Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 646/1750/17

провадження № 61-17405св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського округу Харківської області Тимченко Тетяна Володимирівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2017 року у складі судді Сороки О. П. та постанову апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського округу Харківської області Тимченко Т. В., про визначення частки у спільній сумісній інтелектуальній власності.

Позов мотивовано тим, що його батько ОСОБА_6 був одним із власників/винахідників на винаходи за патентами №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5, НОМЕР_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Він звернувся до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину, але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не визначено частку спадкодавця у зазначених винаходах.

Посилаючись на вищевикладене, просив суд встановити розмір частки ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на винаходи за патентами №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Визначено, що частка померлого ОСОБА_6 у спільній сумісній власності становила: 1/4 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_3» за патентом НОМЕР_1 ; 1/4 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_4» за патентом НОМЕР_2 ; 1/3 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_5» за патентом НОМЕР_4 ; 1/3 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_6» за патентом № НОМЕР_5 ; 1/3 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_7» за патентом № НОМЕР_6.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по 213,00 грн з кожного.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_6 , який є одним із винахідників на винаходи за патентами № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_7, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, а тому відповідно до вимог статей 355, 368, 428, 1226 ЦК України має право на визначення часток у спільній сумісній інтелектуальній власності, які за життя спадкодавця не були визначені.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками Червонозаводського районного суду міста Харкова.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками Червонозаводського районного суду міста Харкова.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасуватирішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не звернув уваги на факт нечинності двох патентів на час ухвалення рішення суду від 31 серпня 2017 року.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_2 у розгляді зустрічної позовної заяви.

Судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема до відносин права інтелектуальної власності не застосовуються інститути спільної сумісної чи часткової власності (глава 26 ЦК України), оскільки ОСОБА_2 та іншим співвласникам належать права не на речі, а майнові патентні права і жодна правова норма не передбачає існування (чи визначення) частки в цих правах.

Суди неправильно витлумачили та застосували положення статей 190, 370, 420, 428, 464 ЦК України та статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одним з власників/винахідників на винаходи на підставі даних Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) від 13 січня 2017 року № 53/1.2, що підтверджується патентами:

- № НОМЕР_1 згідно з яким винахідниками є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , власниками патенту на дату надання виписки є ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;

- № НОМЕР_2 згідно з яким винахідниками є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , власниками патенту на дату надання виписки є ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;

- № НОМЕР_7 згідно з яким винахідниками є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , власниками патенту на дату надання виписки є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;

- № НОМЕР_5 згідно з яким винахідниками є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 власниками патенту на дату надання виписки є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;

- № НОМЕР_6 за яким винахідниками є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 власниками патенту на дату надання виписки є ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Договір про розподіл між патентовласниками часток майнових прав не укладався.

Позивач ОСОБА_1 , який є сином ОСОБА_6 , звернувся до приватного нотаріуса з питання оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу від 30 січня 2017 року № 4/02-14 спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у вдачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права інтелектуальної власності, які належали спадкодавцю ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності за патентами № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_7, НОМЕР_5, НОМЕР_6 у зв`язку з відсутністю встановленої частки у праві спільної сумісної власності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Визначення переліку прав інтелектуальної власності, які підлягають спадкуванню, має здійснюватися із врахуванням положень статей 1218 та 1219 ЦК України. Їх тлумачення, крізь призму наявності майнових та особистих немайнових прав інтелектуальної власності, дозволяє стверджувати, що спадкуватися можуть тільки майнові права. Як наслідок при визначенні спадкового активу який складається із прав інтелектуальної власності необхідно встановити чи відносяться відповідні права до майнових. Згідно частини першої статті 424 ЦК України до майнових прав інтелектуальної власності належить: право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 425 ЦК майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Тому майнові права можуть спадкуватися протягом строків їх чинності. В ЦК України для різних майнових прав встановлені відмінні строки їх чинності (зокрема статті 446, 456, 465, 475, 475, 488, 496 ЦК України). Проте це не виключає наявність винятків. Наприклад, майнові права на торговельну марку, за загальним правилом, є чинними протягом десяти років (стаття 496 ЦК України), Виключенням, у такому разі, є право на добре відому торговельну марку, оскільки воно не залежить від тих чи інших строків.

Згідно статтею 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом, умови та порядок видачі патенту встановлюється законом.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до частини першої цієї статті. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. При цьому необхідно встановити чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У статті 428 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватись за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Тлумачення статті 428 ЦК України свідчить, що в ній передбачено конструкцію спільності прав інтелектуальної власності. При цьому законодавець не пов`язує спільну належність прав інтелектуальної власності із правовим режим спільної власності, оскільки вона є притаманною для речових відносин. У тому разі, якщо один із суб`єктів, яким спільно належать певні права інтелектуальної власності, вибуває внаслідок тих чи інших підстав із цих правовідносин (зокрема, внаслідок смерті), то його спадкоємець (спадкоємці) можуть заявляти вимогу про визнання права інтелектуальної власності.

Проте при розгляді справи судами неправильно визначено правову природу спірних правовідносин та застосовано положення статей 355, 368, 1226 ЦК України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, суди не надали належної правої оцінки доводам відповідача щодо втрати чинності патентом № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_4», а також припинення дії патенту № НОМЕР_7 «ІНФОРМАЦІЯ_8».

Ураховуючи те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, неправильно визначив характер спірних правовідносин та норму матеріального права, що підлягає застосуванню, а також не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило