Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 21.02.2022 року у справі №612/270/21 Постанова КЦС ВП від 21.02.2022 року у справі №612...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 612/270/21

провадження № 61-17978св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року під головуванням судді Масло С. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області в якому просила визнати за нею, як колишнім членом Колективного сільськогосподарського підприємства "Победа", право власності на земельну частку (пай) у розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Победа", яке було розташоване на території Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона з 15 травня 1995 року до 07 травня 1996 року була членом Колективного сільськогосподарського підприємства "Победа" (далі - КСП "Победа"). Розмір земельної частки згідно до справи про паювання становить 11,65 умовних кадастрових гектарів.

Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 19 листопада 2018 року встановив факт, що має юридичне значення - факт належності правовстановлюючого документа, а саме: пункту 28 в додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю КСП "Перемога" серії ХР-03-00-000372 ОСОБА_1.

Отже позивач була включена до списку членів КСП "Победа", які мали право на отримання земельної частки (паю).

Звернувшись до Близнюківської державної адміністрації Харківської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з подальшою передачею у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП "Победа", 11 лютого 2019 року отримала відповідь по суті порушеного питання, де було зазначено, що вказані повноваження наразі належать до компетенції органів місцевого самоврядування.

У листі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, надісланому на звернення ОСОБА_1, від 11 травня 2021 року № 02-23/2023 було вказано, що для вирішення питання про виділення земельної частки (паю) внатурі (на місцевості) заявнику необхідно надати до Близнюківської селищної ради документ, що посвідчує право на земельну частку (пай): сертифікат на право на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права на земельну частку (пай), а також вказала на неї у тексті позовної заяви.

З огляду на наведене вважала, що належним відповідачем у справі наразі є Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області та звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Близнюківський районний суд Харківської області ухвалою від 29 червня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку закрив на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Харківський апеляційний суд постановою від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року без змін.

Місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі виходив із того, що у даній справі - № 612/270/21 та у справі - № 612/201/19, в якій закрито провадження у справі, суб'єктний склад, предмет і підстави позову є тотожними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в якій просила оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах: від 01 серпня 2019 року у справі № 127/20440/16-ц; від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 та від 06 травня 2020 року у справі № 495/5193/18.

Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що в рамках розгляду справи № 612/201/19 місцевий суд не приймав уточнену позовну заяву до розгляду, а тому мав здійснити розгляд справи за вимогами до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, третя особа - Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2, з вимогою про визнання права власності на земельну частку (пай) з відповідним кадастровим номером - 6320686000:01:002:0294, цільове призначення 01.01., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 13,0580 га, яка перебувала у колективній власності КСП "Победа" Близнюківського району Харківської області, з визначенням меж цієї частки в натурі, вартістю 253 719,85 грн, а не уточнений позов, в якому позивач просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Перемога", який розташований на території Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі № 612/201/19 з урахуванням того, що представник позивача чітко заявляв про необхідність підготувати належні докази. Позивач особисто не мала наміру завершувати розгляд спору, а лише хотіла уточнити підставу позову і підготувати належні та допустимі докази.

У цій справі інші сторони, на відміну від справи № 612/201/19, де також є дві треті особи.

Аргументом касаційної скарги також є те, що у цій справі інші підстави позову ніж у справі № 612/201/19. У справі № 612/201/19 відсутня відмова органу місцевого самоврядування від добровільного задоволення вимог позивача про передачу їй у власність земельної ділянки, тобто на момент розгляду справи спір був відсутнім. Перед зверненням із позовом у цій справі заявник звернулась до органу місцевого самоврядування за захистом своїх порушених прав, а тому змінились обставини справи, з'явився спір про право, та, як наслідок, змінились підстави позову.

Додатково зазначає, що заявник не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи судом першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Близнюківського районного суду Харківської області.

25 листопада 2021 року цивільна справа № 612/270/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, треті особи: Близнюківська РДА Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку частку (пай).

Зі змісту позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 просила суд визнати за нею, право власності на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа", яке було розташоване на території Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, посилаючись на неможливість отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) у позасудовому порядку.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09 червня 2020 року у справі № 612/201/19 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Постановляючи ухвалу суду про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звертаючись до суду у червні 2021 року, ОСОБА_1 пред'явила позов до того саме відповідача - Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, яка є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Вимога стосується визнання за нею права власності на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа". При цьому посилалась на ті самі підстави, що і при зверненні до суду з позовом до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) вказала, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суди попередніх інстанцій вказували, що зі змісту позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 просила суд визнати за нею, право власності на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа", яке було розташоване на території Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, посилаючись на неможливість отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) у позасудовому порядку.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09 червня 2020 року при розгляді справи за уточненим позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, треті особи: Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну частку (пай) у справі № 612/201/19 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області" від 12 червня 2020 року № 725-р Семенівська територіальна громада Близнюківського району Харківської області увійшла до складу Близнюківської об'єднаної територіальної громади Лозівського району Харківської області.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, а тому звертаючись до суду у червні 2021 року, ОСОБА_1 пред'явила позов до того саме відповідача - Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, яка є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

З огляду на вищенаведене колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про відсутність тотожності між сторонами у спорі.

Посилання заявника на наявність у справі № 612/201/19 третіх осіб:

Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, як на підставу нетотожності сторін у спорі, колегія суддів відхиляє, адже в силу приписів частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

Разом із тим Верховний Суд відхиляє посилання заявника та те, що у справі № 612/201/19 суд не приймав до розгляду уточнену позовну заяву, оскільки таке твердження спростовується долученою до матеріалів справи копією ухвали від 09 червня 2020 року (а. с. 63).

Як вже зазначалось вище, предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення

У справі № 612/201/19 ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Перемога", який розташований на території Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

У цій справі ОСОБА_1 заявляла вимогу про визнання за нею, як колишнім членом Колективного сільськогосподарського підприємства "Победа", право власності на земельну частку (пай) у розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа", яке було розташоване на території Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про тотожність предметів позовів у справі № 612/201/19 та у справі, яка переглядається.

Разом із тим підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду.

Так, керуючись частиною 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Близнюківський районний суд Харківської області ухвалою від 26 березня 2019 року у справі № 612/201/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай), залишив без руху.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 08 травня 2019 року у справі № 612/201/19 було відкрито провадження за уточненим позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай), третя особа - Близнюківська районна державна адміністрація та розпочато підготовче провадження.

Близнюківський районний суд Харківської області ухвалою від 10 грудня 2019 року справу № 612/201/19 за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, треті особи: Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну частку (пай) призначив до судового розгляду.

З матеріалів справи (а. с. 84,85) вбачається, що в уточненій позовній заяві, поданій до суду позивачем під час розгляду справи № 612/201/19, ОСОБА_1, вказувала, що на теперішній час вже неможливо отримати сертифікат на право на земельну частку (пай), та посилалась на лист Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 27 лютого 2009 року № Б-108, в якому було зазначено повноваження з передачі у власність земельних ділянок наразі належать до компетенції органів місцевого самоврядування.

Позивач одночасно вказувала, що вона має право на отримання у приватну власність земельної частки (паю) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа" у зв'язку із тим, що Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 19 листопада 2018 року встановив факт, що має юридичне значення - факт належності правовстановлюючого документа, а саме: пункту 28 в додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю КСП "Перемога" серії ХР-03-00-000372 ОСОБА_1.

Зі змісту відзиву на уточнену позовну заяву, надісланого представником Семенівської сільської ради Близнюківського району Харківської області у справі № 612/201/19 вбачається, що останній вказував, що позивач не зазначила в чому полягає невизнання чи оспорення її права Семенівською сільською радою Близнюківського району Харківської області та які саме дії цього відповідача перешкоджають у реалізації позивачем свого права на землю. Натомість позивач вказує на незаконні дії (на її думку) Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, яка не є відповідачем у справі.

Зі змісту ухвали від 09 червня 2020 року у справі № 612/201/19 вбачається, що у судовому засіданні представник позивача адвокат Попов А. О. надав заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, у зв'язку з необхідністю підготувати належні докази та для переоформлення позовної заяви.

Звернувшись до суду з позовом у цій справі, позивач просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа".

ОСОБА_1 вважала, що має право на земельну частку (пай) в розмірі 11,65 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП "Победа" у зв'язку із тим, що вона з 15 травня 1995 року до 07 травня 1996 року була членом КСП "Победа" та була включена до списку осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю), що було підтверджено рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 листопада 2018 року про встановлення факту, що має юридичне значення.

Крім того позивач додатково додала відповідь Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 11 травня 2021 року № 02-23/2023 де вказано, що для вирішення питання про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) заявнику необхідно надати до Близнюківської селищної ради документ, що посвідчує право на земельну частку (пай): сертифікат на право на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, враховуючи ту обставину, що підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду, а як на підставу позову в обох справах позивач покликалась саме на те, що її, як колишнього члена КСП "Победа", було включено до списку осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю), що було підтверджено рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 листопада 2018 року про встановлення факту, що має юридичне значення, однак реалізувати це право у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа вона не може, висновки судів попередніх інстанцій про тотожність підстав позову правильні.

Верховний Суд вказує, що визначаючи підстави позову як елементи його змісту, суди попередніх інстанцій в повній мірі перевірили, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просила про захист свого права.

Колегія суддів зазначає, що наявність відповіді Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 11 травня 2021 року № 02-23/2023 не впливає на правильність висновку судів попередніх інстанцій, оскільки обставина (наявність судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення), яка дозволяла позивачу звернутись із цим позовом у справі № 612/ 201/19 та у справі, яка є предметом касаційного перегляду - тотожні.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про відсутність тотожності підстав позову у справі № 612/ 201/19 та у справі, яка переглядається.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи судом першої інстанції колегія суддів відхиляє з огляду на те, що конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі та судова повістка були надіслані місцевим судом 03 червня 2021 року за адресою вказаною заявником у позовній заяві та 12 червня 2016 року були повернуті на адресу суду у зв'язку із заявою адресата (а. с. 57), крім того в суді апеляційної інстанції був присутній представник позивача, а тому порушень норм процесуального права колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст