Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.12.2019 року у справі №463/2482/17

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 463/2482/17

провадження № 61-21274св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» на постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Шандри М .М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» на постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (далі - ПАТ «Український професійний банк») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання до вчинення дій та стягнення коштів

Позовна заява мотивована тим, що уповноважена особа Фонду неправомірно відмовила у включенні позивача до переліку вкладників у зв`язку з віднесенням договору банківського рахунку до нікчемних правочинів.

На підставі вказаного, уточнивши вимоги, ОСОБА_1 просила:

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1 , якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стягнувши з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 18 750 грн.;

- перерахувати кошти у розмірі 18 750 грн з поточного рахунку ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ;

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2019 року провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Український професійний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання до вчинення дій, стягнення коштів - закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір у даній справі дійсно належить до юрисдикції адміністративних судів, але ОСОБА_1 раніше вже зверталася до суду з таким позовом в порядку адміністративного судочинства, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року провадження в адміністративній справі було закрито, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

На думку апеляційного суду, непослідовність національних судів створила для ОСОБА_1 перешкоди у реалізації права на судовий захист, з зв`язку із чим, цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ПАТ «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу місцевого суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим судом правильно враховано, що функції Фонду пов`язані із здійсненням владних управлінських повноважень. Згідно з пунктом 7 частини першої статті З КАС України суб`єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб`єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій. Отже, Фонд є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, а тому спір повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що дійсно ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк», за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії було закрито, оскільки суд дійшов висновку, що спір є таким, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заявник вказує, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не був відповідачем у цій справі в адміністративному суді, та до Фонду гарантування не було звернено жодних позовних вимог, в той час як у цій справі позивач просить зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Український професійний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, та стягнути із Фонду гарантування на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 18 750 грн.

Крім того, вважає, що позовні вимоги, з якими раніше позивачка зверталась до суду адміністративної юрисдикції, не є аналогічними тим, що розглядаються у цій справі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

14 січня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, щоспір у цій справі стосується прав позивача, як вкладника за укладеним банківським договором, на отримання грошових коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

ОСОБА_1 у 2016 році зверталася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Український професійний банк» Пантіна Л. О. про визнання нікчемним договору № ЛВ-2-28/05/15 про відкриття та обслуговування поточного рахунку для обліку операцій з платіжною карткою для фізичних осіб згідно тарифів ПАТ «УПБ» для фізичних осіб «Прибуткова» (рахунок № НОМЕР_2 ) укладеного між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_1 , яке оформлене листом від 27 серпня 2015 року № 01-10/4087 та листом від 07 жовтня 2015 року № 01-10/5297.

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк» Пантіна Л. О. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український професійний банк» Пантіна Л. О. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрито, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безімянная проти Росії» (заява № 21851/03) Європейський суд з прав людини наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У цій справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірними є правовідносини, що фактично виникли між Фондом і позивачем як вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Закон України «Про банки і банківську діяльність», а також Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є основними правовими актами в регулюванні відносин щодо визнання банку неплатоспроможним.

У справі, яка переглядається, наявний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Так, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Закон установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Перелік функцій, що їх виконує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, наведений у частині другій статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це працівник фонду, який від імені фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів фонду станом на день початку процедури виведення фондом банку з ринку.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів фонду.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ним банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті фонду (частина третя статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку.

Отже, спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є публічно-правовим і пов`язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування.

Тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 р. у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 р. у справі № 820/3770/16 та від 23 січня 2019 р. у справі № 285/489/18-ц, а також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/4059/16-ц від 20 червня 2019 року.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ця справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Доводи апеляційного суду про наявність у позивачки перешкод для її звернення до адміністративного позову з цим позовом, оскільки вона раніше вже зверталася до суду з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства, однак внаслідок непослідовності національного суду ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року провадження в адміністративній справі було закрито з підстав неналежної підсудності, є помилковими, оскільки із порівняльного аналізу змісту позовних вимог у вказаних справах убачається, що вони не є тотожними як за змістом, так і за складом сторін.

При таких обставинах ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення із цим позовом до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Таким чином, перешкоди у реалізації права на судовий захист для ОСОБА_1 відсутні.

Апеляційний суд помилково скасував ухвалу суду першої інстанції, яка відповідає вимогам закону, та необґрунтовано повернув справу для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це рішення відповідно до статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасувати, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2019 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун