Постанова

Іменем України

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 210/5503/16-ц

провадження № 61-1376св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - комунальне підприємство «Кривбасводоканал»,

представник відповідача - СілінВіктор Олександрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 травня 2017 року у складі судді: Літвіненко Н. А. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2017 року у складі суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал») про визнання відомостей недостовірними та стягнення моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з водопостачання, які надаються йому відповідачем. 19 січня 2007 року за місцем його проживання був прийнятий в експлуатацію лічильник холодної води ЛК-15Х № 4302159, за показниками якого він щомісячно сплачував за спожиту холодну воду і водовідведення, однак відповідач не приймав до уваги дані покази лічильника та здійснював нарахування по середньому споживанню, посилаючись на те, що лічильник не був переданий на повірку.

Вважаючи вказані дії відповідача такими, що ганьблять його честь та гідність, які завдають йому моральної шкоди, просив суд визнати поширені відомості КП «Кривбасводоканал» про його заборгованість по сплаті за спожиті ним послуги постачання холодної води та водовідведення недостовірними та зобов'язати КП «Кривбасводоканал» припинити неправомірні дії відносно нього не пізніше 3 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, письмово вибачитись перед ним, спростувати неправомірно нараховану суму до сплати за спожиті ним послуги постачання холодної води та водовідведення на його особистий рахунок № НОМЕР_1, що є образою, принижує його честь і гідність та стягнути на його користь 7 340 грн на відшкодування моральної шкоди та судовий збір в розмірі 1 976 грн 69 коп.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що дії відповідача щодо нарахування позивачу оплати водопостачання та водовідведення здійснені за загальними нормами споживання та є правомірними.

У січні 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. На обґрунтування касаційної скарги вказував, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показників не допускається, таке нарахування є протиправним та завдає позивачу душевних страждань, які полягають у принижені честі і гідності через поширення відповідачем неправдивої інформації щодо наявної заборгованості.

У лютому 2018 року КП «Кривбасводоканал» подало заперечення на касаційну скаргу і вказувало на те, що рішення судів є законними і обґрунтованими, та підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких підстав.

Судами встановлено, що звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_4 вказував на те, що викладені в довідках від 23 травня 2016 року № 36 та від 5 грудня 2016 року № 30 відомості щодо заборгованості по сплаті за спожиті послуги постачання холодної води та водовідведення не відповідають дійсності, є такими, що принижують його честь та гідність.

У частині четвертій статті 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Нарахування боргу по оплаті за водопостачання і вказівка його в довідках не може бути розцінене як поширення недостовірної інформації в розумінні статті 277 ЦК. Крім цього рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, визнано правовірними дії відповідача щодо нарахування позивачу плати за водопостачання за нормами водоспоживання, затвердженими рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 грудня 2012 року № 367.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель