Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.04.2018 року у справі №479/713/17

Постанова

Іменем України

11 червня 2018 року

м. Київ

справа № 479/713/17

провадження № 61-12744св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, Кривоозерська сільська рада Кривоозерського району Миколаївської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 15 січня 2018 року у складі колегії суддів: Галущенка О. І., Самчишиної Н. В., Лисенка П. П.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що її батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,84 га, що знаходиться на території Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області. ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті батька - ОСОБА_6

ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, однак через незадовільний стан здоров'я пропустила визначений чинним законодавством України шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2017 року у складі судді Микитей Л. Л. в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у неї об'єктивних, непереборних або істотних труднощів, які б перешкоджали їй звернутися протягом шести місяців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 Хворобу, на яку, як на поважну причину пропуску шестимісячного строку, посилається позивач, суд не визнав поважною, оскільки захворювання тривало менше шести місяців та не позбавляло позивача можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Незадовільне матеріальне становище позивача суд також визнав неповажною причиною пропуску строку.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2017 року залишено без змін.

Постанова Апеляційного суду Миколаївської області мотивована тим, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 Відсутність коштів та наявність захворювання не є поважними причинами пропуску позивачем шестимісячного строку.

ОСОБА_4 у касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не з'ясував всіх фактичних обставин справи, не встановив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин. Не звернув увагу на те, що перелом кисті правої руки позбавляв позивача можливості подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у визначений чинним законодавством України шестимісячний строк. Цивільний кодекс України не зобов'язує спадкоємця подавати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини на початку чи в кінці шестимісячного строку.

У квітні 2018 року ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначав, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановили характер спірних правовідносин і на підставі належним чином досліджених доказів дійшли правильного висновку про те, що позивач не надала доказів про поважні причини пропуску нею шестимісячного строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Хвороба позивача була короткочасною та тривала менше шести місяців, а тому у позивача було достатньо часу для подання вищеказаної заяви, однак вона такі дії не вчинила.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,84 га, що знаходиться на території Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Син ОСОБА_6 - ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті батька.

Відповідно до листа Кривоозерської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Міністерства юстиції України від 02 серпня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, визначений статтею 1270 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Кірм того, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, хвороба спадкоємця та її період мають бути підтверджені належними доказами.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини зазначала «перелом променевої кістки», внаслідок чого у період з 04 квітня 2017 року по 03 травня 2017 року перебувала під наглядом лікаря.

Разом з тим, батько позивача - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та з цього часу почався відлік шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Поважних причин неподання заяви про прийняття спадщини у період з 01 листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року та належних доків на їх підтвердження позивачем не надано.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховую наведе, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу та залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько