Постанова

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 753/22781/17

провадження № 61-14067св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс»,

треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв Володимир Володимирович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 30 січня 2019 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» (далі - ОСББ «Ідеал

Плюс»), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв В. В., про визнання недійсними рішень ОСББ «Ідеал Плюс» та скасування реєстраційних записів.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири

АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем цього будинку є ОСББ «Ідеал Плюс».

ОСББ «Ідеал Плюс» зареєстроване як юридична особа 12 червня

2013 року Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією. Відповідно до рішення установчих зборів ОСББ «Ідеал Плюс», яке оформлено протоколом від 19 травня 2013 року № 1, з моменту створення ОСББ «Ідеал Плюс» обрано правління об`єднання у складі: ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_22

На засіданні правління ОСББ «Ідеал Плюс», яке оформлено протоколом

від 23 травня 2013 року № 1, її обрано головою правління ОСББ «Ідеал Плюс». Відповідно до відомостей протоколу від 25 лютого 2017 року № 5 відбулися загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», порядком денним яких визначено, серед іншого, дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс», внесення змін до статуту ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції, зміни форми правління багатоквартирним будинком, обрання управителя та затвердження умов договору з управителем, переобрання членів ревізійної комісії тощо. За результатами засідання прийнято, зокрема, такі рішення: прийняття відставки членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс», внесення змін до статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс»

у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції та надання голові зборів і секретарю зборів повноважень на підписання нової редакції статуту, переобрання членів ревізійної комісії, зобов`язання правління ОСББ «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним договору сервітуту з ТОВ «Лайфселл», визнання недійсним рішення правління ОСББ «Ідеал Плюс» про обрання головою ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_24, оформлене протоколом засідання правління № 1 від 23 березня 2017 року. Також ОСОБА_2 надано повноваження на проведення державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

на проведення державної реєстрації нового голови правління ОСББ «Ідеал Плюс» - ОСОБА_2 , при цьому на проведення державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо нової редакції статуту ОСББ та інших змін, ні протоколом засідання правління, ні протоколом загальних зборів ОСОБА_2 не уповноважували. При цьому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були проведені певні реєстраційні дії - державна реєстрація установчих документів ОСББ «Ідеал Плюс» 31 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., ним же - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, щодо зміни керівника юридичної особи.

Вважала, що вказані збори є неправомочними, а рішення, прийняті на цих зборах, - недійсними, оскільки прийняті за відсутності кворуму та

у порушення процедури скликання та проведення загальних зборів ОСББ, що суперечить Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в редакції, чинній на час проведення оспорюваних рішень. Крім того, вважала, що рішення некомпетентного складу правління ОСББ не могло обирати зі свого складу голову правління, а відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміни відомостей про ОСББ, - є такими, що підлягають скасуванню.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Ідеал Плюс», оформлені протоколом від 25 лютого 2017 року № 5, у частині: прийняття відставки членів правління ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_25, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , внесення змін до статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс» у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс» у новій редакції та надання голові зборів

і секретарю зборів повноважень на підписання нової редакції статуту, переобрання членів ревізійної комісії: замість ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 обрано до складу ревізійної комісії: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , зобов`язання правління ОСББ «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсним договору сервітуту з ТОВ «Лайфселл», визнання недійсним рішення правління ОСББ «Ідеал Плюс» про обрання головою ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_24, оформлене протоколом засідання правління від 23 березня 2017 року № 1;

- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Ідеал Плюс» про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни керівника юридичної особи, внесені державним реєстратором - 31 березня 2017 року, приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог не надала суду належних та допустимих доказів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», які відбулися 25 лютого

2017 року, були правомочними та могли приймати рішення з питань порядку денного, зокрема з питань, які оскаржуються позивачем, з дотриманням кворуму та вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Також судом зазначено, що у протоколі цих зборів зафіксовано прийняття рішення з усіх питань порядку денного і жоден учасник цих зборів

не оскаржив правильність відображення результатів голосування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належних доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», які відбулися

25 лютого 2017 року, були правомочними та могли приймати рішення

з питань порядку денного, зокрема з питань, які оскаржуються позивачем,

з дотриманням кворуму. При прийнятті значимих рішень для ОСББ відповідач не порушив вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції як на підставу відмови у задоволенні позову знову таки посилається на положення пункту 5.3 статуту ОСББ, яким передбачено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50 % від загальної кількості співвласників ОСББ.

Зазначає, що поняття «кворум», яке регулює процедуру проведення загальних зборів співвласників ОСББ, у законодавстві відсутнє.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Зазначає, що судами не враховано того, що позов у цій справі був пред`явлений у зв`язку з порушенням статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», проте цей факт не відображений судом в оскаржуваних рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем цього будинку є ОСББ «Ідеал Плюс»

(а.с. 24 т. 1).

ОСББ «Ідеал Плюс» зареєстровано як юридична особа 12 червня

2013 року Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією.

Відповідно до відомостей протоколу від 25 лютого 2017 року № 5 відбулися загальні збори ОСББ «Ідеал Плюс», порядком денним якого визначено, серед іншого, дострокове припинення повноважень та відкликання членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , обрання нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс», внесення змін до статуту ОСББ «Ідеал Плюс», приведення статуту

у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затвердження статуту ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції, зміни форми правління багатоквартирним будинком, обрання управителя та затвердження умов договору з управителем, переобрання членів ревізійної комісії тощо.

Причиною скликання вказаних зборів була незгода співмешканців зазначеного будинку з рішенням правління ОСББ «Ідеал Плюс» встановити на даху будинку антени мобільного зв`язку.

Позивач та члени правління під час зазначених зборів подали заяви про звільнення їх з посад за власним бажанням.

За результатами зборів прийнято відставку членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обрано нових членів правління ОСББ «Ідеал Плюс»: ОСОБА_26, ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , внесено зміни до статуту правління ОСББ «Ідеал Плюс», приведено статут правління ОСББ «Ідеал Плюс»

у відповідність з типовим статутом, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства

від 27 серпня 2003 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 23 вересня 2015 року № 238), затверджено статут ОСББ «Ідеал Плюс»

у новій редакції та надано голові зборів і секретарю зборів повноваження на підписання нової редакції статуту, переобрано членів ревізійної комісії: замість ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обрано

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , зобов`язано правління ОСББ «Ідеал Плюс» вжити заходів щодо розірвання або визнання недійсними договору сервітуту з ТОВ «Лайфселл»,обрано головою ОСББ «Ідеал Плюс» ОСОБА_2 ., оформлене протоколом засідання правління від 23 березня 2017 року № 1.

ОСББ було проведено письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах, -112 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею

6 948,6 кв. м, що становить 29,99 % від загальної площі всіх квартир на нежитлових приміщень (протокол від 25 лютого 2017 року № 5 загальних зборів ОСББ). У загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 80 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5 107,2 кв. м, що становить 22,04 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку (протокол від 25 лютого 2017 року № 5 загальних зборів ОСББ). Загальна кількість квартир в будинку -389, загальна кількість співвласників -391, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 23 169,7 кв. м (протокол від 25 лютого 2017 року № 5 загальних зборів ОСББ).

23 березня 2017 року головою правління ОСББ «Ідеал Плюс» обрано ОСОБА_2 та надано їй повноваження на проведення державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ «Ідеал Плюс» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань (протокол від 23 березня 2017 року № 1).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСББ «Ідеал Плюс» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому, зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню. Просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скаргаОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 Закону № 2866-III встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, вищезазначений Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року

у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що «правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження

№ 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Вимоги позивача в частині скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСББ «Ідеал Плюс» про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни керівника юридичної особи, внесені 31 березня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., також підлягають розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на таке.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із прийнятими відповідачем рішеннями про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу й зводяться фактично до відновлення попередньої реєстрації інформації про керівника.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 20 ГПК України

(у редакції, чинній на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи

у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають

з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом),

у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, то наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Вказаний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 826/2778/16(провадження

№ 11-840апп19).

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року

в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої

статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-ІХ роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лосєв Володимир Володимирович, про визнання недійсними рішень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал Плюс» та скасування реєстраційних записів закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк