Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.12.2018 року у справі №2-543/11

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 2-543/11

провадження № 61-34114св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - державний виконавець Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територільного управління юстиції у Дніпропетровській області Карпенко Д. В.,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (стягувач), ОСОБА_5 (боржник),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.від 06 червня 2017 року ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року державний виконавець Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Карпенко Д. В. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою.

Заява мотивована тим, що рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 880,41 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання указаного рішення суду 09 лютого 2012 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 2-543/11, який було пред'явлено для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області.

За результатами проведеної 26 жовтня 2016 року начальником Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Нордіо В. В. перевірки, виявлено втрату указаного виконавчого листа.

Ураховуючи викладене, державий виконавець просив суд видати дублікат виконавчого листа № 2-543/11 від 09 лютого 2012 року, виданого Царичанським районним судом Дніпропетровської області в цивільній справі № 2-543/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року подання державного виконавця Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територільного управління юстиції у Дніпропетровській області Карпенка Д. В. задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа № 2-543/11 від 09 лютого 2012 року, виданого Царичанським районним судом Дніпропетровської області в цивільній справі № 2-543/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виконавчий лист було втрачено, що підтверджується матеріалами службової перевірки проведеної начальником Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територільного управління юстиції у Дніпропетровській області НордіоВ. В., що згідно зі статтею 370 ЦПК України 2004 року є підставою для видачі дубліката виконавчого документа.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року скасовано.

У задоволенні подання державного виконавця Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територільного управління юстиції у Дніпропетровській області Карпенка Д. В. про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що 10 січня 2014 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області ухвалено судове рішення, яким відмовлено у задоволенні подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про видачу дубліката виконавчого листа № 2-543/11 від 09 лютого 2012 року, виданого Царичанським районним судом Дніпропетровської області за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У повторному поданні про видачу дубліката виконавчого листа № 2-543/11 від 09 лютого 2012 року, поданого державним виконавцем у жовтні 2016 року, не зазначено інших поважних підстав для видачі дублікату виконавчого листа, які передбачені діючим законодавством, не надано доказів втрати виконавчого листа, а наданий до суду акт про службове розслідування не може бути належним та допустимим доказом того, що виконавчий лист втрачено, оскільки обставини, викладені у ньому, аналогічні обставинам, на які посилався державний виконавець у поданні від 26 листопада 2013 року, яке розглянуто судом та ухвалено судове рішення про відмову у задоволенні указаного подання.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції в основу при прийнятті оскаржуваного судового рішення було взято судове рішення у іншій справі як приюдиційне. Державним виконавцем було надано належні та допустимі докази того, що виконавчий лист втрачено та обґрунтовано необхідність отримання дублікату виконавчого листа.

Судом апеляційної інстанції у порушенні положень статті 124 Конституції України (у редакції на час виникнення правовідносин) та Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час виникнення правовідносин) не було встановлено, чи було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року, у зв'язку з чим судове рішення про стягнення заборгованості залишається не виконаним, що суперечить нормам чинного законодавства.

У вересні 2017 року ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ пояснення на касаційну скаргу, в яких зазначила, що судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, апеляційним судом правильно застосовано норми процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України (у редакції на час виникнення правовідносин) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Частиною другою статті 368 ЦПК України 2004 року передбачено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов'язаний з'ясувати, чи є рішення чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий лист.

Апеляційним судом установлено, що 10 січня 2014 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області ухвалено судове рішення, яким у задоволенні подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській областіпро видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-543/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

У повторному поданні від 28 жовтня 2016 року про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-543/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, державним виконавцем не зазначено поважних підстав для видачі дублікату виконавчого листа, які передбачено діючим законодавством, не надано доказів втрати виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наданий суду акт про службове розслідування, яке проведене 26 жовтня 2016 року начальником Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Нордіо В. В. не може бути належним та допустимим доказом того, що виконавчий лист втрачено, оскільки обставини, викладені у ньому аналогічні обставинам, на які посилався державний виконавець у поданні про видачу дублікату виконавчого листа у цій справі від 26 листопада 2013 року (а.с.49), яке розглянуто судом та відмовлено у його задоволенні у зв'язку з відсутністю доказів того, що виконавчий лист було втрачено, а нових обставин що підтверджують втрату виконавчого листа, державний виконавець у поданні поданого до суду у жовтні 2016 року не навів, що є його процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року).

Доказами втрати можуть бути, зокрема, акти, що свідчать про знищення чи фізичну втрату певного документу, а надані державним виконавцем службові записки та розслідування свідчать лише про те, що такий виконавчий лист державним виконавцем не передавався наступному державному виконавцю.

По суті, складаючи акт, штучно створені докази для повторного, аналогічного звернення до суду.

З указаного вбачається, що доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк