Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 683/886/16-ц

провадження № 61-45908св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер ВМС», товариство з обмеженою відповідальністю «Платон СВ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О., від 13 вересня 2018 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М., від 15 листопада 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер ВМС» (далі - ТОВ «Лідер ВМС»), товариства з обмеженою відповідальністю «Платон СВ» (далі - ТОВ «Платон СВ») про поділ майна подружжя.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона з 14 лютого 2005 року перебуває у шлюбі з відповідачем. В період шлюбу вони придбали у власність наступне майно: нежитлову будівлю кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» з більярдним залом, вартість якого складає 553 426, 00 грн, та земельну ділянку площею 0,0302 га, вартістю 60 000 грн, що розташовані по АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,6 кв. м, вартість якої становить 550 000, 00 грн; корпоративні права у вигляді спільного внеску у розмірі 390 695, 68 грн до статутного фонду ТОВ «Лідер ВМС» та спільного внеску у розмірі 552 000 грн до статутного фонду ТОВ «Платон СВ». Також вони придбали два автомобіля: «Mazda 6», 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 200 000, 00 грн, та автомобіль «Volkswagen Touareg Life 3», 2012 року випуску, вартістю 541 945 грн. Зазначала, що в добровільному порядку не має можливості поділити майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, що стало підставою звернення до суду із цим позовом.

Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просила розділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», загальною площею 297 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1 ; право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована по АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача 1/2 частину внеску до статутного фонду ТОВ «Лідер ВМС», що становить 1 120 000, 00 грн; стягнути з відповідача 1/2 частину внеску до статутного фонду ТОВ «Платон СВ», що становить 552 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, у складі судді Завадської О. П., від 18 квітня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі кафе-бару з більярдним залом по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі кафе-бару з більярдним залом по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0302 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована по АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 560 тис. грн в якості компенсації вартості 1/2 частки у статутному фонді ТОВ «Лідер ВМС». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 276 тис. грн в якості компенсації вартості 1/2 частки в статутному фонді ТОВ «Платон СВ». Скасовано арешт на автомобіль марки «Mazda 6», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 , накладений ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 05 серпня 2016 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоспірне майно та кошти, внесені до статутного фонду товариства, є об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а тому майно підлягає поділу, а частки сторін є рівними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької областівід 13 вересня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , подані представниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , задоволено частково. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року скасовано в частині стягнення частки у статутному фонді товариств та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частки у статутному фонді товариств. В решті рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації вартості частки в статутному фонді товариств, оскільки вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, а в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази набуття відповідачем корпоративних прав всупереч інтересам сім'ї.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року стягнутоз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 305, 13 грн судових витрат.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до положень частини десятої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 10 305, 13 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, враховуючи 9,20 грн судових витрат, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_3 за рахунок ОСОБА_2

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційних скаргах ОСОБА_3 просить скасувати постанову Апеляційного суду Хмельницької областівід 13 вересня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення частки у статутному капіталі товариства та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції, а також скасувати додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права які підлягали застосуванню, зокрема положення статей 116, 147 ЦК України. Не враховано, що вона має право на компенсацію частини коштів, внесених в якості вкладу до статутного капіталу господарських товариств. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що позовні вимоги щодо стягнення коштів були пред'явленні саме до ОСОБА_2 , який вніс спільні кошти подружжя до статутних капіталів товариств: ТОВ «Лідер ВМС» та ТОВ «Платон СВ».

Ухвалюючи додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд неправильно стягнув судовий збір із позивача за подання апеляційної скарги у розмірі 10 305, 13 грн, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги, із урахуванням положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» та виходячи із розміру заявлених позовних вимог, складає 6 201, 00 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 13 вересня 2018 року .

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «Лідер ВМС», ТОВ «Платон СВ» про поділ майна подружжя призначено до судового розгляду.

Відзивів на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 14 лютого 2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2016 року.

В період шлюбу сторонами за рахунок спільних коштів набуто у власність наступне майно:

- нежитлова будівля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» з більярдним залом по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради 14 квітня 2010 року на підставі рішення за № 129 від 25 березня 2010 року;

- земельна ділянка площею 0,0302 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована по АДРЕСА_1 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 550 від 27 квітня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Сарело Т. П., серія ВМС № 686057, Старокостянтинівською міською радою 13 вересня 2010 року (правовстановлюючі документи видані на ім'я відповідача ОСОБА_2 );

- внесок до статутного капіталу ТОВ «Лідер ВМС», м. Вишгород Київської області: згідно витягу із статуту ТОВ «Лідер ВМС» розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду складав 1 120 000, 00 грн. За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 25 березня 2016 року розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду складав 390 695, 68 грн;

- внесок до статутного капіталу ТОВ «Платон СВ», м. Київ: згідно витягу із статуту товариства розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду складав 552 000, 00 грн. За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 березня 2016 року розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду складав 552 000, 00 грн, розмір статутного капіталу становить 1 380 000 грн.

У відповідності до довідки, виданої 22 серпня 2017 року за № 254 Старокостянтинівським відділенням Красилівської ОДПІ, ОСОБА_3 як фізична особа-підприємець перебувала на обліку в Старокостянтинівському відділенні Красилівської ОДПІ як суб'єкт підприємницької діяльності з 03 березня 2005 року по 22 червня 2017 року.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова та додаткова постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Стаття 57 СК України дає визначення майна, яке належить до особистої приватної власності кожного з подружжя.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення половини вартості частки у статутному капіталі господарських товариств та ухвалюючи у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 , апеляційний суд не врахував, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства.

Відповідно до частини восьмої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував зазначені норми матеріального права, не встановив вартості часток ОСОБА_2 у ТОВ «Лідер ВМС» і ТОВ «Платон СВ» на час вирішення питання про їх поділ.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Стягуючи із ОСОБА_3 на корись ОСОБА_2 10 314, 33 грн судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд не застосував принцип пропорційності, не врахував межі оскарження рішення районного суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

З урахуванням вищевказаних порушень, допущених судом апеляційної інстанції, оскаржені постанова від 13 вересня 2018 року та додаткова постанова від 15 листопада 2018 року не можуть вважатись законними і обґрунтованими.

У відповідності до частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням наведеного, оскаржені постанови апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити докази у справі в межах заявлених позовних вимог, виходячи із положень статті 60 СК України та Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

Згідно з положеннями статті 141, підпунктом «в» частини першої статті 416 ЦПК України Верховний Суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, які відшкодовуються стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 6 890, 00 грн (13 780 грн (сплачений судовий збір) : 2 = 6 890,00 грн).

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Хмельницької областівід 13 вересня 2018 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.