Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №134/1710/22
Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №134/1710/22
Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №134/1710/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 134/1710/22

провадження № 61-10716св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Близнюк Віктор Васильович, на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2023 року у складі судді Кантонистої О. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «33 канал» (далі - ТОВ «Редакція газети «33 канал») про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, в якому з урахуванням заяви про відмову від позову в частині позовних вимог до ТОВ «Редакція газети «33 канал», яка надійшла до суду 21 грудня 2022 року, просив:

- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації усю інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті 33 каналу, яка містила заголовок «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки уся інформація викладена у статті є такою, що не відповідає дійсності, та є наклепом;

- зобов`язати ОСОБА_2 публічно спростувати поширену відносно нього усю недостовірну інформацію, шляхом написання та опублікування на сторінці 33 каналу наступного тексту спростування: « Доводжу до Вашої уваги, що посадовець Крижопільської селищної ради ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не був другим учасником конфлікту на АЗС та участі у ньому не приймав. Жодного звернення до редакції про те, що роти незгодним із зловживаннями місцевих чиновників затикають повістками в армію не надходило. Ця тривожна тенденція має насторожувати читачів 33 Каналу. Коли одні воюють на фронті і кладуть своє життя за справедливу Україну, інші поширюють неправдиву та ніким не підтверджують неправдиву інформацію, що є типовим «беспрєдєлом»»;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 173 000,00 грн, а також усі понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3 640,00 грн та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн).

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 січня 2023 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Редакція газети «33-й канал» у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.

18 січня 2023 року представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Близнюком В. В. суду надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому, зокрема, заявник просив суд понесені судові витрати покласти на позивача.

У поданій 12 квітня 2023 року до суду письмовій «позиції на судових дебатах» представник відповідачкиОСОБА_2 - адвокат Близнюк В. В. відповідно до статті 141 ЦПК України повідомив, що судові витрати відповідачки ОСОБА_2 в даній справі склали орієнтовно 10 000 грн, які просить стягнути з відповідача. Також повідомив, що документи, підтверджуючі розмір витрат, будуть надані суду разом із заявою про постановлення додаткового рішення у справі.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Судові витрати залишено за позивачем.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу відповідачки ОСОБА_2 на 26 квітня 2023 року о 13 год. 10 хв. в приміщенні Крижопільського районного суду Вінницької області (Вінницька область, Тульчинський район, смт. Крижопіль, вул. Героїв України, 23).

Встановлено ОСОБА_2 строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

17 квітня 2023 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Близнюка В. В., подала суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення та просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідачки надав: Договір № 320 про надання правової (юридичної) допомоги від 09 січня 2023 року; Додаткову угоду № 1 до договору № 320 про надання правової (юридичної) допомоги від 09 січня 2023 року; рахунок № 99 від 14 квітня 2023 року.

11 травня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Панасюка В. Б. подав до суду заяву, в якій просив відмовити ОСОБА_2 у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2023 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_2 , поданої її представником - адвокатом Близнюком В. В., про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, оскільки судом встановлено, що у поданому 18 січня 2023 року відзиві представником відповідачки відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікувала понести у зв`язку із розглядом справи.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Близнюка В. В. подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником - адвокатом Близнюком В. В., залишено без задоволення.

Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12 липня 2023 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Близнюка В. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що в разі неподання попереднього розрахунку судових витрат у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, розглянув справу без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

02 серпня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства зазначено відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Установлено, що правничу допомогу на стадії судового розгляду справи в суді першої інстанції відповідачці ОСОБА_2 надавав адвокат Близнюк В. В.

У відзиві на позовну заяву від 18 січня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Близнюк В. В. просив суд судові витрати покласти на позивача.

У поданій 12 квітня 2023 року до суду письмовій «позиції на судових дебатах» представник відповідачкиОСОБА_2 - адвокат Близнюк В. В. відповідно до статті 141 ЦПК України повідомив, що судові витрати відповідачки ОСОБА_2 в даній справі склали орієнтовно 10 000 грн, які просить стягнути з відповідача. Також повідомив, що документи, підтверджуючі розмір витрат, будуть надані суду разом із заявою про постановлення додаткового рішення у справі.

17 квітня 2023 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Близнюка В. В., подала суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення та просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідачки надав: Договір № 320 про надання правової (юридичної) допомоги від 09 січня 2023 року; Додаткову угоду № 1 до договору № 320 про надання правової (юридичної) допомоги від 09 січня 2023 року щодо обрахування розміру гонорару від 11 квітня 2023 року, згідно якої сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката - 10 000,00 грн; рахунок № 99 від 14 квітня 2023 року.

11 травня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Панасюка В. Б. подав до суду заяву, в якій просив відмовити ОСОБА_2 у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Водночас, відмовляючи у відшкодуванні ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у поданому 18 січня 2023 року відзиві представником відповідачки відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікувала понести у зв`язку із розглядом справи.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, з огляду на таке.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Так, дійсно частиною другою статті 134 ЦПК України передбачено право суду відмовити стороні у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в разі неподання цією стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

Проте сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Реалізація судом цього права в кожному конкретному випадку залежить від встановлених обставин справи, а також інших чинників, зокрема внаслідок доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 08 березня 2023 року в справі № 755/7694/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 757/31792/20.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та належним чином не перевірив, чи призвело неподання відповідачкою ОСОБА_2 попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат до порушення принципів змагальності та рівності, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачці витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому слід приймати до уваги, що позивач скористався своїм правом на подання заяви щодо заперечення підстав відшкодування витрат ОСОБА_2 на оплату правничої допомоги адвоката.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржених судових рішень суду першої та апеляційної інстанції з направленням справи в частині відшкодування витрат відповідачки ОСОБА_2 на правничу допомогу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник- адвокат Близнюк Віктор Васильович, задовольнити.

Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року, ухвалену за результатами апеляційного перегляду ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2023 року,скасувати, справу в частині вирішення поданої ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Близнюка В. В. заяви про ухвалення додаткового судового рішення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов