Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 04.03.2021 року у справі №675/1538/19 Ухвала КЦС ВП від 04.03.2021 року у справі №675/15...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 675/1538/19

провадження № 61-2546св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметь Володимир Леонідович, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року у складі судді Григор'євої О. С. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметь В. Л., ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро" про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації прав власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Враховуючи те, що позивач повторно не з'явилася в судове засідання та із заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталась, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3, посилаючись на порушеннясудами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суди дійшли помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, не врахувавши поважність причин неявки представника позивача.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було враховано, що станом на час проведення судових засідань в Україні діяв карантин, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом Sars-Cov-2, умовами якого було передбачено обмеження регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні.

Обґрунтовуючи перебування адвоката у відпустці, заявник посилається на те, що адвокатська діяльність як незалежна професійна діяльність є трудовою діяльністю, що ґрунтується на основних конституційних, соціально-економічних правах і свободах людини, врегульована широкою нормативною базою, головним серед яких є профільний Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що включає в себе можливість відпочинку та отримання відпустки. Чинним законодавством не визначено форми письмового повідомлення про надання відпустки, за усталеною практикою адвокат повідомляє суд шляхом подання клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з відпусткою.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро" - Олійника В. П., у якому вказано, що судові рішення ухвалено відповідно до вимог закону, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 1 , пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого частини 1 , пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини 1 статті 257 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про судове засідання, яке призначено на 07 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 263).

03 серпня 2020 року представником ОСОБА_5 - ОСОБА_3 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи було відкладено на 03 вересня 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 07 серпня 2020 року (т. 2, а. с. 2).

ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про судове засідання, яке призначено на 03 вересня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 4).

02 вересня 2020 року представником ОСОБА_5 - ОСОБА_3 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з її перебуванням у відпустці.

Отже, вбачається, що належним чином повідомлений позивач та її представник двічі поспіль не з'явились у судові засідання.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника позивача, яка належним чином була повідомлена про призначення, дату і час розгляду справи, дійшов обґрунтованого висновку про відхилення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, про повторне відкладення розгляду справи та залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам представника позивача - ОСОБА_3, наведеним у її клопотанні про відкладення розгляду справи від 02 вересня 2020 року, щодо поважності причин неявки у судове засідання у зв'язку з перебуванням у відпустці та правильно дійшов висновку про те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (її представника) до суду.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), не заслуговують на увагу, оскільки позивач (її представник) не була позбавлена можливості повідомити суд про причини неявки в судове засідання, порушити перед судом клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України в режимі відеоконференції. Разом з тим, представник позивача - ОСОБА_3, не обґрунтовувала своє клопотання від 03 вересня 2020 року неможливістю прийняти участь у судовому засіданні внаслідок дії карантинних обмежень.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на те, суди не врахували, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки було продовжено на час дії карантину.

Так, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Цивільному процесуальному кодексі України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Разом із тим, посилаючись на встановлені в Україні карантинні обмеження та продовження процесуальних строків, заявником не було враховано, що такі не поширюються на строк розгляду справи, який є службовим, а отже не вчинення позивачем та його представником відповідних дій, передбачених ЦПК України (подання заяви про розгляд справи за його відсутності, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, тощо), не свідчить, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням закону.

Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку поведінці позивача та її представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу та її представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст