Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 14.08.2024 року у справі №401/2587/21 Постанова КЦС ВП від 14.08.2024 року у справі №401...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 14.08.2024 року у справі №401/2587/21

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 401/2587/21

провадження № 61-8402св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Світловодське лісове господарство» (далі - ДП «Світловодське лісове господарство»), в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ інженера з лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 № 60-к від 09 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити на посаді лісничого Ново-Георгіївського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство» з 09 серпня 2021 року, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення по дату поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 лютого 2011 року він був прийнятий на роботу на посаду помічника лісничого до Крилівського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство», а з 03 лютого 2014 року займав посаду лісничого Ново-Георгіївського лісництва цього ж підприємства.

09 серпня 2021 року позивач був звільнений з посади лісничого Ново-Георгіївського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство» згідно наказу інженера з лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 № 60-к від 09 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку із скороченням штату працівників).

Позивач вважає, що був звільнений з порушенням установленого законом порядку, оскільки наказ підписано неуповноваженою особою.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого 07 грудня 2022 року на запит ОСОБА_1 , від станом на 07 грудня 2022 року діяльність ДП «Світловодське лісове господарство» припинено, правонаступник - ДП «Чорноліське лісове господарство».

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2022 року у справі замінено відповідача ДП «Світловодське лісове господарство» на ДП «Чорноліське лісове господарство».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого від 02 червня 2023 року на запит ОСОБА_3 , станом на 02 червня 2023 року діяльність ДП «Чорноліське лісове господарство» припинено, правонаступник - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 червня 2023 року у справі замінено відповідача ДП «Чорноліське лісове господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ інженера з лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» В. Ковтуна № 60 від 09 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді лісничого Ново-Георгіївського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство» з 09 серпня 2021 року.

Стягнуто з ДСГП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 269 550,00 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку у сумі 9 900,00 грн допущено до негайного виконання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що станом на дату звільнення ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 як про особу, яка має право вчиняти від імені ДП «Світловодське лісове господарство» дії без довіреності, внесені не були, керівником відповідача на названу дату значиться ОСОБА_4 , відомості про інших осіб- уповноважених представників відсутні. Наведене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25 листопада 2021 року.

Суд зазначив, що з наведеного вбачається, що наказ голови Державного агентства лісових ресурсів України № 371-к від 26 липня 2021 року «Про надання права підпису» станом на дату звільнення ОСОБА_1 не набрав чинності, оскільки зазначені в ньому зміни відомостей про ДП «Світловодське лісове господарство» щодо особи, яка має право вчиняти від імені ДП «Світловодське лісове господарство» дії без довіреності, не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади підписний інженером з лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 , який не мав законних повноважень на звільнення працівників.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 було здійснено з порушенням установленого законом порядку, а саме, особою, яка не мала повноважень на звільнення працівників, суд дійшов висновку про те, що позивач має бути поновлений на попередній роботі, а саме на посаді лісничого Ново-Георгіївського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство».

Також суд вважав за необхіднестягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ДСГП «Ліси України» задоволено.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2023 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату працівників, позивач, який попереджався за два місяці про наступне вивільнення і відмовився від переведення на іншу роботу (вакантні посади), був звільнений з посади з додержанням норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, при цьому його звільнення було погоджене з Органом управління майном (відповідно до Статуту Підприємства) та профспілковим комітетом (згідно норм статті 43 КЗпП України).

Апеляційний суд також вказав, що наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України № 371-к від 26 липня 2021 року «Про надання права підпису» у зв`язку виробничою необхідністю надано право підпису документів, пов`язаних зі здійсненням діяльності ДП «Світловодське лісове господарство», інженеру лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 . Зазначений наказ ніким не оспорений та не скасований, тому він є дійсним, у зв`язку з чим підписання наказу про звільнення позивача інженером лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 є правомірним.

Інші позовні вимоги апеляційний суд вважав похідними, тому дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

07 червня 2024 року ОСОБА_1 череззасоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова Кропивницького від 17 квітня 2024 року ухвалена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

24 червня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, що з 01 лютого 2011 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, з 03 лютого 2014 року займав посаду лісничого Ново-Георгіївського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство».

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства від 02 вересня 2020 року № 86-аг «Про проведення внутрішнього реорганізації» вирішено з 02 листопада 2020 року провести внутрішню реорганізацію ДП «Світловодське лісове господарство» шляхом приєднання Ново-Георгіївського лісництва до складу Крилівського лісництва в межах згідно додатку 1. Головному економісту ОСОБА_5 з 02 листопада 2020 року внести відповідні зміни до штатного розпису та подати його на погодження до Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства. Інспектору з кадрів попередити працівників Ново-Георгіївського, Крилівського лісництв про зміни в структурі організації лісгоспу. Запропонувати працівникам Ново-Георгіївського лісництва, посади яких скорочуються у зв`язку зі змінами в структурі лісгоспу, працевлаштування на відповідних посадах Золотарівського, Крилівського лісництв.

До наказу додано проект внутрішньої реорганізації Ново-Георгіївського лісництва.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 01 лютого 2021 року тимчасово виконання обов`язків директора реорганізацію ДП «Світловодське лісове господарство» покладено на головного лісничого цього підприємства ОСОБА_4 з 09 лютого 2021 року на період до призначення керівника в установленому законом порядку.

Наказом ДП «Світловодське лісове господарство» від 18 травня 2021 року № 13 введено в дію затверджені зміни до штатного розпису.

Наказом ДП «Світловодське лісове господарство» від 25 травня 2021 року № 14 «Про скорочення посади лісничого Ново-Георгіївського лісництва» скорочено посаду лісничого Ново-Георгіївського лісництва з 26 липня 2021 року. Наказано інспектору з кадрів: попередити ОСОБА_1 про наступне вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗПП України і запропонувати переведення за його згодою на наявні вакантні посади; протягом двомісячного терміну повідомляти ОСОБА_1 про появу вільних посад та пропонувати їх для працевлаштування; у разі відмови ОСОБА_1 від переведення на вакантні посади підготувати відповідний проект наказу для звільнення його на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

На виконання вказаного наказу ДП «Світловодське лісове господарство» складено попередження про наступне вивільнення від 25 травня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 попереджався про наступне звільнення з посади лісничого Ново-Георгіївського лісництва із 26 липня 2021 року у зв`язку із скороченням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Запропоновано переведення на посаду інженера з охорони та захисту лісу або на посаду механіка.

Згідно акту від 25 травня 2021 року № 7 ДП «Світловодське лісове господарство» 25 травня 2021 року у присутності комісії інспектор з кадрів ДП «Світловодський лісгосп» ОСОБА_6 надала ОСОБА_1 попередження про наступне звільнення у зв`язку з скороченням лісничого Ново-Георгіївського лісництва, пропозиції переведення на наявні вакантні посади та передала йому один примірник повідомлення, копію наказу від 02 вересня 2020 року № 86 «Про проведення внутрішньої реорганізації лісгоспу».

Первинною профспілковою організацією працівників лісового господарства ДП «Світловодське лісове господарство» надано згоду на звільнення лісничого Ново-Георгіївського лісництва ОСОБА_1 з 26 липня 2021 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці, в результаті яких відбулося скорочення штату працівників Ново-Георгіївського лісництва, що підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету від 29 червня 2021 року № 12 та постановою від 29 червня 2021року № П-12 ДП «Світловодське лісове господарство».

Згідно листа Державного агентства лісових ресурсів України Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства від 26 липня 2021 року № 07-22/1386 погоджено звільнення лісничого Ново-Георгіївського лісництва Величка І. І. за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗІ1П України.

На підставі наказу № 60-к від 09 серпня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », який підписаний інженером з лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 , 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 звільнений з посади лісничого Ново-Георгіївського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство» за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку із скороченням штату працівників).

Наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України № 371-к від 26 липня 2021 року «Про надання права підпису» у зв`язку виробничою необхідністю надано право підпису документів, пов`язаних зі здійсненням діяльності ДП «Світловодське лісове господарство», інженеру лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 . Зобов`язано інженера лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого на запит ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року, станом на 09 серпня 2021 року керівником (тимчасово виконуючий обов`язки) юридичної особи - ДП «Світловодське лісове господарство» зазначено ОСОБА_4 . Відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені ДП «Світловодське лісове господарство», у тому числі підписувати документи, відсутні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-43/асі18).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40, пунктами 2, 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Встановивши, що у відповідача дійсно відбулося скорочення штату та чисельності працівників, відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, враховуючи відсутність вакантних посад, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Установивши, що дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників, позивач, який попереджувався за 2 місяці про наступне вивільнення і відмовився від переведення на іншу роботу (вакантні посади), був звільнений з додержанням норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, при цьому його звільнення було погоджене з Органом управління майном (відповідно до Статуту Підприємства) та профспілковим комітетом (згідно норм статті 43 КЗпП України), апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у позові.

При цьому, апеляційний суд обґрунтовано послався на те, що наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України № 371-к від 26 липня 2021 року «Про надання права підпису» у зв`язку виробничою необхідністю надано право підпису документів, пов`язаних зі здійсненням діяльності ДП «Світловодське лісове господарство», інженеру лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 .

Оскільки зазначений наказ ніким не оспорений та не скасований, тому він є дійсним, у зв`язку із чим підписання наказу про звільнення позивача інженером лісових культур ДП «Світловодське лісове господарство» ОСОБА_2 є правомірним.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_2 як про особу, яка може вчиняти дії від імені ДП «Світловодське лісове господарство», у тому числі підписувати документи, не позбавляла останнього повноважень на підписання документів, пов`язаних зі здійсненням діяльності вказаного підприємства, на підставі наказу голови Державного агентства лісових ресурсів України № 371-к від 26 липня 2021 року «Про надання права підпису».

Інші позовні вимоги апеляційний суд правильно вважав похідними, тому з урахуванням норм статті 235 КЗпП України дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Верховний Суд встановив, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати