Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 635/4551/18

провадження № 61-19882св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_2, третя особа - Харківська районна державна нотаріальна контора Харківської області, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визначення додаткового трьох місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що протягом шести місяців після смерті батька, з причин непереборної сили незалежних від нього, він не зміг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, за місцем відкриття спадщини, так як переносив тяжку хворобу і знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, окрім цього в цей період у нього виникли непередбачувані обставини в сім'ї, тяжко захворіла донька яка знаходилась в безпорадному стані, йому доводилася надавати їй допомогу, підтримувати її і весь свій вільний час знаходитись у лікарняному закладі по її догляду.

Посилався на ту обставину, що є людиною похилого віку, має ряд захворювань.

Окрім вказаних підстав, весь час за життя батька, позивач не знав про наявність нерухомого майна, що належало батьку на праві власності та отримати самостійно цю інформацію не міг, оскільки були відсутні правові підставі для їх надання йому.

Лише після укладання угоди з адвокатом, стало можливим звернення до різних установ та організацій із запитами, щодо встановлення майна, зареєстрованого за спадкодавцем на праві власності.

Пропущений ним строк для подачі заяви про прийняття спадщини є незначним.

Шестимісячний строк подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті батька сплив 04 травня 2018 року, а до нотаріуса він звернувся 08 червня 2018 року, до суду 04 липня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь - яких обставин, які б могли бути визнані поважними причинами пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано і позивач не довів, що був позбавлений можливості у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2019 рокускасовано, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк в один місяць з дня набрання законної сили судового рішення для прийняття спадщини після батька ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті батька сплив 04 травня 2018 року, до нотаріуса він звернувся 08 червня 2018 року, а позов до суду подано 04 липня 2018 року, тобто пропущений ними строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним. Суд першої інстанції не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2019 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу за участі неналежного представника позивача, що має наслідком неврахування всіх доводів цієї особи, наданих в судовому засіданні. Станом на 22 жовтня 2019 року адвокат ОСОБА_3 не мала в дійсності ордеру, який би підтвердив її повноваження як представника позивача в апеляційному суді, а надання такого ордеру після судового засідання також не підтверджує наявність і дійсність цих повноважень в судовому засіданні 22 жовтня 2019 року. Апеляційна скарга та інші надані апеляційному суду документи були підписані і подані особою, яка не мала відповідних повноважень, оформлених та підтверджених згідно вимог частини 4 статті 62 ЦПК України.

Додатковий строк для прийняття спадщини може бути визначений судом виключно при доведеності поважності причин його пропуску. Отже, є невідомими дійсні причини, які апеляційний суд визнав для себе поважними, та які саме підстави знайшов суд для частково задоволення позову, зазначаючи: "При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи".

Суд першої інстанції ухвалив рішення, повністю з'ясував обставини справи, обґрунтування вимог позовної заяви, клопотань позивача та його представника, якими не існувало ніяких перешкод у реалізації будь-яких їх прав як до звернення до суду, так і під час судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Відзив від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено.

У грудні 2019 року матеріали цивільної справи № 635/4551/18 надійшли до Верховного Суду та 10 грудня 2019 року передані судді-доповідачу.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

26 квітня 2018 року відповідач, син померлого, подав заяву до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про прийняття спадщини після смерті батька.

06 червня 2018 року позивач, син померлого подав заяву до Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

08 червня 2018 року постановою державного нотаріуса Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, без надання додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки спадкоємець ОСОБА_2 не надав документи, що стверджують факт прийняття спадщини та факт наявності спадкового майна.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12). Отже, місцевий суд, з яким погодився касаційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що незнання про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак є підстави для визначення додаткового строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини. Разом з тим слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку".

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини 3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними".

Встановивши, що датою відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті), із заявою про прийняття спадщини позивач не звертався, а звернувся лише у червні 2018 року, тобто, більше ніж через шість місяці після дати відкриття спадщини, і в позивача були відсутні об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених доказів, зробив правильний висновок про те, що обставини, на які посилався ОСОБА_2 як на підставу для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зокрема, наявність у позивача певних захворювань, в тому числі таких, що потребують лікування або нагляду лікаря, здійснення допомоги дочці, яка перебувала на лікуванні в умовах стаціонару, не є поважними причинами пропуску встановленого законом строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини, та не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення такої дії.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 та 413 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року скасувати.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2019 року залишити в силі.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук