Постанова

Іменем України

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 369/1395/21

провадження № 61-1090св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша Київська нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Папазова Галина Анатоліївна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Янченка А. В. від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М. від 15 листопада 2022 року,і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених вимог

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша Київська нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , про визнання рішення органу місцевого самоврядування та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними, скасування державного акта та його державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

2. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх баба ОСОБА_4 , у зв`язку із чим відкрилася спадщина щодо домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Позивачі вказували, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20 вересня 1991 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Апишковою З. І., зареєстрованого в реєстрі за № 2-2598, вони успадкували зазначене домоволодіння, яке було розташоване на земельній ділянці присадибних земель колгоспу «Совки». Станом на 24 січня 1991 року ця присадибна земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_4 . Після розформування колгоспу «Совки» вказана земельна ділянка належала до комунальної власності Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області (правонаступником якої є Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області). Вважали, що після прийняття у спадщину зазначеного вище домоволодіння згадана присадибна земельна ділянка перейшла до них на праві постійного користування.

4. Також зазначали, що 17 липня 2020 року вони здійснили державну реєстрацію права власності на домоволодіння (житловий будинок), яке розміщене на присадибній земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

5. У січні 2021 року під час проведення обмірів зазначеної земельної ділянки ними було виявлено наявність на ній іншої земельної ділянки, загальною площею 0,3352 га, яка була приватизована у 2000 році їхнім батьком ОСОБА_5 , на підставі рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 11 січня 2000 року № 9 та державного акта на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133, виданого на ім`я ОСОБА_5 Софіївсько-Борщагівською сільською радою народних депутатів 21 березня 2000 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416.

6. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на приписи статей 15 16 386 391 392 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 152 153 155 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вважали, що зазначеними актами органу місцевого самоврядування порушено порядок передачі у приватну власність їхнього батька ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та їхні права на цю присадибну земельну ділянку.

7. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:

- скасувати рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 11 січня 2000 року № 9 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок в селі Софіївська Борщагівка» у частині передачі земельної ділянки ОСОБА_5 , місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2 ; мета приватизації: обслуговування житлового будинку, ведення підсобного господарства;

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133, виданий Софіївсько-Борщагівською сільською радою 21 березня 2000 року на підставі рішення виконкому Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 11 січня 2000 року № 9, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416, земельна ділянка площею 0,3352 га, надана для ведення особистого підсобного господарства та індивідуальну житлову забудову, що знаходиться на АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру скасувати запис в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 13 грудня 2008 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Холодницькою В. О., у спадковій справі № 636 за 2008 рік, зареєстроване в реєстрі за № 2-3318, видане на спадкове майно ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , по 1/3 частки, що складається із земельної ділянки, площею 0,3352 га, наданої для ведення особистого підсобного господарства та індивідуальної житлової забудови, що знаходиться на АДРЕСА_1 , належної померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 002133, виданого 21 березня 2000 року Софіївсько-Борщагівською сільською радою на підставі рішення виконкому цієї ж сільради від 11 січня 2000 року № 9, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами не доведено існування за адресою: АДРЕСА_1 , сформованої земельної ділянки як об`єкта цивільних прав (з визначенням її меж, цільового призначення, конфігурації) та наявності у них речових прав на земельну ділянку за цією адресою.

10. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про відсутність у позивачів правових підстав стверджувати, що оскаржуваними у цій справі актами органу місцевого самоврядування будь-яким чином були порушені їхні права як власників земельної ділянки. Це виключає можливість задоволення позовних вимог про скасування рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 11 січня 2000 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, загальною площею 0,3352 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133, виданого на ім`я ОСОБА_5 . Софіївсько-Борщагівською сільською радою народних депутатів 21 березня 2000 року.

11. Оскільки інші позовні вимоги, заявлені у цій справі, є похідними від вказаних вище позовних вимог щодо оскарження актів органу місцевого самоврядування, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні таких похідних вимог.

12. Також суд першої інстанції звернув увагу на суперечливу поведінку позивачів.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діяла адвокат Папазова Г. А., залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року залишено без змін.

14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивачів правових підстав стверджувати, що оскаржуваними у цій справі актами органу місцевого самоврядування будь-яким чином були порушені їхні права, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 11 січня 2000 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, загальною площею 0,3352 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133, виданого на ім`я ОСОБА_5 . Софіївсько-Борщагівською сільською радою народних депутатів 21 березня 2000 року. Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що позивачі зареєстровані у будинку АДРЕСА_3 та є співвласниками земельної ділянки за цією адресою.

Узагальнені доводи касаційної скарги

15. 23 січня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Папазова Г. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання про витребування доказів, які мали вирішальне значення для справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), про що вказано в ухвалі Верховного Суду від 09 березня 2023 року.

17. ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Папазова Г. А., у касаційній скарзі зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання про витребування проєктної документації на земельну ділянку, яка розроблялась перед прийняттям рішення про передачу в приватну власність спірної земельної ділянки. Також судами відмовлено у витребуванні заяви на підставі, якої було органом місцевого самоврядування прийнято оскаржуване рішення про передачу в приватну власність спірної земельної ділянки та інших документів.

18. Крім того, судами попередніх інстанцій неаргументовано відхилено докази ОСОБА_1 , які підтверджують, що ані проєктної документації на землю, ані самої заяви в жодній архівній установі немає в наявності, що підтверджує, що ця документація взагалі не розроблялась.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Папазова Г. А., строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 369/1395/21.

20. 31 березня 2023 року матеріали цивільної справи № 369/1395/21 надійшли до Верховного Суду.

21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2023 року справу 369/1395/21 розподілено судді-доповідачеві Синельникову Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Шипович В. В.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

22. 31 березня 2023 року ОСОБА_3 , від імені якої діє адвокат Бідний Є. М., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому посилається на те, що суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи достатнім доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. Рішенням від 11 січня 2000 року № 9, прийнятим виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівською сільською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області (правонаступником якого є Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області), ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства та індивідуальної житлової забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

24. На підставі зазначеного рішення, 21 березня 2000 року Софіївсько-Борщагівською сільською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_5 видано державний акт на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133, яким посвідчено право власності на земельну ділянку, площею 0,3352 га, для ведення особистого підсобного господарства та індивідуальної житлової забудови. Цей державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416.

25. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 02 липня 2007 року виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

26. 30 грудня 2008 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Холодницькою В. О., на ім`я ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_5 ), ОСОБА_1 (син ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 (дочка ОСОБА_5 ) видані свідоцтва про право на спадщину за законом (свідоцтва зареєстровані в реєстрі за № 2-3302, № 2-3318, № 2-3310), якими посвідчено, що кожна із вказаних осіб є спадкоємцем 1/3 частки спадкового майна: земельної ділянки, площею 0,3352 га, наданої для ведення особистого підсобного господарства та індивідуальної житлової забудови, що знаходиться на АДРЕСА_1 , належної померлому ОСОБА_5 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133, виданого 21 березня 2000 року Софіївсько-Борщагівською сільською радою на підставі рішення цієї ж сільради від 11 січня 2000 року № 9, зареєстрованого в ннизі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 1416.

27. 17 жовтня 2019 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті вчинила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською В. С., на ім`я ОСОБА_3 . Відповідно до якого ОСОБА_6 на випадок її смерті, зробила розпорядження щодо заповіту ОСОБА_3 1/3 частки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 грудня 2008 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Холодницькою В. О. та зареєстрованого за № 2-3302.

28. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 25 травня 2020 року виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

29. Відповідно до витягу про реєстрацію з Спадковому реєстрі від 27 травня 2020 року № 60331767 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ласкаржевською І. З. 27 травня 2020 року відкрито спадкову справу № 01/2020 щодо спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

30. 03 червня 2020 року ОСОБА_3 подала до нотаріуса заяву, відповідно до якої вона прийняла спадщину за заповітом, вчиненим ОСОБА_6 .

31. 17 липня 2020 року державним реєстратором Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка) на житловий будинок, загальною площею 72,5 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

32. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 липня 2020 року № 217127063 та № 217136961 підставою для державної реєстрації будинку АДРЕСА_1 зазначено свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 2-2598, видане 20 вересня 1991 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Апишковою З. І. (т. 1, а. с. 20, 21).

33. Згідно з матеріалами технічної інвентаризації № 1183, складеної 03 липня 2020 року КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», житловий будинок АДРЕСА_1 , на який 17 липня 2020 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснено державну реєстрацію права власності, є однією із будівель, розташованих на сформованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 , відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

35. Згідно з положеннями пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

38. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

39. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії I-КВ № 002133 від 21 березня 2000 року належала їхньому батьку ОСОБА_5 , який помер в 2007 році. Вони вважали, що виділення ОСОБА_5 зазначеної земельної ділянки порушує їхні права.

40. Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

41. Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

42. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (частина перша статті 393 ЦК України).

43. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

44. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частин третя статті 152 ЗК України).

45. Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

46. Отже підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав власності відповідної особи.

47. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

48. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

49. У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

50. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

51. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

52. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

53. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування сформованої присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та виникнення у них речових прав на цю земельну ділянку.

54. Стверджуючи про набуття у постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , позивачі не надали жодного належного та допустимого доказу, який посвідчував би наявність у них речових прав на таку земельну ділянку.

55. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачами не доведено порушення їхніх прав.

56. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 2022 року у справі № 369/2954/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А. В. від 21 липня 2020 року, індексний номер 53224890 (з відкриттям розділу), про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

57. Також скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка була здійснена на підставі рішення державного реєстратора Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А. В. від 21 липня 2020 року, індексний номер 53224890 (з відкриттям розділу), зі скасуванням відповідних записів про право власності за № 37408668 та № 37408616.

58. Колегія суддів Верховного Суду відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання про витребування проєктної документації та заяви, на підставі якої вона розроблялася, щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 з огляду на таке.

59. Відповідно до пунктів 5, 6, 7, 10, 16 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

60. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

61. Зазначене клопотання було заявлено позивачами під час розгляду справи по суті, після закриття підготовчого судового засідання, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у його задоволенні у зв`язку із пропуском строку його заявлення.

62. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

63. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Папазова Галина Анатоліївна, залишити без задоволення.

2. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович