Постанова

Іменем України

07 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 127/27780/18

провадження № 61-17292св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Вінницький обласний центр з гідрометеорології,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру з гідрометеорології про скасування наказу та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року у складі судді Бойка В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, уточнивши який просив визнати таким, що підлягає скасуванню та скасувати наказ відповідача від 01 жовтня 2018 року № 76 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; зобов`язати начальника Вінницького обласного центру з гідрометеорології ОСОБА_2 вибачитись на загальних зборах трудового колективу за неправомірне та безпідставне прийняте ним рішення; стягнути з відповідача на його користь 40 509,80 грн моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 15 серпня 2016 року він був прийнятий на роботу у Вінницький обласний центр з гідрометеорології ( далі - Вінницький ЦГМ) на посаду провідного інженера з охорони праці.

11 жовтня 2018 року позивач написав заяву про звільнення з 19 жовтня 2018 року за власним бажанням згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного договору. Підставою подання такої заяви був наказ начальника Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 від 01 жовтня 2018 року № 76 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким йому оголошена догана.

Вказаний наказ позивач вважає незаконним, оскільки не він припустився порушення пункту 3.4 (несвоєчасне та не в повному обсязі виконання робочих завдань, неналежна якість виконуваних робіт) та пункту 3.8 (порушення нормального психологічного мікроклімату в колективі, завдання працівникам емоційного стресу) розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку Вінницького ЦГМ, в тому числі перевищення службових повноважень (втручання у вирішення кадрових питань, зривання роботи лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря II групи м. Вінниці Вінницького ЦГМ (далі - ЛСЗА ) та робочих планів ЦГМ, проведення перевірки ЛСЗА без узгодження з начальником ЦГМ.

Зі змісту наказу йому незрозуміло, в чому саме полягало порушення ним трудової дисципліни, на його думку, він просто добросовісно виконував свої посадові обов`язки провідного інженера з охорони праці (виконуючого обов`язки начальника служби охорони праці), уповноваженого трудового колективу Вінницького ЦГМ.

При цьому вважає, що були допущені порушення законодавства при прийнятті на роботу ОСОБА_3 , оскільки останній не пройшов медичного огляду, первинний та вступний інструктаж з даним працівником було проведено 22 серпня 2018 року, підтвердження чого відсутні в журналі реєстрації інструктажів в охорони праці на робочому місці, журналі реєстрації інструктажів з пожежної безпеки, а також даним працівником не було пройдено стажування.

З огляду на зазначені порушення законодавства України та враховуючи вимоги статті 46 КЗпП України, частини другої статті 17 Закону України «Про охорону праці» та розділу VI «Умови та охорона праці» колективного договору, - технік-лаборант І категорії лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря II групи Вінницького ЦГМ ОСОБА_3 мав бути відсторонений від стажування (роботи).

А тому ним 27 вересня 2018 року було подано пояснювальну записку на ім`я начальника Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 , де на думку позивача, були розвіяні нісенітниця та брехня працівників ЛСЗА Вінниця ОСОБА_3 та інженера-хіміка II категорії ОСОБА_4 .

Однак, начальник Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 , який відповідно до закону України «Про охорону праці» та КЗпП України, особисто відповідає за організацію роботи з охорони праці на підприємстві зробив незрозумілий висновок та оголосив йому догану за виконання ним своїх обов`язків.

10 жовтня 2018 року він написав заяву голові комісії з трудових спорів ОСОБА_5 про розгляд питання правомірності притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу № 76 від 01 жовтня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

При цьому вказує, що він не отримав запитуваних документів і комісія по трудових спорах не провела засідання по розгляду зазначеної заяви.

З урахуванням наведеного, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 27 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішенням тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не допустив порушень прав або інтересів позивача, обставини, які стали підставою позову не доведені позивачем.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Вінницький апеляційний суд постановою від 23 серпня 2019 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 20 вересня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, є необґрунтованими і незаконними.

Підставами для оскарження, скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення, є всі із можливих підстав зазначених у статті 376 ЦПК України.

Суд першої інстанції повністю проігнорував всі його докази та доводи, перекрутив пояснення свідків та позивача, до розгляду справи підійшов формально, неправильно застосовував норми законодавства та прийняв рішення на свій власний розсуд та за своїм міркуванням.

Його апеляційна скарга була досконало обґрунтована і мотивована, із зазначенням матеріалів і доказів на які він посилався, в тому числі на грубе і зухвале порушення відповідачем норм ЦПК України та неповаги до суду першої інстанції. Однак апеляційний суд на такі порушення не звернув уваги.

Всі свідки у справі підтвердили, що за період його роботи у Вінницькому ЦГМ до нього не було зауважень, а деякі свідки зазначили що раніше так відповідально до своїх обов`язків інженера з охорони праці (начальника служби охорони праці), уповноваженого трудового колективу ніхто не підходив.

Відповідач є зацікавленою особою у винесенні рішення про відмову накладення на нього дисциплінарного стягнення, тому його пояснення є суб`єктивними і до того ж не підтверджуються ніякими об`єктивними доказами.

Судом апеляційної інстанції при винесенні рішення порушено основні завдання цивільного судочинства: про справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, не належно досліджено обставини справи, не надано належної правової оцінки як того вимагають норми цивільного та цивільно-процесуального законодавства України доказам сторін.

22 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Вінницького ЦГМ на касаційну скаргу, мотивований тим, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та вимоги, викладені в скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням фактичних обставин справ та в межах наданих суду повноважень. Судами вірно застосовані норми процесуального та матеріального права, в повному обсязі з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення даного спору.

29 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшло доповнення ОСОБА_1 до касаційної скарги, в якому він просить відмовити в задоволенні відзиву Вінницького ЦГМ.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.

10 жовтня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Наказом відповідача від 15 серпня 2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу у Вінницький обласний центр з гідрометеорології на посаду провідного інженера з охорони праці.

Згідно з пунктом 2.1 Посадової інструкції провідного інженера з ОП, затвердженої начальником Вінницького ЦГМ 02 лютого 2015 року, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений 15 серпня 2016 року, останній здійснює контроль за додержанням у підрозділах Вінницького ЦГМ законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсацій за умовами праці. Контролює вчасне проведення відповідними структурними підрозділами інструкцій з охорони праці (пункт 2.6 посадової інструкції); надає підрозділам Вінницького ЦГМ методичну допомогу з організації-інструктажу, навчання і перевірки знань працівників з охорони праці (пункт 2.8 посадової інструкції); проводить вступні інструктажі з охорони праці з усіма хто приймається на роботу (пункт 2.9. посадової інструкції).

Провідний інженер з ОП несе відповідальність за недотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку ЦГМ та за невиконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва Вінницького ЦГМ (пункти 4.4 та 4.5 посадової інструкції).

Відповідно до пункту 3.4. Правил внутрішнього трудового розпорядку Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 21 грудня 2015 року працівники зобов`язані виконувати своєчасно та в повному обсязі робочі завдання (посадові обов`язки), забезпечувати належну якість виконуваних робіт.

Пунктом 3.8. Правил внутрішнього трудового розпорядку передбачено, зокрема, що працівники Вінницького ЦГМ зобов`язані уважно ставитися до колег, сприяти створенню нормального психологічного мікроклімату в колективі.

З Правилами внутрішнього трудового розпорядку Вінницького обласного центру з гідрометеорології провідний інженер з охорони праці ОСОБА_1 ознайомлений 15 серпня 2016 року, про що свідчить його підпис на ознайомлені з такими Правилами.

01 жовтня 2018 року наказом начальника Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 № 76 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » провідному інженеру з охорони праці Вінницького ЦГМ ОСОБА_1 оголошено догану. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений 01 жовтня 2018 року, що підтверджується його підписом.

За змістом наказу провідним інженером з охорони праці ОСОБА_1 порушено пункт 3.4 (несвоєчасне та не в повному обсязі виконання робочих завдань, неналежна якість виконуваних робіт) та пункт 3.8 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку Вінницького ЦГМ (порушення нормального психологічного мікроклімату в колективі, завдання працівникам емоційного стресу) в тому числі перевищення службових повноважень (втручання у вирішення кадрових питань, зрив роботи ЛСЗА та робочих планів ЦГМ, проведення перевірки ЛСЗА без узгодження з начальником ЦГМ).

Оскаржуваний наказ був прийнятий за наслідками поданого 19 вересня 2018 начальником ЛСЗА ОСОБА_3 рапорту № 20-01-14/284 про порушення провідним інженером Вінницького ЦГМ ОСОБА_1 контролю за веденням реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки (цивільного захисту і життєдіяльності) на робочому місці; журналу реєстрації інструкцій з безпеки (цивільного захисту та безпеки життєдіяльності); журналу та обліку видачі інструкцій з пожежної безпеки (цивільного захисту та життєдіяльності) на підприємстві.

27 вересня 2018 року начальником Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 було запропоновано позивачу надати письмові пояснення у строк до 28 вересня 2018 щодо порушення ним Правил внутрішнього трудового розпорядку, викладених у рапорті ОСОБА_3

ОСОБА_1 надав письмові пояснення від 27 вересня 2018 року № 20-01-14/295, в яких не спростував та не обґрунтував викладені начальником ЛСЗА ОСОБА_3 в рапорті обставини.

Ті обставини, що позивач дійсно приходив на робочі місця працівників, брав журнали реєстрації інструктажу і охорони праці, без попередження та узгодження з керівництвом та перевіряв їх, а також цікавився фактом стажування ОСОБА_3 та наявності в нього медичних документів підтверджені показами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були допитані судом першої інстанції в якості свідків.

Також, свідок ОСОБА_4 вказувала, що позивач неодноразово відвідував її робоче місце з метою перевірки журналів реєстрації інструктажів, причому 18 вересня 2018 року прийшовши на її робоче місце підвищував голос, завдаючи емоційного стресу та заважав працювати.

Свідок ОСОБА_3 зазначав, що позивач прийшовши на його робоче місце 18 вересня 2018 року заважав працювати, створював напружену емоційну ситуацію, чим спричинив емоційний стрес, підвищував голос, цікавився підставами призначення ОСОБА_3 на роботу, його стажування, наявності в нього відповідних документів про проходження медичного огляду.

При прийняті на роботу ОСОБА_3 на посаду техніка- лаборанта І кат. ЛСЗА з 22 серпня 2018 року, ним було надано копію медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 2AAЛ № 635896 від 03 липня 2018 року виданої КЗ «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка», копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 2РРС № 301025 від 03 липня 2018 року виданого КП «ВОНД «Соціотерапія», результати аналізів від 05 липня 2018 pоку, копію медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом серії МДН № 911524 видану КП «МЛДЦ», а також пред`явлено для огляду санітарну книжку, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_3 інспектором з кадрів Кащук Л. І. видано направлення на обов`язковий попередній медичний огляд працівника від 21 серпня 2018 pоку, за наслідками якого медичною комісією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Вінниці» зроблено висновок про придатність ОСОБА_3 до роботи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з цим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки.

Встановивши, що позивач допустив порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем позовної вимоги про скасування оскаржуваного наказу та відсутність правових підстав для її задоволення.

Позовні вимоги щодо зобов`язання начальника Вінницького обласного центру з гідрометеорології ОСОБА_2 вибачитись на загальних зборах трудового колективу за неправомірне та безпідставне прийняте ним рішення, та стягнення з відповідача на його користь 40 509,80 грн моральної шкоди, є похідними від вирішення вищевказаної позовної вимоги тому в їх задоволенні суди обґрунтовано відмовили.

З урахуванням наведеного аргументи касаційної скарги про наявність підстав для задоволення позову, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права висновки судів не спростовують, а тому не можуть бути підставою для їх скасування.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, оскільки повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило