Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 761/23294/15-ц

провадження № 61-12558св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року в складі судді Притули Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду м. Києвавід 21 грудня 2016 року в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 22 травня 2015 року за місцем проживання ОСОБА_1 надійшло попередження про відключення електроенергії у разі несплати заборгованості за електроенергію в сумі 716,20 грн.

ОСОБА_1 вказує, що вона не має заборгованості перед ПАТ «Київенерго», а тому їй не відомо причини направлення попередження.

З метою досудового врегулювання ситуації вона двічі зверталась до ПАТ «Київенерго» із запереченням щодо вказаної грошової вимоги, надавши квитанції про оплату спожитої електроенергії за останні три роки, просила скласти акт звірки розрахунків та анулювати штучно створену заборгованість. Однак відповідач уникає складання акту звірки розрахунків.

Безпідставне вимагання відповідачем сплати неіснуючого заборгованості та погрози знеструмити квартиру спричинили у позивача постійний головний біль, підвищення тиску, прискорене серцебиття, хронічне порушення сну. Ситуація, що склалася відволікає увагу від будь-яких звичайних занять, негативно впливає на психічне і соматичне здоров`я, трудову діяльність. Після повторного відвідування центру обслуговування клієнтів позивачу стало зле і вона вимушена була звернутись за медичною допомогою. Внаслідок неправомірних дій з боку відповідача позивач зазнала моральних страждань та моральну шкоду оцінила у розмірі 20 000,00 грн.

Просила визнати дії відповідача щодо вимоги сплатити необґрунтовану заборгованість за електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними; зобов`язати відповідача анулювати неіснуючу заборгованість і списати її з особового рахунку; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент вручення попередження станом на травень 2015 року у неї була відсутня заборгованість по оплаті спожитої електричної енергії.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року справу № 761/23294/15-ц призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

06 березня 2018 року справу № 761/23294/15-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу № 761/23294/15-ц призначено судді-доповідачеві ОСОБА_2 .

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У січня 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням уточнення касаційної скарги, просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що у матеріалах справи відсутні документи які б підтверджували наявність заборгованості за електроенергію. Крім того, апеляційним судом порушено норми процесуального права, оскільки позивач та представник позивача не були належним чином повідомленні про слухання справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

22 травня 2015 року ПАТ «Київенерго» попередило ОСОБА_1 про відключення електроенергії у зв`язку з наявною заборгованістю у сумі 716,20 грн.

29 липня 2015 року ОСОБА_1 подала ПАТ «Київенерго» заперечення наявності боргу і просила скласти акт звірки розрахунків за останні три роки, відкоригувати дані картки споживача відповідно до квитанцій про оплату спожитої електроенергії та анулювати неіснуючий борг.

03 серпня 2015 року ОСОБА_1 повторно звернулась з аналогічною заявою до відповідача.

ПАТ «Київенерго» на звернення ОСОБА_1 повідомило, що заборгованість за спожиту електричну енергію виникла внаслідок невідповідності сум оплати її вартості.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР (в редакції закону, що діяла на момент звернення до суду) споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до пункту 27 Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (у редакції, що діяла на момент звернення до суду) визначено, що у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.

Установивши, що відповідач, за наявності заборгованості споживача за спожиту електроенергію, використав своє право на попередження позивача про наявність заборгованості, дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо доводів касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права Верховний Суд зазначає, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 76 ЦПК України у редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою).

Згідно з частиною другою статті 305 ЦПК України (у редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Оскільки апеляційним судом було повідомлено представника позивача про час і місце розгляду справи за адресою, яку він зазначив, відсутні підстави вважати, що позивач не була належним чином повідомлена про розгляд цієї справи.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутній журнал судового засідання, оскільки фіксація процесу технічними засобами у цивільній справі № 761/23294/15-ц не здійснювалась відповідно до частини другої статті 197 ЦПК України (у редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки суд правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун