прізвище на «ОСОБА_13».

Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5, треті особи: ОСББ «Злагода 2016», ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Сучасний дім» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 150 624 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкодивідмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Сучасний дім» на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі

1 506 грн 24 коп.

Рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову

ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди мотивоване тим, що відповідно до положень статті 1166 ЦК України, ОСОБА_6, як власник квартири АДРЕСА_1, станом на час залиття - 19 вересня 2016 року, має право на відшкодування в повному обсязі шкоди, спричиненої пошкодженням її майна.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Сучасний дім» відхилено.

Рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги ТОВ «Сучасний дім», суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

20 листопада 2017 року ТОВ «Сучасний дім» через засоби поштового звʼязку направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу.

У касаційній скарзі ТОВ «Сучасний дім» просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час звернення до суду, а саме

07 червня 2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_4 за третьою особою - ОСОБА_6 було припинено, що вказує на відсутність порушених прав ОСОБА_6 відповідачами.

ТОВ «Сучасний дім» не є належним відповідачем по справі, оскільки не є власником квартири АДРЕСА_5.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

09 лютого 2018 року касаційна скарга згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді-доповідачу.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Ленінського районного суду міста Полтави цивільну справу

№ 553/4365/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5, треті особи: ОСББ «Злагода-2016», ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди.

Зупинено виконання рішення Ленінського районного суду міста Полтави від

29 вересня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 березня 2018 року.

23 лютого 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

28 лютого 2018 року справу, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано судді-доповідачу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року оскаржуються в частині задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, а тому в іншій частині оскаржувані судові рішення відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України не перевіряються.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 19 вересня 2015 року, на час залиття квартири, право власності на квартиру АДРЕСА_1 належало ОСОБА_6

До ОСОБА_4 право власності на квартиру перейшло лише 20 вересня 2016 року згідно договору дарування від 20 вересня 2016 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Згідно договору № 204 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 12 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_11 та ПАТ «Полтава-Банк», об'єктом будівництва є забудова житлового будинку АДРЕСА_1

Забудовником є ТОВ «Сучасний дім».

Згідно додаткової угоди № 1 до Договору об'єктом інвестування за цим договором є квартира АДРЕСА_1

Відповідно до пункту 8.5 даного Договору, відповідальність за збереження об'єкту інвестування переходить до довірителя з моменту, коли він підписав акт прийому-передачі.

Згідно з пунктом 9.2. договір припиняється у разі повного виконання Довірителем своїх зобов'язань перед Управителем та підписання Довірителем акту приймання-передачі об'єкта інвестування із Забудовником.

Відповідно до частини третьої, шостої, десятої статті 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» після введення об'єкту будівництва в експлуатацію на підставі даних щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об'єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування.

Для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об'єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об'єкта інвестування.

Державна реєстрація права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами частини четвертої статті 344 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту державної реєстрації відповідно до закону.

Встановлено, та сторонами не оспорювалося, що до теперішнього часу ОСОБА_5 не внесено в повному обсязі кошти за об'єкт

інвестування - квартиру АДРЕСА_1. Акт приймання-передачі об'єкта інвестування між ОСОБА_5 та ТОВ «Сучасний дім» не підписувався. Право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру не оформлено. Тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_5 не є належним відповідачем у спорі про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованим, оскільки власником квартири вказаної квартири є ТОВ «Сучасний дім».

Причиною залиття стала відсутність заглушки та кранів у системі водопостачання квартири АДРЕСА_1. Наслідками якого є: пошкодження паркетної підлоги, гіпсокартонних стін та шпаклювання стін по всій квартирі, пошкодження міжкімнатних дверей та елементів їх кріплення, елементів системи водопостачання, меблів у ванній кімнаті та санвузлі, готових до монтажу елементів освітлення, залиття шпалер у рулонах, залиття ще не встановленого кондиціонеру, що окрім пояснень сторін підтверджується копією технічного паспорту на квартиру, актом залиття від 19 вересня 2016 року та висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 13 жовтня 2016 року № 995.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від

13 жовтня 2016 року № 995 вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням вартості матеріалів необхідних для відновлення квартири

№ АДРЕСА_1 після залиття квартири 19 вересня 2016 року з квартири, яка розташована поверхом вище, становить (з ПДВ) 150 624 грн.

Сторонами не оспорювався розмір встановленої цим висновком матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири. Клопотань про призначення судом будівельно-технічної експертизи сторонами не заявлено.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (із змінами), власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідальність за належний стан технічного обладнання в квартирі несе саме власник об'єкту інвестування квартири АДРЕСА_1, яким є ТОВ «Сучасний дім», а не інші особи. Тому завдана матеріальна шкода підлягає стягненню саме з власника квартири АДРЕСА_2, тобто з ТОВ «Сучасний дім».

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а аргументи, викладені ТОВ «Сучасний дім» у касаційній скарзі, цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди - без змін.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року зупинено виконання рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року, до закінчення касаційного провадження.

Враховуючи те, що касаційна скарга ТОВ «Сучасний дім» підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховних Суд поновлює виконання рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім» залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 29 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім», ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без змін.

Поновити виконання рішення Ленінського районного суду міста Полтави від

29 вересня 2017 року.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська