Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 569/5089/17

провадження № 61-7331св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

законний представник позивача - ОСОБА_2 ,

представник позивача - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

представник відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У березні 2017 року ОСОБА_3 , діючи як представник від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними.

У травні 2017 року ОСОБА_3 , діючи як представник від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок (домоволодіння) та земельну ділянку (кадастровий № НОМЕР_1 ), що знаходяться по АДРЕСА_1 . До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна.

В обґрунтування заяви вказує, що на її думку, за недійсними правочинами, що є предметом позову, було відчужено житло, право користування яким належить неповнолітній ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок та земельну ділянку (кадастровий № НОМЕР_1 ), що знаходяться по АДРЕСА_1 . Власником указаного майна є ОСОБА_4 . Існує реальна можливість, що за період розгляду позову та винесення законного рішення, ОСОБА_4 буде здійснено подальше відчуження майна, яке було відчужено внаслідок договорів, що є предметом позову. Відчуження майна спричинить збільшення кількості відповідачів та утруднить розгляд справи у строки, які передбачені процесуальним законом, може нанести збитки набувачам майна.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою Рiвненського мiського суду Рівненської області від 13 травня 2017 року заяву задоволено.

Накладено арешт на житловий будинок (домоволодіння) та земельну ділянку (кадастровий № НОМЕР_1 ), що знаходяться по АДРЕСА_1 та заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна до набрання рішенням законної сили.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Рiвненського мiського суду Рівненської області від 13 травня 2017 року скасовано, а заяву ОСОБА_3 , яка подала її в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , про вжиття заходів забезпечення позову повернуто особі, яка її подала.

Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 , задовольнено частково.

Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Костевича Т. О. задоволено.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня

2017 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_3 , як представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

05 квітня 2019 року ОСОБА_2 , як законний представник неповнолітньої ОСОБА_1 , подала через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та її законний представник ? ОСОБА_2 не були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи апеляційною інстанцією, у зв`язку із чим вони були позбавлені права подати свої заперечення на апеляційну скаргу.

Повідомлення про вручення 14 лютого 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судових повісток-повідомлень (за адресою ? АДРЕСА_2 ) не є належним підтвердженням повідомлення учасників справи про розгляд справи, оскільки дана адреса не є адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи проживання ОСОБА_1 або її законного представника ? ОСОБА_2 і дана адреса ними не повідомлялася суду.

Доводи інших учасників справи:

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4 , в якому заявник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 .

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

10 липня 2019 року матеріали цивільної справи № 569/5089/17 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно частини першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно із положеннями статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

За правилами частини першої статті 130 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE

(No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня

2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на судове засідання, призначене на 07 лютого 2019 року, судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 , її законному представнику ? ОСОБА_2 направлялися судові повістки-повідомлення, однак у матеріалах справи відсутні докази їх вручення адресатам.

У зв`язку з неявкою в судове засідання, яке було призначено на 07 лютого 2019 року, судом повторно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 направлялися судові повістки-повідомлення про призначення справи на

21 лютого 2019 року.

Згідно зворотних повідомлень (а.с. 152, 153), які було адресовано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (за адресою АДРЕСА_3 ), судові повістки вручено адресатам 14 лютого

2019 року. Матеріали справи не містять відомостей про вручення адресатам судових повісток про призначення справи на 21 лютого 2019 року за адресами, зазначеними у позовній заяві, заяві про забезпечення позову, адресами їх місця реєстрації: 1) АДРЕСА_4 ; 2) АДРЕСА_5 ; 3) АДРЕСА_6 .

Частиною другою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, що передбачено пунктом 3 частини першої статті 353 ЦПК України.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції розглядаються апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову з повідомленням учасників справи.

Однак матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 або її законний представник ? ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою ( пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року винесена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 , на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко