Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 367/3235/18

провадження № 61-5488св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядкуспрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, скасування відповідей, визнання протиправними та скасування протоколу та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 30 січня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив усунути перешкоди у спілкуванні з його сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які чинить його колишня дружина ОСОБА_2 .На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 05 лютого 2018 року він подав заяву з проханням невідкладно розглянути його заяву від 30 січня 2018 року, однак відповідне рішення за його заявами було прийнято лише 02 квітня 2018 року та оформлене протоколом. Протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 02 квітня 2018 року є незаконним, оскільки засідання проведене за участі лише восьми повноважних членів, що менше 2/3 від загального складу комісії. 27 квітня 2018 року він отримав витяг з протоколу від 02 квітня 2018 року разом з листами Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області від 09 лютого 2018 року № 191 та від 26 лютого 2018 року № 251, які свідчить про розгляд його заяв службою, а не комісією. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:

- поновити процесуальний строк на подання позову;

- визнати протиправними дії Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області щодо розгляду його заяв від 30 січня 2018 року та від 05 лютого 2018 року і скасувати відповіді від 09 лютого 2018 року № 191 та від 26 лютого 2018 року № 251;

- визнати протиправними і скасувати протокол та рішення комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 02 квітня 2018 року щодо розгляду його заяви від 30 січня 2018 року;

- зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області повторно розглянути на засіданні комісії з питань захисту прав дитини його заяву від 30 січня 2018 року невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням в цій справі з врахуванням інтересів малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 липня 2018 року, внесеною до журналу судового засідання, до участі у справі як співвідповідача залучено Виконавчий комітет Ірпінської міської радиКиївської області.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2 114,40 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскаржувані відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області є дорадчими документами та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків та визначення способів їх участі у вихованні дитини. Правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, який дав оцінку всім доказам в їх сукупності, в тому числі оспорюваним висновкам та рішенням органу опіки та піклування, які не мають наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини справи, не дослідив у повному обсязі доказів і не дав належної правової оцінки його доводам про перевищення Службою у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області своїх повноважень та порушення процедури розгляду його заяв комісією з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, а також не перевірив висновків місцевого суду про стягнення з нього на користь держави судового збору. Крім того, апеляційний суд порушив порядок розгляду апеляційної скарги, не звернув уваги на те, що спір в цій справі виник із сімейних відносин та мав розглядатися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, зазначивши про його законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ірпінського міського суду Київської області.

03 травня 2019 року справа № 367/3235/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі № 370/957/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 належним чином завчасно повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання або перебування сина у дні відвідувань ОСОБА_1 . Встановлено час та дні для зустрічей ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_3 , а саме: з 09-00 години суботи по 19-00 годину неділі у перший та третій тиждень місяця за місцем проживання ОСОБА_1 без присутності ОСОБА_2 .

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року залишено без змін.

30 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області із заявою, в якій зазначив, що він позбавлений можливості спілкуватися з сином, оскільки ОСОБА_2 , перешкоджає йому в цьому та ухиляється від виконання судових рішень.

05 лютого 2018 року позивач звернувся до начальника Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області із заявою, в якій просив розглянути його заяву від 30 січня 2018 року невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня написання цієї заяви.

Листом начальника Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області Терещенко А. І. від 09 лютого 2018 року № 191 на заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року повідомлено, що Служба не здійснює контроль за виконанням судових рішень, та рекомендовано звернутися до органів досудового розслідування, керуючись частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, а також - з позовом до суду на підставі частин четвертої, п`ятої статті 159 Сімейного кодексу України.

Листом начальника Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області Терещенко А. І. від 26 лютого 2018 року № 251 на заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2018 року повідомлено, що 21 лютого 2018 року спеціалістами Служби було здійснено візит за адресою: АДРЕСА_1 з метою обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановлено, що для проживання, навчання та розвитку дитини матір`ю ОСОБА_2 створені належні умови. При спілкуванні з дитиною стало відомо про те, що син ображається на батька та не має бажання з ним спілкуватися. Хлопчикові було запропоновано поспілкуватися з батьком та спробувати налагодити контакт. Матері рекомендовано звернутися до незалежного психолога щодо проведення відповідної роботи як з дитиною, так і з матір`ю та батьком малолітнього.

Згідно з витягом з протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02 квітня 2018 року вирішено рекомендувати ОСОБА_1 звернутися до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження для виконання рішення Макарівського районного суду Київської області.

Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Частинами першою, третьою статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Предметом розгляду в цій справі є: правомірність дій Служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області та комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року та від 05 лютого 2018 року про усунення перешкод у спілкуванні з його сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які чинить його колишня дружина ОСОБА_2 .

Тобто спір в цій справі виник із сімейних відносин між позивачем, третьою особою та їх дитиною.

Таким чином, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, пов`язаних з призначенням справи до апеляційного розгляду, та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. При цьому суд виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судовими повістками-повідомленнями від 29 січня 2019 року апеляційний суд повідомив учасників про те, що справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без зазначення дати, часу і місця судового засідання.

У вступній частині постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року вказано про те, що справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (пункт 1 частини другої статті 223 ЦПК України).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої стаття 43 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Всупереч вищенаведеним нормам процесуального права, положенням Конвенції та практиці ЄСПЛ суд апеляційної інстанції розглянув і вирішив справу в порядку письмового провадження, а не в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, чим порушив їх право брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов