Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.07.2018 року у справі №607/11414/16

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 607/11414/16-ц

провадження № 61-36863св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Cімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В. , Штелик С. П. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ,

представник позивача - ОСОБА_4 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Фідобанк»,

треті особи: ОСОБА_5 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , який діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_18 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року у складі судді Сташків Н. М. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк») про визнання неправомірним та скасування рішення правління ПАТ «Фідобанк» від 26 травня 2015 року № 46.2 в частині включення його та членів його сім`ї в перелік пов`язаних осіб із ПАТ «Фідобанк» станом на 01 травня 2015 року.

Позовна заява мотивована тим, що його включено в цей перелік як керівника відокремленого підрозділу банку - Тернопільського відділення № 1 ПАТ «Фідобанк», а його родичів - як асоційованих з ним осіб.

Зазначене рішення правління банку вважає неправомірним з огляду на те, що відповідно до ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підтвердженням наявності у відділенні банку статусу відокремленого підрозділу юридичної особи (банку) є відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак у цьому реєстрі відомості про Тернопільське відділення № 1 ПАТ «Фідобанк» як відокремлений підрозділ ПАТ «Фідобанк» відсутні.

Позивач зазначав, що таким рішенням правління ПАТ «Фідобанк» порушено його права, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки включення його в перелік пов`язаних осіб із ПАТ «Фідобанк» стало підставою невиплати йому коштів за вкладами у цьому банку.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2016 року до участі у справі залучено ОСОБА_5 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , який діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_18 , як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач працював на посаді начальника Тернопільського відділення № 1 ПАТ «Фідобанк», при прийнятті на роботу особисто повідомив відомості про близьких родичів, які в подальшому були визнані пов`язаними з банком особами як асоційовані з ним особи та наявність родинних зв`язків не заперечувалася.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу зсуду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів про те, що Тернопільське відділення № 1 ПАТ «Фідобанк» є відокремленим підрозділом ПАТ «Фідобанк», а позивач є керівником банку, зроблені судами лише на підставі відповідних записів (відомостей) у внутрішніх положеннях ПАТ «Фідобанк» про Тернопільське відділення № 1 ПАТ «Фідобанк» і без з`ясування та встановлення наявності записів про відділення у відповідних державних реєстрах, є передчасними та не відповідають обставинам справи; підставою позову є саме відсутність у Тернопільського відділення № 1 ПАТ «Фідобанк» статусу відокремленого підрозділу, а у позивача статусу керівника банку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 20 грудня 2013 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3 укладено договір банківського рахунку про відкриття та ведення поточного рахунку фізичної особи в ПАТ «Фідобанк».

З 31 грудня 2014 року до 20 серпня 2015 року ОСОБА_3 працював на посаді начальника Тернопільського відділення № 1 ПАТ «Фідобанк».

Наказом ПАТ «Фідобанк» від 11 серпня 2015 року № 1046к ОСОБА_3 звільнено з роботи з 20 серпня 2015 року за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІ глави 1 Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 12 травня 2015 року № 315, банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та з урахуванням цього Положення. Банк зобов`язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку України актуалізований перелік пов`язаних із банком осіб за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку України з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України.

Рішенням правління ПАТ «Фідобанк» від 26 травня 2015 року № 46.2 затверджено Перелік пов`язаних осіб із ПАТ «Фідобанк» станом на 01 травня 2015 року, яким пов`язаними із банком особами визнано: ОСОБА_3 (за кодом типу пов`язаної особи - «523»), а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (за кодом типу пов`язаної особи - «527», додаток № 1). Це рішення позивачем не оскаржувалося.

За класифікацією, визначеною у додатку до Постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315, код типу 523 розшифровується як «керівник банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівник та члени комітету банку», а код типу 527 розшифровується як «асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Рішенням Правління Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», ПАТ «Фідобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 травня 2016 року № 184 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» розпочато процедуру виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 20 травня до 19 червня 2016 року; призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Фідобанк» Коваленко О. В. строком на один місяць з 20 травня до 19 червня 2016 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 червня 2016 року № 959 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк»», продовжено строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку ПАТ «Фідобанк» з 20 червня до 19 липня 2016 року, а також продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк» Коваленка О. В. з 20 червня до 19 липня 2016 року.

Рішенням Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Фідобанк» відкликано банківську ліцензію та ПАТ «Фідобанк» ліквідовано .

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 липня 2016 року № 1265 та наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 липня 2016 року № 291 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк» Коваленку О. В. строком на два роки з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року.

Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк» від 19 липня 2016 року № 2-3-5-1/2461-ВА-ОГ ОСОБА_3 було повідомлено про те, що відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» його вклад у ПАТ «Фідобанк» не підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки рішенням правління ПАТ «Фідобанк» він визнаний пов`язаною з банком особою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просив визнати неправомірними дії ПАТ «Фідобанк» щодо внесення його та членів його сім`ї до переліку пов`язаних з банком осіб та скасувати рішення правління в частині їх включення до переліку пов`язаних із банком осіб.

Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту пункту 7 частини першої статті 4 КАС України вбачається, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є: контролери банку; особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини: юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно із статтею 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Статтею 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність», визначено, що банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами НБУ.

Реєстрація відділень банку здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність» і Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08 вересня 2011 року № 306. У яких зазначено, що дані про відділення вносяться до Державного реєстру банків і не підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а тому правовідносини, у яких виник спір, є публічно-правовими і належать до юрисдикції адміністративних судів.

Однак суди не врахували зазначені норми матеріального права та дійшли помилкового висновку про те, що спір про визнання неправомірними дій ПАТ «Фідобанк» щодо внесення позивачів до переліку пов`язаних з банком осіб та скасування рішення правління в частині їх включення до переліку пов`язаних із банком осіб, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

До такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 462/4059/16-ц (провадження 61-13231сво18).

Суди вказаних норм процесуального права не врахували та дійшли помилкового висновку про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги)суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 414 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України 2017 року).

За таких обставин рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року та постанова Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року ухвалені з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 402, 409, 414, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 02 травня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Фідобанк», за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , який діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_18 , про визнання неправомірним та скасування рішення, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Роз`яснити ОСОБА_3 про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик