Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 629/3910/17

провадження № 61-43148св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя - доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., УсикаГ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - Панютинська селищна рада м. Лозова Харківської області, Комунальне підприємство Панютинської селищної ради «Управління благоустрою територій»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області на постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області, Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Управління благоустрою територій» (далі - КП ПСР «УБТ») про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 на підставі контракту, укладеного з Виконавчим комітетом Панютинської сельщної ради м. Лозова Харківської області від 21 лютого 2017 року був призначений на посаду директора КП ПСР «УБТ» та був наділений певними правами та обов'язками.

23 червня 2017 року ОСОБА_4, як керівника було усунуто від виконання обов'язків, а з підприємства вилучена печатка.

18 липня 2017 року було проведено позачергове засідання Виконавчого комітету Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області, на якому, на думку позивача, селищний голова Корпан О. П., переконав членів виконавчого комітету розірвати з ОСОБА_4 контракт, при цьому прийняте рішення та його зміст ОСОБА_4 не доводилися. У той же день, у ОСОБА_4 різко підвищився тиск і він був госпіталізований до лікарні.

26 липня 2017 року позивач вийшов на роботу, але до своїх обов'язків не приступив у зв'язку зі звільненням, яке відбулося відповідно до наказу КП ПСР «УБТ» №36-К від 18 липня 2017 року.

За весь період перебування у трудових відносинах з відповідачем, позивач жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності та умови контракту не порушував, вважає дії Панютинського селищного голови КарпанаО. М. злочинними в результаті яких ОСОБА_4 втратив роботу, також діями селищного голови позивачеві було спричинено значну моральну та матеріальну шкоду, постраждала його ділова репутація як керівника, він втратив нормальний сон та став нервовим, все це позбавило його вести нормальне життя, негативно позначилося на його психічному стані та викликало постійне відчуття тривоги та стресу. Вважає, що незаконними діями, пов'язаними з звільненням позивача, останньому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 50 000,00 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року у складі судді Ткаченко О. А., у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підставою припиненнятрудового контрактута звільненняОСОБА_4. єсистематичне невиконаннякерівником, безповажних причин, обов'язків, покладених нанього цимконтрактом. Такожсуд першоїінстанції виходив з того, щов судовомузасіданні позивачОСОБА_4. підтвердивфакт непроходження попередньогомедичного оглядупри прийняттійого нароботу іззобов'язаннямпройти зазначенийогляд протягомнайкоротшого терміну, однак цьогодо моментурозірвання контрактута звільненняз підприємстване зробив.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 задоволено.

РішенняЛозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_4 з посади директора КП ПСР «УБТ».

Скасовано рішення виконавчого комітету Панютинської селищної ради Харківської області від 18 липня 2017 року № 98 «Про розірвання контракту з керівником Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Управління благоустрою територій» ОСОБА_4 з 18 липня 2017 року».

Скасовано наказ КП ПСР «УБТ» від 18 липня 2017 року № 36-к «Про звільнення з роботи директора КП ПСР «УБТ»ОСОБА_4

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП ПСР «УБТ»з 18 липня 2017 року.

Стягнуто з виконавчого комітету Панютинської селищної ради на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 липня 2017 року по 18 липня 2018 року в розмірі 64 770,55 грн та моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доказів щодо систематичного невиконання без поважних причин умов та обов'язків, визначених контрактом, який було укладено між виконавчим комітетом Панютинської сільради в особі Панютинського селищного голови Корпана О. П. та ОСОБА_4, матеріали справи не містять, а також в день звільнення позивач перебував на стаціонарному лікуванні.

У касаційній скарзі Панютинська селищна рада м. Лозова Харківської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про відсутність системності у невиконанні покладених на позивача обов'язків полягає в ігноруванні ним зауважень, усних пропозицій, а також офіційний лист від 26 червня 2017 року № 444 про вжиття всіх необхідних заходів відповідно до Закону України «Про охорону праці».

30 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження.

27 вересня 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на додержання апеляційним судом норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судами встановлено, що 21 лютого 2017 року між виконавчим комітетом Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області в особі Панютинського селищного голови Корпана О. П. з одного боку та Мариненком Ю. А. з другого боку, укладено контракт за яким Мариненко Ю. А. призначений на посаду директора КП ПСР «УБТ» терміном на 1 рік з 21 лютого 2017 року до 20 лютого 2018 року.

Підпунктом «в» пункту 5.2. контракту передбачено, що контракт припиняється з ініціативи органу управління майном до закінчення дії контракту у випадках, передбачених пунктом 5.3 цього контракту.

Пунктом 5.3 цього контракту визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном до закінчення його дії, зокрема, у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом.

18 липня 2017 року під час проведення засідання виконавчого комітету Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області на якому особисто був присутній ОСОБА_4 як член виконавчого комітету, було розглянуте питання про розірвання контракту з керівником КП ПСР «УБТ» ОСОБА_4

Зі змісту цього рішення вбачається, що розглянувши доповідний лист першого заступника Панютинського селищного голови Копи Д. О., у зв'язку з систематичним невиконанням ОСОБА_4 без поважних причин обов'язків, покладених на нього контрактом, на підставі підпункту «а» пункту 5.3 контракту з керівником КП ПСР «УБТ» від 21 лютого 2017 року, пункту 8 статті 36 КЗпП України, керуючись статтею 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області вирішив розірвати контракт з керівником КП ПСР «УБТ» ОСОБА_4 з 18 липня 2017 року. Звільнити з посади директора КП ПСР «УБТ» ОСОБА_4 з 18 липня 2017 року за підставами, передбаченими контрактом (пункт 8 статті 36 КЗпП України).

Згідно з наказом від 18 липня 2017 року № 36-К КП ПСР «УБТ» «Про звільнення з роботи директора КП ПСР «УБТ» ОСОБА_4 звільнено з посади директора КП «ПСР «УБТ» з 18 липня 2017 року за підставами передбаченими контрактом (пункт 8 статті 36 КЗпП України).

З наказом ОСОБА_4 ознайомлений 26 липня 2017 року, з приміткою, що з підставами звільнення не згоден.

Зазначений наказ був прийнятий на підставі рішення виконавчого комітету Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області № 98 від 18 липня 2017 року, яке прийнято з урахуванням доповідного листа першого заступника Панютинського селищного голови м. Лозова Харківської області Копи Д. О. № 83 від 17 липня 2017 року, в якому повідомлялось про те, що ОСОБА_4 незважаючи на неодноразові зауваження, усні пропозиції пройти попередній медичний огляд, а також офіційний лист № 442 від 26 червня 2017 року з вимогою терміново пройти обов'язковий медичний огляд в КЗОЗ «Лозівське ТМО» та надати його результи до виконавчого комітету Панютинської селищної ради, результати медичного огляду не надав; незважаючи на неодноразові зауваження, усні пропозиції, а також офіційний лист № 444 від 26 червня 2017 року про вжиття всіх необхідних заходів відповідно до Закону України «Про охорону праці» заходів не вжив, звіт про їх виконання до виконавчого комітету Панютинської селищної ради не подав; незважаючи на зауваження, усні пропозиції, а також офіційний лист № 443 від 26 червня 2017 року про необхідність термінового укладання колективного договору, ОСОБА_4 колективний договір на реєстрацію до виконавчого комітету Панютинської селищної ради не подав; незважаючи на неодноразові зауваження, усні пропозиції, а також офіційний лист № 445 від 26 червня 2017 року про вжиття всіх необхідних заходів відповідно до Кодексу цивільного захисту України ОСОБА_4 заходів не вжив, звіт про їх виконання до виконкому Панютинської селищної ради не подав. За час роботи на посаді директора КП ПСР «УБТ» ОСОБА_4 не подав жодного звіту, в тому числі і за результатами виробничої діяльності підприємства, тим самим порушив пункт 2.3 контракту, відповідно до умов якого керівник щорічно та щоквартально подає органу управління майном, з яким укладено цей контракт, звіт про результати виконання показників виробничої діяльності, ...».

Пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Апеляційним судом встановлено, що за умовами пункту 5.2 контракту дія цього контракту припиняється: після закінчення терміну дії контракту; за згодою сторін; з ініціативи Органу управління майном до закінчення дії контракту у випадках, передбачених пунктом 5.3 цього контракту; з ініціативи керівника до закінчення дії контракту у випадках, передбачених пунктом 5.4 цього контракту; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

За змістом пункту 5.3 контракту, цей контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи Органу управління майном до закінчення його дії: у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов'язків, визначених цим контрактом.

Права та обов'язки керівника визначені в пункті 2 контракту.

З огляду на те, що систематичність, як явище, полягає в послідовності у діях, вчинках або наявності системи у чому-небудь, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що визначаючи підставою звільнення ОСОБА_4 саме систематичне невиконання без поважних причин умов та обов'язків, визначених цим контрактом, відповідач повинен був вказати в чому саме полягає така систематичність.

При цьому апеляційний суд правильно зауважив, що доказів щодо систематичного невиконання без поважних причин умов та обов'язків, визначених контрактом, який було укладено між виконавчим комітетом Панютинської селищною радою в особі Панютинського селищного голови Корпана О. П. та ОСОБА_4, матеріали справи не містять. Також позивач за час перебування на посаді директора КП ПСР «УБТ» до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Крім цього апеляційний суд звернув належну увагу на те, що при звільненні позивача з займаної посади була порушена процедура такого звільнення, оскільки його звільнено на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України під час перебування на стаціонарному лікуванні.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом при ухваленні рішення було неправильно визначено систематичність невиконання позивачем своїх обов'язків за контрактом фактично зводиться до переоцінки доказів і було предметом перевірки у суді апеляційної інстанції та цим обставинам надана належна оцінка.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання звільнення позивача незаконним, поновлення на роботі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводами касаційної скарги ці висновки не спростовуються.

Разом з цим не можна погодитись з висновками суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки вирішуючи спір у цій частині, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про стягнення з виконавчого комітету Панютинської селищної ради на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 липня 2017 року до 18 липня 2018 року в розмірі 64 770,55 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн, не визначився із належним відповідачем за цими вимогами.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів щодо виконавчого комітету Панютинської селищної ради не знайдено (а.с. 27, т. 1), а отже виконавчий комітет Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення з нього на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Крім того, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року (а.с. 156-157, т. 1) у цій справі замінено первісного відповідача - виконавчий комітет Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області на орган місцевого самоврядування Панютинську селищну раду м. Лозова Харківської області.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено з посади директора КП ПСР «УБТ», яке відповідно до статуту (а.с. 221-229, т. 1) є самостійним суб'єктом господарювання, який є юридичною особою.

Таким чином, Верховний Суд доходить висновку про те, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі визначеному апеляційним судом підлягає стягненню на корить позивачаз КП ПСР «УБТ».

Також підлягає скасуванню рішення апеляційного суду в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Підставою правовідносин з відшкодування моральної шкоди є моральні страждання працівника, втрата нормальних життєвих зв'язків, необхідні додаткові зусилля для організації життя працівника. Ці обставини повинні бути належно доведені, однієї заяви на підставі змісту статті 237-1 КЗпП України не достатньо для стягнення з власника або уповноваженого ним органу моральної шкоди.

Апеляційний суд, врахувавши конкретні обставини справи, глибину заподіяної позивачеві моральної шкоди, характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнав позивач унаслідок незаконного звільнення, вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, вважав, що сума 5 000,00 грн є достатнім розміром відшкодування спричиненої моральної шкоди та дійшов помилкового висновку про те, що вимога позивача про відшкодування йому за рахунок виконавчого комітету Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що моральна шкода завдана позивачеві Панютинською селищною радою м. Лозова Харківської області, а не її виконавчим комітетом.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення апеляційного суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору з виконавчого комітету Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року в частині визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі залишити без змін.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 лютого 2018 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору, скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Стягнути з Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Управління благоустрою територій»на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 липня 2017 року по 18 липня 2018 року в розмірі 64 770 (шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят) гривень 55 копійок.

Стягнути з Панютинської селищної ради на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Панютинської селищної ради «Управління благоустрою територій»в дохід держави судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 4 551 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 70 копійок та судові витрати, понесені у зв'язку переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 6 827 (шість тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 55 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук Судді:В. О. Кузнєцов А. С. Олійник О. В. Ступак Г. І. Усик