Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 522/8650/18

провадження № 61-45338 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В.М., (суддя-доповідач), Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Одеський державний аграрний університет,

третя особа - Міністерство освіти і науки України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2018 року у складі суддів:Таварткіладзе О. М., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського державного аграрного університету (далі - Університет), у якому просив визнати вибори ректора Університету, встановлені на підставі протоколів виборчої комісії з виборів ректора від 26 квітня 2018 року, недійсними та скасувати рішення виборчої комісії щодо результатів виборів ректора, оформлені протоколами виборчої комісії з виборів ректора Університету від 18 квітня 2018 року № 7 та від 26 квітня 2018 року № 11.

Позовну заяву мотивовано тим, що 24 січня 2018 року МОН України оголошено конкурс на заміщення посади ректора Університету та у квітні 2018 року в Університеті відбулися вибори ректора, в яких він приймав участь у якості кандидата на вказану посаду.

Посилаючись на те, що під час організації та проведення виборів ректора Університету мали місце порушення вимог статті 42 Закону України від 01 липня 2014 року «Про вищу освіту» № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII), пунктів 12, 16, 30, 39 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726 (далі - Методичні рекомендації), а також пунктів 1.13, 3.2.9, 3.5, 4.11 Положення про виборчу систему та порядок обрання ректора Університету, затверджені протоколом вченої ради Університету від 08 лютого 2018 року (далі - Положення), наслідком чого стало порушення його прав як кандидата на посаду ректора Університету, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2018 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Суд першої інстанції підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження не вбачав.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено МОН України вчиняти дії щодо призначення ОСОБА_2 на посаду ректора Університету до набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси в указаній справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існують очевидні підстави, що призначення ОСОБА_2 на посаду ректора Університету, що призведе до неможливості реального поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також унеможливить та ускладнить виконання рішення суду в цій справі.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 травня 2018 року про відкриття провадження у справі скасовано, провадження у справі закрито.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та на підставі пункту 2 частини першої статті 4 та пунктів 1, 9 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спір є публічно-правовим і повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує рішення органу - виборчої (конкурсної) комісії Університету, якому в особі адміністрації цього закладу МОН України як суб`єкт владних повноважень доручило організувати проведення виборів ректора, та питання про поновлення на роботі у займаній посаді не ставить.

Також апеляційним судом вказано про те, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до МОН України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація Університету, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та визнання результатів виборів ректора Університету недійсними.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21 травня 2018 року про забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в указаній справі відмовлено.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що провадження у цій справі закрито, тому підстави для забезпечення позову відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанови апеляційного суду та залишити в силі ухвали суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року, якою закрито провадження у цій справі, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Зупинено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині перегляду постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про закриття провадження у вказаній справі.

Ухвалою від 11 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла для продовження розгляду вказану цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного аграрного університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство освіти і науки України, про визнання виборів ректора недійсними та скасування рішення виборчої комісії щодо їх результатів залишено без змін.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного аграрного університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство освіти і науки України, про визнання виборів ректора недійсними та скасування рішення виборчої комісії щодо їх результатів повернуто до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду для вирішення питання про поновлення касаційного провадження та продовження касаційного розгляду справи в частині перегляду постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову в цій справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що предметом позову є захист прав позивача як кандидата на посаду ректора Університету, який набрав більшість голосів при проведенні конкурсного відбору в першому турі та з яким міг бути укладений контракт, а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що наказом МОН України від 24 січня 2018 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад ректорів, у тому числі Університету, адміністрацію якого зобов`язано організувати проведення виборів ректора 18 квітня 2018 року згідно із статтею 42 Закону № 1556-VII (т. 1, а. с. 8).

МОН України внесло кандидатури претендентів на посаду ректора Університету, у числі яких зазначено і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 13, 14 ).

Протоколами від 18 та 26 квітня 2018 року № 7 та № 11 відповідно, виборчою комісією з виборів ректора Університету після підрахунку голосів виборців, встановлені результати їх проведення (т. 1, а. с. 29-30).

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач вказував, що кандидатуру ОСОБА_2 . на посаду ректора включено до голосування з порушенням строків, визначених пунктом 12 Методичних рекомендацій та пунктом 1.13 Положення, що спричинило недотримання порядку опублікування програми останнього, встановленого пунктом 16 Методичних рекомендацій та пунктом 3.29. Положення. Під час першого туру виборів, що відбувся 18 квітня 2018 року бюлетені для голосування не зберігалися у приміщенні виборчої комісії, що не відповідало пункту 30 Методичних рекомендацій та пункту 3.5 Положення. Під час проведення 26 квітня 2018 року другого туру виборів ректора Університету за кандидата ОСОБА_3 всупереч вказаним вище нормативним актам, що регулюють питання виборчого процесу в Університеті, проведено агітацію за добу до голосування шляхом відправлення смс-повідомлень та публікації на сайті агітаційних матеріалів. Був вільним вхід та вихід сторонніх осіб до приміщення, де відбувався підрахунок голосів, що суперечить пункту 39 Методичних рекомендацій та пункту 4.11 Положення.

Також ОСОБА_1 зазначав, що подані кандидатом на посаду ректора Університету ОСОБА_3 документи не відповідали положенням статті 42 Закону № 1556-VII, тому останній не повинен бути допущеним для участі у виборах, оскільки не мав необхідних 10 років стажу науково-педагогічної роботи, а досудовим розслідуванням встановлено, що відомості про роботу ОСОБА_3 за сумісництвом на посаді викладача-стажиста кафедри менеджменту невиробничої сфери Донецького державного університету управління є недостовірними.

Вважав, що вибори ректора Університету проведено з порушенням процедури, недотриманням основних принципів їх проведення, у результаті яких він позбавлений права на зайняття вакантної посади, чим порушуються також його трудові права.

Ухвалою Приморського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою цього ж суду від 21 травня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалами суду, ОСОБА_2 як особа яка не брала участі у справі подав до апеляційного суду скарги на ці судові рішення.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2018 року, ухваленою за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Приморського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року про відкриття провадження у справі, скасовано цю ухвалу суду першої інстанції, провадження у справі закрито.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2018 року, ухваленою за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Приморського районного суду міста Києва від 21 травня 2018 року про забезпечення позову, цю ухвалу скасовано з тих підстав, що постановою Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2018 року провадження у цій справі закрито, оскільки заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже заходи забезпечення позову в справі із закритим провадженням не можуть бути залишені в силі.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2018 року про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Так, відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вживаючи заходи забезпечення позову, шляхом заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти дії щодо призначення ОСОБА_2 на посаду ректора Одеського державного аграрного університету, до набрання законної сили рішення Приморського районного суду міста Одеси за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного аграрного університету, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство освіти і науки України про визнання виборів ректора Одеського державного аграрного університету недійсними та скасування їх результатів, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити у майбутньому рішення суду.

Скасовуючи ухвалу районного суду, апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що оскільки провадження у справі ОСОБА_1 до Одеського державного аграрного університету, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство освіти і науки України про визнання виборів ректора Одеського державного аграрного університету недійсними та скасування їх результатів закрито, оскільки вказані вимоги підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства України тому підстави для забезпечення позову відсутні.

Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Частиною першою статті 410 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 4 вересня 2018 року залишити без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

Ю. С. Мартєв

В. М. Сімоненко

Є. В. Петров