Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 05.12.2019 року у справі №759/8557/15-ц Ухвала КЦС ВП від 05.12.2019 року у справі №759/85...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 759/8557/15-ц

провадження № 61-21488св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович,

заінтересована особа (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року у складі судді Коваль О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, заінтересована особа (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Женева».

Скарга мотивована тим, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності.

25 листопада 2015 року Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист на підставі рішення суду від 03 серпня 2015 року про стягнення з неї на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у сумі 101 859,22 грн. На початку квітня 2019 року їй стало відомо про наявність виконавчого провадження № 57965154, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Говорова П. В.

У цей самий період, невідомими особами з належної їй квартири було виселено її чоловіка, а у квартирі змінено замки.

Ознайомившись з виконавчим провадженням 04 квітня 2019 року, вона дізналась про те, що було замінено сторону виконавчого провадження з первісного стягувача на ТОВ «Фінансова компанія «Женева», за заявою якого було відкрито вказане виконавче провадження про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» 91 454, 62 грн на підставі вказаного виконавчого листа. Тоді ж вона дізналася і про те, що 08 січня 2019 року постановою приватного виконавця Говорова П. В. було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання-фізичну особу підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 . Згідно з підготовленими ФОП ОСОБА_2 звітом про незалежну експертну оцінку вартості квартири від 08 січня 2019 року та висновком про вартість нерухомого майна до звіту, ринкова вартість зазначеної квартири становить 385 229,95 грн.

Супровідним листом від 05 лютого 2019 року № 611 приватним виконавцем виконавчого округу Говоровим П. В. було подано до Державного підприємства (далі - ДП) «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2019 року.

Такі дії приватного виконавця вважала протиправними та такими, що порушують її права, оскільки усі документи щодо даного виконавчого провадження приватний виконавець направляв за адресою, за якою вона не проживає та не зареєстрована, про що приватному виконавцю було достеменно відомо. Заявка від 05 лютого 2019 року ДП «СЕТАМ» була подана без доказів про її повідомлення щодо визначення вартості майна, окрім того, не містила фото- та/або відеоматеріалів, а також додаткової інформації про майно, що визначена пунктом 8 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна, всупереч положенню пункту 2 розділу ІІ цього ж Порядку. Також, вказана заявка на реалізацію арештованого майна сформована з порушенням права боржника на погашення заборгованості за рахунок іншого майна, ніж нерухоме.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. щодо подання заявки на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2019 року № 57965154.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. щодо подання заявки на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2019 року № 57965154.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватний виконавець не направляв боржнику результати визначення вартості арештованого майна, а тому й заявка на реалізацію арештованого майна подавалася без повідомлення про визначення вартості майна з доказами його направлення та отримання боржником.

Крім того, у боржника наявне інше майно.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. залишено без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, оскільки повідомлення ОСОБА_1 про оцінку майна та інші документи щодо відкритого виконавчого провадження надсилалися не за новою адресою місця проживання та реєстрації боржника, яка була достеменно відома приватному виконавцю, а на адресу, зазначену у виконавчому листі у 2015 році.

Апеляційний суд також погодився з тим, що стягнення на квартиру боржника, як на нерухоме майно, відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» повинно відбуватися в останню чергу, а у боржника є інше майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належно не врахували, що всі документи виконавчого провадження, у тому числі спірні, ним надсилалися на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому листі, тому порушення в його діях відсутні. Крім того, відповідно до положень частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» у разі зміни стороною виконавчого провадження місця проживання, вона зобов`язана повідомити про це виконавця, що боржником зроблено не було.

Вважає, що боржник не скористалася правом оскарження результатів визначення вартості майна протягом 10 днів з дня отримання нею відповідного повідомлення.

Вказує, що оскаржувана заявка на реалізацію арештованого майна була сформована та надана ДП «СЕТАМ» з дотриманням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Зазначає, що транспортний засіб боржника знаходиться у розшуку та на час здійснення оскаржуваних дій він працівниками Національної поліції України не знайдений, тому безпідставним є твердження суду про можливість звернення стягнення на нього. Пенсії боржника недостатньо для погашення заборгованості і, крім того, для такого стягнення боржник заяву не подавав.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Святошинськогь районного суду м. Києва від 03 серпня 2015 року у справі № 759/8557/15-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Форум» стягнуто прострочену заборгованість за кредитом у сумі 2 638,54 доларів США, поточну заборгованість за кредитом у сумі 428 доларів США, прострочену заборгованість за нарахованими відсотками у сумі 312,01 доларів США, поточну заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 36,63 доларів США, пеню з розрахунку 0,2 % у день за прострочення за кредитом та відсотками у сумі 23 036,49 грн, штраф за порушення умов пункту 3.3.7. кредитного договору у сумі 5 000 грн, а всього заборгованості у розмірі 101 859,22 грн, а також 1 018 ,59 грн. судового збору на користь держави.

25 листопада 2015 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/759/4181/15.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Женева» про заміну сторони виконавчого провадження було задоволено, замінено вибулого стягувача - ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «ФК «Женева» у виконавчому провадженні № 50845444, яке перебуває у провадженні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа № 2/759/4181/15.

17 грудня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Женева» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Женева», заборгованості.

21 грудня 2018 року постановами приватного виконавця Говорова П. В. було відкрито виконавче провадження № 57965154 та накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

08 січня 2018 року приватним виконавцем Говоровим П. В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 57965154, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , та встановлено обмеження права користування ним (здавати в оренду).

У цей самий день приватним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , яким 08 січня 2019 року було підготовлено та підписано звіт про незалежну експерту оцінку вартості квартири та висновок про вартість нерухомого майна до звіту, згідно з яким ринкова вартість вказаної квартири складає 385 229,95 грн (без податку на додану вартість).

05 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П. В. подано до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2019 року.

Зазначена заявка оскаржена боржником у виконавчому провадженні до суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Згідно зі статтю 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (частина четверта статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (положення частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Встановивши, що приватним виконавцем Говоровим П. В. документи виконавчого провадження, у тому числі повідомлення про оцінку майна, надсилалися ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчому листі, при цьому від останньої не надходило повідомлень про зміну місця проживання (реєстрації), суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 та визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. щодо подання заявки на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2019 року № 57965154 протиправними, оскільки приватний виконавець діяв у межах, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Помилковими є й висновки судів попередніх інстанцій з посиланням на положення статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна, оскільки належний ОСОБА_1 автомобіль Nissan Tiida, номерний знак НОМЕР_1 , було оголошено у розшук та, на час передачі на реалізацію арештованого нерухомого майна останньої, він працівниками Національної поліції України розшуканий не був.

Частиною восьмою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Крім того, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявну в неї заборгованість перед стягувачем, не вчиняла жодних самостійних дій по реалізації свого нерухомого майна для виконання рішення суду, яке було ухвалено ще 03 серпня 2015 року.

Посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію, з якої приватний виконавець, нібито, міг здійснювати стягнення у рахунок погашення боргу, не є безумовною підставою для задоволення скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Враховуючи наведені норми Закону, зважаючи на те, що сума стягнення за виконавчим документом перевищує п`ять мінімальних розмірів заробітної плати, а також за відсутності письмової заяви стягувача про звернення стягнення на пенсію боржника, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, законних підстав для стягнення боргу з пенсії ОСОБА_1 у приватного виконавця не було.

Також слушними є й доводи приватного виконавця про те, що положенням частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право боржника оскаржити у судовому порядку результати визначення вартості чи оцінки майна. Проте ОСОБА_1 не оскаржувала підготовлений ФОП ОСОБА_2 звіт про незалежну експертну оцінку вартості її квартири від 08 січня 2019 року, відповідно до якого ринкова вартість належного їй нерухомого майна становить 385 229,95 грн.

Крім того, Верховний Суд виходить з того, що ОСОБА_1 оскаржила дії приватного виконавця щодо подання заявки на реалізацію арештованого майна, такі вимоги вона не змінювала і саме з урахуванням цих вимог суди мали вирішувати скаргу (частина перша статті 13 ЦПК України). Проте, розглядаючи таку скаргу ОСОБА_1 , суди, по суті, досліджували питання визначення вартості, чи оцінки майна, та дії приватного виконавця щодо повідомлення сторін виконавчого провадження про таку оцінку. Разом з тим, такі дії приватного виконавця мають окремий предмет оскарження.

Отже, не визнаючи неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення вартості та оцінки майна, суди помилково визнали дій приватного виконавця неправомірними щодо правових наслідків цього, а саме, подання заявки на реалізацію арештованого майна.

Отже, судові рішення попередніх інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, оскільки вони ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до помилкового задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. щодо подання ним заявки на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2019 року № 57965154, оскільки останній діяв у межах вимог та наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» повноважень з метою неупередженого та ефективного виконання рішення суду, яке є обов`язковим на всій території України, є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи судами попередніх інстанцій були встановлені повністю та немає необхідності для встановлення нових, проте судами першої та апеляційної інстанцій були ухвалені судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, то колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з ухваленням нового про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст