Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 361/4793/20

провадження № 61-5910св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",

треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Клітченко Оксана Анатоліївна, Кабінет Міністрів України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року у складі судді Петришин Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А. А. (далі - приватний нотаріус Гамзатова А. А.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал"), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Клітченко О. А. (далі - приватний виконавець Клітченко О. А.), Кабінет Міністрів України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що приватним нотаріусом Гамзатовою А. А. всупереч вимогам законодавства, 13 серпня 2019 року вчинено виконавчий напис № 1913 про стягнення з неї на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2014 року № 5000941572 у розмірі 49 468,61 грн.

Вказувала, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінетів Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

У зв'язку з указаним, а також тим, що кредитний договір між нею та банком не був нотаріально посвідчений, вважала, що приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А. не мала законних підстав вчиняти оспорюваний виконавчий напис про стягнення з неї боргу за кредитним договором у безспірному порядку.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А., і зареєстрований у реєстрі за № 1913 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2014 року № 5000941572 на користь ТОВ "Вердикт-Капітал" у розмірі 49 468,61 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про незаконність вчинення виконавчого напису у безспірному порядку, як і не додано доказів того, що сума боргу є спірною, а також того, що на час вчинення виконавчого напису заборгованість позивача за кредитним договором була відсутня або була у іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яреська Т. В., залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Суд вважав, що для одержання вищевказаного виконавчого напису ТОВ "Вердикт Капітал" надав приватному нотаріусу всі необхідні документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Апеляційний суд визнав необґрунтованими посилання позивача на постанову постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, як на підставу для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з підстав того, що у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення такого напису, з огляду на те, що дана постанова здебільшого стосується внесення змін до порядку вчинення виконавчого напису у випадках порушення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, та не позбавляє нотаріуса права на вчинення виконавчого напису загалом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Яресько Т. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували той факт, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінетів Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а саме те, що приватний нотаріус взагалі не мала права вчиняти виконавчий напис за кредитним договором, який не посвідчено нотаріально.

Вказує, що висновки судів є суперечливими, оскільки суди вказували, що виконавчий напис вчиняється на підставі визначених законодавством документів, при цьому вказували, що позивач повинен довести не тільки порушення процедури вчинення виконавчого напису, а й спірність заборгованості, що не є її обов'язком, оскільки безспірність вимог має довести стягувач.

Також суди не надали оцінки тому, що кредитором не було належно направлено обов'язкової вимоги про погашення боргу, оскільки така була направлена на неправильну адресу.

Відзиви на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

26 квітня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 серпня 2019 року ТОВ "Вердикт Капітал" звернувся до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А. А. із заявою про вчинення виконавчого напису, яку отримано приватним нотаріусом 12 серпня 2019 року.

До заяви про вчинення виконавчого напису було додано: кредитний договір від 21 травня 2014 року № 500941572, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа Банк"; виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 49 468,61 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту - 11 669,31 грн, заборгованості за процентами та комісіями - 27
199,3 грн, плати за пропуск мінімальних платежів та плати за обслуговування кредитної заборгованості - 10 600 грн; договір факторингу від 26 грудня 2018 року № 2019-1КІ/ВЕСТА; договір про відступлення права вимоги від 16 січня 2019 року № 16-01/19/1; документи стягувача та представника стягувача за довіреністю.

13 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 1913.

У виконавчому написі приватним нотаріусом запропоновано звернути стягнення з громадянки України ОСОБА_1, яка є боржником за кредитним договором від 21 травня 2014 року № 500941572, що було укладено між АТ "Альфа-Банк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ "Кредитні Ініціативи", правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі договору факторингу від 26 грудня 2018 року 2019-1КІ/ВЕСТА є ТОВ "Фінансова компанія "ВЕСТА", правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги від 19 січня 2019 року № 16-01/19/1 є ТОВ "Вердикт Капітал". Строк платежу за кредитним договором від 21 травня 2014 року № 500941572 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16 січня 2019 року до 30 липня 2019 року. Сума заборгованості складає 49 468,61 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11 102,26 грн, прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 19
320,52 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту становить 567,05 грн, строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7 878,88 грн.

З огляду на постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № ~organization0~, даний виконавчий напис нотаріуса перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко О. А. (а. с. 18).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц та від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, що передбачено пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Яреська Т. В., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 39 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами " (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу", п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Судами встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13 серпня 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису)? "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання".

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

ОСОБА_1 вказувала на цю обставину, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, проте суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, що виник між сторонами справи, на вказане уваги не звернули та вирішили справу з порушенням норм процесуального й матеріального права, тому судові рішення необхідно скасувати та ухвали нове рішення, яким визнати спірний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина 2 статті 50 Закону України "Про нотаріат").

У спорах між боржниками і стягувачами, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, зокрема про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, належним відповідачем є стягувач (кредитор), на користь якого було вчинено виконавчий напис, оскільки предметом позову є спір про право між ними.

Нотаріус може бути залучений до розгляду таких справ лише в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову до такої особи та вирішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Оскільки, пред'являючи позов, ОСОБА_1 вказала відповідачами, як кредитора, так і нотаріуса, який вчинив спірний виконавчий напис, то її позов слід задовольнити частково, відмовивши у задоволенні позовних вимог до нотаріуса.

Згідно із частиною 1 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, оскільки обставини справи встановлені судами повністю та немає необхідності встановлювати додаткові, при цьому суди попередніх інстанцій ухвали судові рішення з неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення у справі про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Щодо судових витрат

Згідно із частинами 1 , 7 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положення підпунктів б), в) пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, та зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки Верховний Суд скасовує судові рішення судів попередніх інстанцій та задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", то з останнього підлягають стягненню судові витрати за сплату нею судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840,8 грн, апеляційної скарги у розмірі 1 261,2 грн та касаційної скарги у розмірі 1 681,6 грн, що підтверджуються доданими нею до матеріалів справи квитанціями.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем - задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13 серпня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатолієвною, і зареєстрований у реєстрі за № 1913, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2014 року № 5000941572 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у розмірі 49 468,61 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840,8 грн, апеляційної скарги у розмірі 1 261,2 грн та касаційної скарги у розмірі 1 681,6 грн, а всього 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк