Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 346/6576/18

провадження № 61-11145св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І. ,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа - ОСОБА_2

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року у складі судді Веселова В. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року у складі суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту місця відкриття спадщини, в якій посилався на те, що перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4 , 01 лютого 2007 року ними було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене майно зареєстровано за ним. Частки у праві власності не виділені, майно знаходиться у спільній сумісній власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. На момент її смерті їй належала 1/2 частина вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1560 га, переданої у власність ОСОБА_1 08 травня 2008 року для обслуговування даного будинку.

У першу чергу право на прийняття спадщини після смерті дружини має він, та син спадкодавця ОСОБА_2 , який прийняв спадщину.

З моменту придбання зазначеного будинку і до самої смерті він проживав разом з дружиною у вказаному домоволодінні, проживає там досі, зареєстрований за цією адресою.

ОСОБА_4 в останні роки хворіла, перебувала у патологічному стані, потребувала професійного медичного догляду, з 01 березня 2016 року знаходилась в Коломийському геріатричному пансіонаті та психіатричній лікарні до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою прийняття в даний медичний заклад спадкодавець за своїм бажанням змушена була знятись з місця реєстрації у спірному будинку.

Незважаючи на те, що дружина перебувала в останні місяці у вказаному медичному закладі, він щоденно піклувався про неї, ніс витрати на утримання покійної, придбавав ліки та інші необхідні їй речі, вчиняв всі дії, щоб поліпшити її стан здоров`я, що фактично підтверджує постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом йому відмовлено у зв`язку з відсутністю реєстрації місця проживання спадкодавця на момент смерті та пропуском строку для прийняття спадщини.

Просив встановити факт постійного проживання спадкодавця спадщини по закону ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до часу відкриття спадщини 27.06.2016 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року провадження у справі за заявою ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що в даних правовідносинах існує спір про право, оскільки на даний час розглядаються спори про право між тими самими сторонами, щодо того самого майна, а рішення по даній справі може бути використано стороною в обох провадженнях.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішення питання щодо встановлення факту місця відкриття спадщини та проживання заявника разом із спадкодавцем необхідно йому для прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_5 відмовлено, заявником не надано доказів того, що інший спадкоємець ОСОБА_2 відмовився від права на спадщину за законом, а навпаки вчиняє активні дії для прийняття спадщини, наявність судових спорів між ними свідчить про наявність спору щодо спадкового майна, який повинен розглядатись в порядку позовного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року та ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року та передати справу для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди не звернули уваги, що заявник не зміг прийняти спадщину, тому цивільного права у нього не виникло, як і не виникло такого права у ОСОБА_2 , тому між ними відсутній спір. Крім того, дії суду є суперечливими, посилаючись на те, що спір виник до відкриття провадження у справі, суд спочатку відкрив провадження, а в подальшому залишив заяву без розгляду, хоча за таких обставин повинен був відмовити у відкритті провадження.

Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористались

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 346/6576/18.

Справу витребувано з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 293, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Керуючись зазначеними законодавчими приписами, суди залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, вірно виходив із наявності спору про право між ним та ОСОБА_2 на спадкування майна померлої ОСОБА_4 , що унеможливлює розгляд справи в порядку окремого провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат