Постанова

Іменем України

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 760/11038/17-ц

провадження № 61-39440св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Нет»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року у складі судді Усатової І. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Білич І. М., Вербової І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Башта» (далі - ОСББ «Башта»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Нет» (далі - ТОВ «Ай Ті Нет»), про визнання недійсним договору про встановлення сервітуту нерухомого майна.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 жовтня 2010 року на загальних зборах співвласників ОСББ «Башта» обрано правління ОСББ «Башта» та голову правління ОСББ «Башта» ОСОБА_2 терміном на 2 роки до 25 жовтня 2012 року.

22 серпня 2016 року між ОСББ «Башта» та ТОВ «Ай Ті Нет» укладений договір № 082016 про встановлення сервітуту нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і належить власнику на праві приватної власності. Вважає, що цей договір є недійсним внаслідок протиправних, неправомочних дій під виглядом голови правління ОСББ «Башта» ОСОБА_2 Укладення договору про встановлення сервітуту нерухомого майна ОСББ «Башта», є таким, що відбувалось без присутності представника ОСББ «Башта», тому що підписання його тільки ОСОБА_2, не може вважатися таким, що є законним. ОСОБА_2, не будучи легітимним головою правління ОСББ «Башта», використовуючи сфальшовану довідку у вигляді копії витягу з державного реєстру, 22 серпня 2016 року від імені ОСББ «Башта», уклав спірний договір про встановлення сервітуту нерухомого майна ОСББ. Договір не має юридичної сили щодо ОСББ «Башта», оскільки укладений та підписаний фізичною особою - ОСОБА_2 Вказані дії відповідачем вчинено у зв'язку з тим, що йому було відомо, щодо обрання 15 грудня 2015 року в ОСББ «Башта» нового правління ОСББ та голови правління. Причиною проведення загальних зборів було те, що ОСОБА_2, у порушення Статуту ОСББ, переслідуючи свої грошові інтереси, протягом 2012-2015 років активно блокував проведення чергових звітно-виборчих зборів. Крім того, ОСОБА_2 під час підписання договору № 082016 про встановлення сервітуту нерухомого майна ОСББ, пред'являв на підтвердження своєї легітимності, як голови правління ОСББ «Башта», тільки копію витягу з державного реєстру, в якій записано, що він є головою правління ОСББ «Башта» із 25 жовтня 2010 року. Проте згідно з відповіддю Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 07 березня 2017 року № 108-3796 про час внесення та підстави для внесення даних до державного реєстру щодо голови правління ОСББ «Башта», записи про зміну керівника правління ОСББ «Башта» у 2010 році до державного реєстру не вносились. Своїми протиправними діями ОСОБА_2 порушив його права, як співвласника багатоквартирного будинку в частині його волевиявлення, при проведенні виборів правління та голови правління, обмеживши його права в участі управління будинком, що привело до значного погіршення умов проживання у будинку.

Із урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір від 22 серпня 2016 року № 082016, укладеного між ОСББ «Башта» та ТОВ «Ай Ті Нет» про встановлення сервітуту нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСББ «Башта».

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2, як голова правління, забезпечуючи поточну діяльність ОСББ «Башта» та захист прав та інтересів співвласників Об'єднання уклав спірний договір, як діючий голова правління.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що підстави, зазначені ОСОБА_1 для визнання недійним договору про встановлення сервітуту нерухомого майна не знайшли свого підтвердження і посилання на нелегітимність (відсутність) у ОСОБА_2 повноважень у 2016 році на укладення спірного договору від імені ОСББ «Башта» не може мати правового значення для встановлення факту незаконного виконання ОСОБА_2 функцій голови ОСББ.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та вирішити справу по суті, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд не може надавати вказівки співвласникам ОСББ коли і як їм використовувати свої права відповідно до чинного законодавства (в частині термінів та видів проведення загальних зборів співвласників), а може лише констатувати на основі наданих документів відбулась подія або ні. Чинне законодавство України та положення Статуту ОСББ «Башта» не передбачають ситуації та яким чином у ній треба діяти, коли після закінчення строку, на який було обрано попереднє правління, загальними зборами об'єднання не обрано нове правління. Через порушення державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бровко К. П. вимог закону та службової недбалості - невиконання вимог пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.6 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» і виникло різночитання виконаних реєстраційних дій та запису в Державному реєстрі. Державним реєстратором при отриманні пакету документів від ОСОБА_2 та внесення змін у Державний реєстр не була проведена обов'язкова перевірка наданих документів на відповідність поданій заяві.

У жовтні 2018 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, згідно з яким рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі № 760/1500/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання перебування на посаді незаконним, зобов'язання відшкодувати збитки, що набрало законної сили 26 квітня 2018 року, у задоволенні позову, в якому ОСОБА_1 просив визнати перебування на посаді голови правління ОСББ «Башта» ОСОБА_2 незаконним у зв'язку з порушенням вимог пункту 4.15 статуту ОСББ «Башта», з 26 жовтня 2012 року по 23 березня 2017 року та зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати йому збитки, відмовлено в повному обсязі. Рішеннями суду, що набрали законної сили, у спорі між тими самими особами, що і в цій цивільній справі, встановлено законність перебування ОСОБА_2 на посаді голови правління ОСББ «Башта» у період із 26 жовтня 2012 року по 23 березня 2017 року.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про внесення змін до адреси позивача та про долучення до справи нових документів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів членів ОСББ «Башта» правління в складі: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 обрано на новий строк роботи. Переважною кількістю голосів термін роботи нового правління встановлено на 2 роки. Згідно з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи із 02 січня 2013 року по 01 січня 2015 року, відомості щодо голови правління не вносилися.

22 серпня 2016 між ОСББ «Башта» в особі голови правління ОСОБА_2 та ТОВ «Ай Ті Нет» в особі директора Радецького С. О. укладений договір № 082016 про встановлення сервітуту нерухомого майна, об'єктом сервітуту є: канали, ніші, замонолічені труби, труби-стояки, закладні деталі, шафи для електропроводок, технічні приміщення і т. п. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Із листа Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 07 березня 2017 року № 108-3796 вбачається, що згідно з інформацією, яка міститься в реєстрі, запис про зміну керівника у 2010 році не вносився.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 квітня 2018 року № 1003857696 станом на 22 серпня 2016 року, із 25 жовтня 2010 року керівником ОСББ «Башта» є ОСОБА_2, зміна відомостей про керівника юридичної особи внесена 03 березня 2011 року, подальше внесення відомостей про керівника юридичної особи не вносилось.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05 липня 2017 року № 1002773623 станом на 05 липня 2017 року, із 21 березня 2017 року керівником ОСББ «Башта» є Коструба І. С.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», серед іншого, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що на день укладення договору між ОСББ «Башта» та ТОВ «Ай Ті Нет», головою правління ОСББ «Башта» був ОСОБА_2, що підтверджувалося витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 квітня 2018 року № 1003857696, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_2, як голова правління, забезпечуючи поточну діяльність ОСББ «Башта» та захист прав і інтересів співвласників Об'єднання, уклав спірний договір, як діючий голова правління.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.

На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що за вимогами ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 22 серпня 2016 року № 082016, укладеного між ОСББ «Башта» та ТОВ «Ай Ті Нет» про встановлення сервітуту нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до участі у розгляді справи не залучено всіх належних відповідачів, а саме: ОСББ «Башта» та ТОВ «Ай Ті Нет» між якими і укладений спірний договір та які у цій справі є лише третіми особами.

Доводи заявника про те, що через порушення державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бровко К. П. вимог закону та службової недбалості - невиконання вимог пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.6 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» і виникло різночитання виконаних реєстраційних дій та запису в Державному реєстрі, є безпідставними, оскільки не були предметом розгляду судами попередніх інстанцій.

Клопотання ОСОБА_1 про долучення до справи нових документів не підлягає задоволенню, оскільки під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням того, що доводи касаційної скарги, є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення до справи нових документів відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

С. О. Погрібний

Г. І. Усик