Постанова

Іменем України

(додаткова)

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 682/2493/16-ц

провадження № 61-48605св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О.,

ВСТАНОВИВ:

Ужовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, усунення перешкод

у користуванні квартирою шляхом вселення.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з січня 2012 року вони

з відповідачем почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та вели разом домашнє господарство. Бажаючи покращити житлові умови, вони вирішили вкласти кошти в будівництво квартири у будинку АДРЕСА_1.

09 червня 2012 року вони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3. Право власності на збудовану квартиру відповідач зареєстрував на себе у листопаді 2012 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 заперечує її право власності на спірну квартиру та чинить їй із сином перешкоди у користуванні житлом, ОСОБА_1 просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2

без реєстрації шлюбу в період з січня 2012 року до 09 червня 2012 року; визнати квартиру АДРЕСА_2 об'єктом спільної сумісної власності подружжя з визначенням часток кожного з подружжя в розмірі 1/2 частки спірної квартири за кожним; усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом примусового вселення до неї її та малолітнього сина сторін.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року позов задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період із січня 2012 року до 09 червня 2012 року.

Визнано квартиру АДРЕСА_2 об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку

за кожним на квартиру АДРЕСА_2.

Ухвалено усунути ОСОБА_1 та малолітньому ОСОБА_3 перешкоди

у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом примусового вселення до неї.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 задоволено, постанову Хмельницького апеляційного суду

від 06 листопада 2018 року скасовано й залишено в силі рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року.

У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги в сумі 7 974,64 грн.

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається

на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини, в тому числі

із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази

і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статті 270 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесено пов'язані

з касаційним переглядом справи судові витрати - витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, підтверджені документально, а саме: 7 974,64 грн.

Узявши до уваги, що Верховним Судом касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову апеляційного суду скасовано й залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким її позовні вимоги задоволено, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а витрати, пов'язані

зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, в сумі 7 974,64 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 974,64 грн на відшкодування понесених нею судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун