Історія справи

Постанова

Іменем України

13 березня 2018 року

м. Київ

справа № 2-492/2011

провадження № 61-159св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Червинської М.Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів Новікова О. М., Храпка В. Д., Вініченка Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулась до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2011 року видано виконавчий лист у справі №2-492/2011 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 115 973,18 грн та 1277,73 грн судового збору. У зв'язку з тим, що виконавчий лист був втрачений, просив видати дублікат зазначеного виконавчого листа.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року у складі судді Таратіна В. О. у задоволенні заяви ПАТ КБ «Надра» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим,що заявником до заяви не надано доказів на підтвердження відсутності виконавчого документа, як не надано і доказів, що виконавчий лист був утрачений при пересилці та не отриманий Банком. Також у матеріалах справи відсутні доказати того, що виконавче провадження за вказаним виконавчим листом не здійснювалося або не здійснюється.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою заяву ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію СтрюковоїІ. О. про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Зобов'язано суд першої інстанції видати ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І. О. дублікат виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 115 973,18 грн та 1277,73 грн судового збору.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що виконавчий лист повністю не виконаний, та органами державної виконавчої служби не надано доказів вручення стягувачу постанови про повернення виконавчого документа та відповідно самого виконавчого документа.

19 грудня 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року та залишити в силі ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявником не надано до суду належних доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа Також зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, який на думку ОСОБА_4 є пропущеним, у зв'язку з чим державний виконавець взагалі не повинен був приймати виконавчий лист та відкривати провадження. Крім того, вказує що борг ним частково був сплачений.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є, зокрема, порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права.

Суди встановили, що на підставі заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2011 року (а.с.30) був виданий виконавчий лист у справі №2-492/2011 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором.

Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у відділі ДВС Золотоніського районного управління юстиції, і постановою державного виконавця від 16 лютого 2015 року його було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України № 606-XIV « Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції 24 лютого 2015 року направив постанову про повернення виконавчого документа та виконавчий лист стягувачу.

Банк вказаний виконавчий лист не отримав, у зв'язку з чим правильним є висновок апеляційного суду про його втрату.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання заяви) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Правильним є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення заяви та видачу дубліката виконавчого листа, оскільки виконавчий лист у справі № 2-492/2011 не був виконаний та в матеріалах справи відсутні докази вручення (повідомлення про вручення) ПАТ КБ «Надра» постанови про повернення виконавчого документа та відповідно самого виконавчого документа, які були направлені відділом державної виконавчої служби на адресу Банку.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник не надав суду належних доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа, в той час, як відповідачем було надано суду докази про належне відправлення виконавчого листа, є необґрунтовані, оскільки встановлено, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві та виконавчий документ до позивача ПАТ КБ «Надра» не були повернуті, тобто не надходили, а тому втрачені при листуванні. Крім того, реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції відділом державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції від 24 лютого 2015 року підтверджує лише факт відправлення постанови про повернення виконавчого документа та виконавчого листа, проте не підтверджує факт отримання вказаних документів ПАТ КБ «Надра».

Доводи касаційної скарги відносно того, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є пропущеним не мають правового значення при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа.

Інші доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержання норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М.Є. Червинська