Постанова

Іменем України

12 січня 2023 року

м. Київ

справа № 463/6811/19

провадження № 61-7770св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «Бізон-Тех 2006»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Савуляка Р. В., Шандри М. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (далі - ПП «Бізон-Тех 2006») про визнання недійсним договору поруки від 25 травня 2017 року.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «Бізон-Тех 2006» про визнання недійсним договору поруки від 25 травня 2017 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПП «Бізон-Тех 2006» , відмовлено за безпідставністю.

Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Бізон-Тех 2006» судові витрати в розмірі 14 900 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 березня 2021 року та додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2021 року визнано нечинними.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «Бізон-Тех 2006» про визнання недійсним договору поруки від 25 травня 2017 року закрито.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року заяву ПП «Бізон-Тех 2006» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «Бізон-Тех 2006» про визнання недійсним договору поруки задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Бізон-Тех 2006» 8 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки у цій справі позивач ОСОБА_1 відмовилася від позову та така відмова прийнята судом, для вирішення заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу суд апеляційної інстанції керувався частиною третьою статті 142 ЦПК України. Зважаючи на обсяг виконаних робіт, здійснених адвокатом, складність справи, суд апеляційної інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь ПП «Бізон-Тех 2006» 8 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи таку суму достатньою та співмірною складності справи та діям, що вчинені представником сторони при її розгляді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року скасувати, у задоволенні заяви ПП «Бізон-Тех 2006» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «Бізон-Тех 2006» про визнання недійсним договору поруки, відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні керувався частиною п`ятою статті 142 ЦПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 у справі № 521/3011/18. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач мав довести, а суд мав встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. ПП «Бізон-Тех 2006» в його заяві про компенсацію витрат не зазначило та не довело, а апеляційним судом не встановив, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 463/6811/19, витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2022 року матеріали цивільної справи № 463/6811/19 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову; рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 березня 2021 року та додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2021 року визнано нечинними; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «Бізон-Тех 2006» про визнання недійсним договору поруки від 25 травня 2017 року закрито.

У листопаді 2021 року ПП «Бізон-Тех 2006» подало заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції, ПП «Бізон-Тех 2006» надало до суду апеляційної інстанції разом із заявою про ухвалення додаткового рішення копії договору № ЮО-34216986-У про надання правничої допомоги від 21 жовтня 2019 року, укладеному меж адвокатом Хомутовим Г. В. та ПП «Бізон-Тех 2006», переліку та вартості послуг за договором від 11 листопада 2019 року, акту приймання-передачі послуг від 22 березня 2021 року за договором про надання правової допомоги № ЮО-34216986-У про надання правничої допомоги від 21 жовтня 2019 року (т.2 а. с. 122-124).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у відзиві на позовну заяву ПП «Бізон-Тех 2006» зазначало, що станом на дату складання відзиву ціна послуг адвоката у цій справі складає 10 900 грн. Остаточна сума судових витрат буде визначена і повідомлена після ухвалення судового рішення (т. 1 а. с. 45-50).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22), зазначено, що «для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс)».

Суд апеляційної інстанції встановив, що 21 жовтня 2019 року між адвокатом Хомутовим Г. В. та ПП «Бізон-Тех 2006» укладений договір № ЮО-34216986-У про надання правничої допомоги.

Згідно пункту 5.1 вказаного договору розмір гонорару адвоката, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

За пунктом 5.2 вказаного договору витрати, понесені адвокатом при виконанні доручень клієнта, підтверджуються відповідними первинними документами (видатковими накладними, актами, чеками, квитанціями, квитками тощо) і підлягають відшкодуванню клієнтом у визначені адвокатом строк і порядку.

Відповідно до додатку № 1 від 11 листопада 2019 до договору № ЮО-34216986-У про надання правничої допомоги від 21 жовтня 2019 року, сторони договору погодили, що адвокат Хомутов Г. В. надає за дорученням клієнта ПП «Бізон-Тех 2006» професійну правничу допомогу справі № 463/6811/19, а саме:

1. ознайомлення зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 у справі, додатками і доповненнями до неї, їх аналіз - 1год. - 1 200 грн;

2. складання відзиву від імені клієнта у справі, із нормативним і документальним обґрунтуванням доводів у відзиві, підбіркою судової практики Верховного Суду України та Верховного Суду - 6 год. - 7 200 грн;

3. роздрукування відзиву і додатків до нього, формування пакетів документів для направлення відзиву з додатками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та до Личаківського районного суду м. Львова - 1 год. - 500 грн;

4. представництво інтересів клієнта у справі в засіданні суду першої інстанції в режимі відеоконференції, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) - 2 000 грн за одне судове засідання.

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 22 березня 2021 року за договором № ЮО-34216986-У від 21 жовтня 2019 року, ОСОБА_3 та ПП «Бізон-Тех 2006» склали цей акт про те, що згідно з договором і додатком № 1 до нього, виконавцем були надані наступні послуги замовнику:

1. ознайомлення зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 у справі, додатками і доповненнями до неї, їх аналіз - 1год. - 1200 грн;

2. складання відзиву від імені клієнта у справі, із нормативним і документальним обґрунтуванням доводів у відзиві, підбіркою судової практики Верховного Суду України та Верховного Суду - 6 год. - 7 200 грн;

3. роздрукування відзиву і додатків до нього, формування пакетів документів для направлення відзиву з додатками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та до Личаківського районного суду м. Львова - 1 год. - 500 грн;

4. представництво інтересів клієнта у справі в засіданні суду першої інстанції в режимі відеоконференції 13.11.2019 року - 1 год. - 2 000 грн;

5. представництво інтересів клієнта у справі в засіданні суду першої інстанції в режимі відеоконференції 03 лютого 2021 року - 1 год. - 2 000 грн;

6. представництво інтересів клієнта у справі в засіданні суду першої інстанції в режимі відеоконференції 17 березня 2021 року - 1 год. - 2 000 грн;

незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) - 2 000 грн за одне судове засідання.

Загальна ціна наданих послуг 14 900 грн.

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивовано тим, що представником відповідача не надано розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги; така послуга, як ознайомлення зі змістом позовної заяви та додатками до неї, роздрукування відзиву та додатків до нього взагалі не є видами адвокатської діяльності; даний спір не є складним, в основній частині відзиву ПП «Бізон-Тех 2006» міститься цитування законів та цитати з судових рішень, що не вимагає витрачання значного часу для його написання. Щодо судових засідань у справі, то вказував, що жодне з них не тривало годину, а лише по кілька хвилин кожне, що підтверджується журналами судових засідань.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала заперечення на заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить відмовити у задоволенні заяви. Заперечення мотивовано тим, що, враховуючи положення частини п`ятої статті 142 ЦПК України, в заяві не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були нею здійснені в ходів розгляду справи та в чому вони виражені.

За таких обставин, враховуючи фактичний обсяг наданих ПП «Бізон-Тех 2006» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також наявність заперечення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про стягнення з позивача на користь ПП «Бізон-Тех 2006» витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що ПП «Бізон-Тех 2006» в його заяві про компенсацію витрат не зазначено та не доведено, а апеляційним судом в оскарженій ухвалі не встановлено, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, оскільки суд апеляційної інстанції стягнув витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу, керуючись частиною третьою статті 142 ЦПК України, на яку посилалося ПП «Бізон-Тех 2006» у заяві про ухвалення додаткового рішення, і яка не вимагає встановлення зазначених у частині п`ятій статті 142 ЦПК обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 755/3436/20 (провадження № 61-20476св21).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук