Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.02.2019 року у справі №2-3923/11

Постанова

Іменем України

09 січня 2020 року

м. Київ

справа № 2-3923/11

провадження № 61-1706св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3, та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня

2017 року в складі судді Остапенко Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в складі колегії суддів:

Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро» (далі - ТОВ «Авіто Дніпро»), про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 28 липня 2010 року між

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

і ТОВ «Авіто Дніпро» укладено кредитний договір. Кредитні зобов`язання були забезпечені порукою ОСОБА_1 , що підтверджується договором поруки від 28 липня 2010 року. Оскільки позичальник належним чином не виконав свої зобов`язання, то виникла заборгованість, яка підлягає до стягнення з поручителя.

На підставі викладеного ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість

у розмірі 38 023 775,47 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська

від 04 вересня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором

від 28 липня 2010 року у розмірі 38 023 775,47 грн, яка складається

із заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 36 043 541,10 грн, заборгованості за простроченими процентами

з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 1 802 413,49 грн, заборгованості по простроченій комісії з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 44 759,60 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту по графіку -

37 855,19 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 92 892,92 грн, пені за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії - 2 313,17 грн, а також судовий збір - 1 700 грн, а всього - 38 025 475,47 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Авіто Дніпро» як кредитор заборгованість за кредитним договором не сплатило, тому відповідно до норм статей 543, 554 ЦК України заборгованість за кредитним договором підлягає до стягнення з відповідача як поручителя.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада

2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що, вирішуючи спір, який виник між сторонами, місцевий суд

у достатньо повному обсязі з`ясував права і обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та надав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 12 квітня 2013 року вказані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

Касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, а також зазначив, що місцевий суд обґрунтовано виходив

з передбачених статтею 525, статтею 526, частиною першою статті 543, частиною першою статті 553, частиною другою статті 554, статтею 610, частиною першою статті 612, частиною першою статті 1054 ЦК України підстав для стягнення з відповідача коштів за невиконання грошового зобов`язання. Місцевий суд правильно встановив, що таке стягнення не суперечить вимогам частин 2, 3 статті 543 ЦК України.

Короткий зміст заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що 05 грудня 2014 року ТОВ «Авіто Дніпро» подало апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року. За результатом розгляду вказаної апеляційної скарги ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2017 року апеляційне провадження у справі було закрите.

Заявник вважає, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної сили

лише 02 березня 2017 року після розгляду апеляційної скарги ТОВ «Авіто Дніпро», тому ним не пропущено строк на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вказує, що порука вважається припиненою з 01 січня 2011 року, оскільки вказана обставина була встановлена рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року, яке набрало законної сили 16 вересня 2016 року, тому ця нововиявлена обставина має бути досліджена у межах відповідного судового розгляду за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив скасувати рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня

2012 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська

від 14 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року у справі 2-3923/11 у зв`язку

з нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної сили 21 грудня 2012 року, а ОСОБА_1 звернувся із заявою до суду лише 13 березня 2017 року, тобто пропустив встановлений

абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, тому необхідно відмовити у відкритті провадження за вказаною заявою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є пресічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Доводи ОСОБА_1 про те, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної сили лише 02 березня 2017 року на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської областівід 02 березня 2017 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Авіто Дніпро» на вказане рішення суду першої інстанції, тому у заявника були відсутні правові підстави для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими і такими, що не впливають на правильні висновки суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду,

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило змінити ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, виключивши з мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень посилання на ту обставину, що рішення Ленінського районного суду

міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної

сили 21 грудня 2012 року.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , мотивована тим, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної сили лише

02 березня 2017 року після розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ТОВ «Авіто Дніпро», за результатом розгляду якої Апеляційним судом Дніпропетровської області 02 березня 2017 року постановлено ухвалу.

Тобто, до 02 березня 2017 року у ОСОБА_1 були відсутні правові підстави для подання до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року.

Суди вказані обставини залишили поза увагою, тому дійшли помилкового висновку, що заявник пропустив визначений законом трирічний строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Касаційна скарга ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» мотивована тим, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної сили лише

02 березня 2017 року, однак це протиріччя можливо усунути шляхом виключення цього висновку судів з мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень.

Разом з тим, в іншій частині ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними.

Доводи інших учасників справи

У березні 2019 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» подало до суду відзив на касаційну скаргу

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , зазначивши, що подання ОСОБА_1 заяви про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами є безпідставним.

Під час ухвалення рішення від 04 вересня 2012 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська не міг врахувати заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року в справі № 200/14457/16-ц, оскільки його не існувало, тому зазначені обставини не є нововиявленими, а є новими.

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року.

18 березня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у червні 2011 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Авіто Дніпро», про стягнення заборгованості (том 1 а. с. 4-11).

Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська

від 04 вересня 2012 року позов задоволено (том 1 а. с. 183-184).

У вересні 2012 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла ОСОБА_4 , звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (том 1 а. с. 190-197).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада

2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (том 1

а. с. 282-285).

У лютому 2013 року ТОВ «Авіто Дніпро» звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду (том 2 а. с. 54-61).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін (том 2 а. с. 119).

Крім того, у грудні 2012 року ТОВ «Авіто Дніпро» в особі ліквідатора Шистопала П. М. звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (том 2 а. с. 1-5).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня

2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Авіто Дніпро» в особі ліквідатора Шистопала П. М. повернуто заявнику (том 2 а. с. 45).

У грудні 2014 року ТОВ «Авіто Дніпро» в особі ліквідатора Шистопала П. М. звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (том 2 а. с. 161-179).

У грудні 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про приєднання до апеляційної скарги ТОВ «Авіто Дніпро» (том 3 а. с. 13-14).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня

2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Авіто Дніпро», до якої приєднався ОСОБА_1 , закрито (том 4 а. с. 85-86).

У березні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (том 4 а. с. 90-99).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня

2017 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_5 (том 4 а. с. 147).

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 02 березня 2017 року (том 5 а. с. 4-13).

У березні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 17 березня 2017 року (том 5 а. с. 45-53).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2017 року та від 17 березня

2017 року залишено без змін (том 5 а. с. 238-239).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 362 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та вирішення цієї заяви судом першої інстанції) передбачено, що заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та вирішення цієї заяви судом першої інстанції) трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України (в редакції, чинній на час вирішення справи судами по суті позовних вимог) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України».

Суди встановили, що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року, яке заявник просить переглянути у зв`язку із нововиявленими обставинами, набрало законної сили 21 грудня 2012 року.

Із заявою про перегляд судового рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та вирішення цієї заяви судом першої інстанції)

ОСОБА_1 звернувся лише 13 березня 2017 року, тобто після спливу трирічного строку, який є присічним і поновленню не підлягає.

Враховуючи норми процесуального права, практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року у зв`язку з нововиявленими обставинами з огляду на те, що з моменту набрання рішенням законної сили, про перегляд якого ставить питання заявник, та до моменту звернення ОСОБА_1 до суду з цією заявою пройшло більше трьох років, що порушує принцип правової визначеності.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року набрало законної сили лише 02 березня 2017 року після повторного розгляду справи апеляційним судом, за результатом розгляду якого Апеляційним судом Дніпропетровської області 02 березня 2017 року постановлено ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Авіто Дніпро», оскільки звернення ТОВ «Авіто Дніпро» з повторною апеляційною скаргою, щодо якої постановлена ухвала про закриття апеляційного провадження, не може бути підставою для зміни дати набрання рішенням законної сили, яке було предметом апеляційного й касаційного перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та касаційною скаргою ТОВ «Авіто Дніпро», відповідно, та яке залишене без змін.

Таким чином, підстав для виключення з мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень висновків судів про дату набрання законної сили рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська

від 04 вересня 2012 року немає.

Враховуючи вищевикладене, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , що до 02 березня 2017 року у нього були відсутні правові підстави для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року.

Інші наведені у касаційних скаргах доводи зводяться до незгоди

з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня

2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська