Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.08.2019 року у справі №396/565/17

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 396/565/17

провадження № 61-33743св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року в складі колегії суддів: Гайсюка О. В., Голованя А. М., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , проте він не зміг у шестимісячний строк звернутися із заявою про прийняття спадщини за заповітом, оскільки з 10 по 20 грудня 2016 року перебувавт на лікуванні.

Посилаючись на це, та вважаючи, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, позивач просив надати йому додатковий строк для звернення із заявою до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 тривалістю 2 місяці.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк 2 місяці із дня набрання рішенням законної сили - для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач з поважної причини пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки у період з 10 по 20 грудня 2016 року (в час, коли сплив строк для прийняття спадщини) перебував на лікування.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що перебування позивача на амбулаторному лікуванні в останні дні шестимісячного строку для прийняття спадщини з діагнозом Люмбоішалгія (біль в поясниці) не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У липні 2017 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки перебував на лікуванні, що підтверджується належними та допустимими доказами з медичного закладу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

12 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини подала її дочка ОСОБА_2 .

Від спадщини відмовилися на користь ОСОБА_2 син померлої ОСОБА_1 та онука померлої ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини протягом строку встановленого статтею 1270 ЦК не звернувся, хоча він є рідним сином і спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

На підтвердження пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини позивач надав медичну довідку від 20 грудня 2016 року про те, що він перебував на амбулаторному лікуванні в період із 10 по 20 грудня 2016 року.

Довідка не містить відомостей про те, що позивач потребував лікування в умовах стаціонару, що він відносився до категорії лежачих хворих, не міг пересуватися та відправити письмову заяву поштовим зв`язком за місцем відкриття спадщини, або з`явитися до нотаріуса за місцем проживання в м. Павлоград .

Нормативно-правове обґрунтування

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов правильного висновку про недоведеність заявлених позивачем позовних вимог з огляду на те, що позивач не довів того, що у нього були об`єктивні, непереборні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки його перебування на амбулаторному лікуванні в останні дні шестимісячного строку для прийняття спадщини з діагнозом Люмбоішалгія (біль в поясниці) не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська