Історія справи

Постанова

Іменем України

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 757/35505/17-ц

провадження № 61-32445св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_2 ,

відповідач - Регіональний сервісний центр в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Баховським Михайлом Михайловичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України про визнання права власності на автомобіль.

Позов мотивовано тим, що вона набула права власності на автомобіль марки Audi S8, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі біржової угоди серії АВ № 073473 від 20 серпня 2005 року. На думку представника позивача, відповідач не визнає за позивачем права власності на спірний автомобіль, не проводить його реєстрації, а тому позивач звернулася до суду за захистом порушеного права.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України про визнання права власності відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що відповідач не порушував права позивача, позивач не звертався до відповідача з метою реєстрації належного їй автомобіля. Крім того, Регіональний сервісний центр МВС України в місті Києві створено через три роки після того, як УДАІ ГУ МВС в місті Києві було скасовано реєстрацію автомобіля марки Audi S8, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідач не є правонаступником УДАІ ГУ МВС в місті Києві.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками районного суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У травні 2018 року адвокат ОСОБА_2 - Баховський М. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не взяли до уваги, що позивач не має можливості скористатися своїм правом для реєстрації транспортного засобу та отримати свідоцтво про реєстрацію, номерних знаків через знищення відповідачем документів, які надавались для реєстрації авто.

У липні 2018 року Регіональний сервісний центр в місті Києві МВС України подав відзив на касаційну скаргу в якому зазначив, що Регіональний сервісний центр МВС в місті Києві є окремим територіальним підрозділом МВС України та не є правонаступником УДА І ГУМВС України в місті Києві чи ДДАІ МВС України. Крім того, транспортний засіб має обмеження - знаходиться на контролі на підставі службової телеграми ДДАІ МВС України від 07 листопада 2012 року № 4/8-9602, що унеможливлює проведення будь-яких реєстраційних операцій.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Печерського районного суду міста Києва.

14 червня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини:

Суди встановили, що ОСОБА_2 на підставі біржової угоди серії НОМЕР_3 належить автомобіль марки AudiS8, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , 1997 року випуску, синього кольору, зареєстрований 11 червня 2006 року про що УДАІ ГУ МВС України в місті Києві видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 /а. с. 10/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, позивач набула право власності на вказаний автомобіль на підставі біржової угоди АВ-073473 від 20 серпня 2005 року.

Згідно з листом Регіонального сервісного центру в місті Києві від 13 червня 2017 року № 31/26-373аз 14 листопада 2012 року проведено зняття з обліку у зв`язку із скасуванням реєстрації транспортного засобу AudiS8, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , 1997 року випуску. Документами на підставі яких проведено зняття з обліку у зв`язку з скасуванням реєстрації транспортного засобу є: висновок УДАІ ГУМВС України в місті Києві - службова телеграма ДДАІ МВС України від 07 листопада 2012 року № 4/8-9602.

Також у вищевказаному листі зазначено, що документи, які стали підставою для реєстрації та заняття з обліку вказаного транспортного засобу, знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання (3 роки).

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на автомобіль, позивач посилалася на відсутність у неї правовстановлюючого документу (власності) на автомобіль, який давав би їй підстави для його реєстрації, а за наявності рішення вона зможе захистити порушене право.

Проте, способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в статтею 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання права власності на автомобіль, який перебуває у користуванні ОСОБА_2 Судом встановлено, що позивач не зверталася до відповідача з відповідним заявами про реєстрацію, належного їй на підставі біржової угоди автомобіля, не оскаржувала дії чи бездіяльність щодо відмови у такій реєстрації.

Крім того, Регіональний сервісний центр МВС в місті Києві є органом державної влади, який зобов`язаний діяти в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, та не наділений повноваженнями щодо визнання чи не визнання права власності за особами на рухоме майно.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (стаття 40 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Баховським Михайлом Михайловичем, залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М. Коротун

М. Є. Червинська