Постанова

Іменем України

05 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 214/7462/20

провадження № 61-21130сво21

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербачов Андрій Петрович, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року у складі судді Малаховської І. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» (далі - ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ») про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. на території стоянки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, 1 відбулося загоряння автомобіля «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 і який перебував у користуванні ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» на підставі договору найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року. Відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_2 був присутній під час загоряння автомобіля «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак його дії щодо погашення вогню були безрезультатними, у зв`язку з чим були викликані пожежні.

Позивач зазначав, що полум`я швидко розповсюдилося та перекинулося на належний йому на праві власності автомобіль «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був розташований поруч. Пошкодження його транспортного засобу внаслідок пожежі 12 серпня 2020 року підтверджується актом про пожежу від 13 серпня 2020 року, складеним комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним за його заявою судовим експертом Чивчишем О. П., розмір збитків, заподіяних власнику автомобіля «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 104 963,78 грн. За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке 13 серпня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019050500001076. Проте постановою слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Іщенка Д. В. від 09 вересня 2020 року вказане кримінальне провадження було закрите на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Причиною загоряння автомобіля «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , стало незабезпечення відповідачами його належного технічного стану.

Позивач вказував, що ОСОБА_2 не вчинив дій, направлених на уникнення загоряння автомобіля «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того, в автомобілі «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був відсутній вогнегасник, і цей автомобіль був переобладнаний для роботи на газовому паливі без відповідного погодження.

ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь:

104 963,78 грн - на відшкодування майнової шкоди;

10 000,00 грн - компенсації моральної шкоди;

2 500 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів вини ОСОБА_2 в заподіянні йому шкоди, а також факту перебування автомобіля «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в неналежному технічному стані, що могло стати підставою для притягнення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс? ЮГ» до відповідальності за порушенням умов договору найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року. В цьому випадку наявність вини є обов`язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, що передбачено статтею 1166 ЦК України. Оскільки позивачем не доведено, що відповідачами вчинялися будь-які дії, які спричинили пожежу, отже в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наданими сторонами доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербачов А. П., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15?ц (провадження № 61-17064св18), про те, що доведення вини заподіювача шкоди не є необхідним для відшкодування такої шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року справу призначено до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в касаційній скарзі зазначається, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так як є необхідність сформувати єдиний правовий висновок щодо відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок загорання автомобіля. Також ця справа становить значний суспільний інтерес і містить виключну правову проблему щодо неналежного виконання замовлених послуг.

Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року мотивована тим, що є підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц (провадження № 61-17064св18), щодо правового режиму транспортних засобів, які не рухалися, зокрема, неможливість їх віднесення до джерела підвищеної небезпеки. Отже для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що за нотаріально посвідченим договором оренди/найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року ОСОБА_2 надав ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» в оренду на один рік для виробничої діяльності автомобіль «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2

12 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. на території стоянки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, 1 відбулося загоряння вищевказаного автомобіля «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Полум`я швидко розповсюдилося та перекинулося на розташований поруч автомобіль «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Пошкодження вищевказаних транспортних засобів внаслідок пожежі 12 серпня 2020 року підтверджується актом про пожежу від 13 серпня 2020 року, складеним комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому також зазначено, що причина пожежі встановлюється.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним судовим експертом Чивчишем О. П. за заявою ОСОБА_1 , розмір майнових збитків, заподіяних власнику автомобіля «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 104 963,78 грн.

За фактом пожежі було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке 13 серпня 2020 року внесені до ЄРДР за № 12020040710001050.

Відповідно до звіту про ймовірну причину виникнення пожежі, що сталася 12 серпня 2020 року в автомобілі «Renault Megane Sedan», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , та автомобілі «Mitsubishi Оutlander», 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , які знаходились за адресою: місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Криворіжсталі, неподалік будинку № 1 найймовірнішими версіями пожежі, яка сталася 12 серпня 2020 року у вказаних автомобілях є виникнення горіння внаслідок теплових проявів електричної енергії в результаті короткого замикання електричної мережі автомобіля «Renault Megane Sedan», та запропоновано для встановлення об`єктивної причини пожежі залучити експертну службу МВС України (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України) та спеціалістів дослідно-випробувальної лабораторії ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.

В межах цього кримінального провадження Дніпропетровським науково?дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України була проведена судова експертиза нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів. У висновку експерта від 30 вересня 2020 року № 19/104-8/4372 зазначено, що в наданому на дослідження пожежному смітті чорного кольору слідів нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів не виявлено, в межах чутливості застосованих методів дослідження.

Постановою слідчого Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Іщенка Д. В. від 09 вересня 2020 року кримінальне провадження № 12020040710001050 було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про часткове задоволення аргументів, викладених у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Щодо стягнення майнової шкоди

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що:

перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об`єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо;

транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди);

транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля);

для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.

Тому підстави для відступу від висновку викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц (провадження № 61-17064св18) відсутні.

Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).

При існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при відмові у задоволенні позовних вимог суди вважали, що не було встановлено протиправність дій (бездіяльності) відповідачів, їх вини у заподіянні збитків позивачу та причинного зв`язку між шкодою та діями (бездіяльністю) відповідачів, правові підстави для задоволення позову відсутні;

суди встановили, що шкода, завдана транспортному засобу позивача, завдана внаслідок пожежі, яка сталась через загоряння транспортного засобу, який не рухався та був припаркований поруч;

суди не врахували, що транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди);

суди встановили, що за нотаріально посвідченим договором оренди/найму транспортного засобу від 13 травня 2020 року ОСОБА_2 надав ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» в оренду на один рік для виробничої діяльності автомобіль «Renault Megane Sedan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 . Останній перебував у трудових відносинах із ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» (володілець транспортного засобу), та використовував транспортний засіб у робочий час у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків;

з урахуванням встановлених судами обставин відсутні підстави для висновку, що майнова шкода завдана спільними діями (бездіяльністю) власника автомобіля та іншої особи, у володінні якої такий автомобіль перебуває, або їхніми діями з єдністю наміру. Доводи ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсевірс-ЮГ» щодо використання ОСОБА_2 транспортного засобу у власних потребах на час виникнення пожежі спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, зокрема, перебуванням ОСОБА_2 у трудових відносинах з товариством та використання транспортного засобу у виробничих цілях. Тому, з урахуванням положень частини першої статті 1172 ЦК України, обов`язок із відшкодування майнової шкоди покладається на роботодавця (ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ») і відсутні правові підстави для застосування статті 1190 ЦК України;

суди не врахували, що обов`язок відшкодування майнової шкоди незалежно від вини покладається не на безпосереднього заподіювача ( ОСОБА_2 ), а на володільця джерела підвищеної небезпеки (ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ»). ОСОБА_2 є неналежним відповідачем за позовною вимогою про відшкодування майнової шкоди. Суди у частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди зробили правильний висновок про відсутність підстав для їх задоволення, але неправильно застосували норми матеріального права. Тому оскаржені рішення у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди належить скасувати та у задоволенні цих позовних вимог відмовити з вказаних підстав;

особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовує завдану шкоду якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Проте у справі таких обставин не встановлено, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» не доведено ані впливу непереборної сили, яка стала причиною завдання шкоди, ані умислу потерпілого;

суди встановили, що згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складеним судовим експертом Чивчишем О. П. за заявою ОСОБА_1 , розмір шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 104 963,78 грн;

за таких обставин Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» майнової шкоди на користь ОСОБА_1 у розмірі 104 963,78 грн. Тому судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди до ТОВ «Промсервіс-ЮГ» підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення компенсації моральної шкоди

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61?1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

У справі, що переглядається:

позивач вказував, що через пошкодження його транспортного засобу він зазнав моральної шкоди. Неправомірні дії відповідачів призвели до його душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання його та членів його сім`ї, та спричиняє йому не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я. Тобто, при заявлені вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди ОСОБА_1 не пов`язував наявність моральної шкоди у зв`язку із каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Тому відшкодування моральної шкоди має відбуватися на підставі частини першої статті 1167 ЦК України;

з урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування відсутні підстави стверджувати, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» доведено відсутність протиправності та вини в завданні моральної шкоди.

при визначенні грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 10 000 грн як грошової компенсації моральної шкоди саме з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ», як відповідальної особи в силу вимог частини першої статті 1172 ЦК України.

не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, пред`явлені до ОСОБА_2 , оскільки згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України він не є тією особою, яка повинна нести відповідальність за шкоду.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення в частині позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди ухвалені без додержання норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина шоста статті 139 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

З огляду на часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та враховуючи, що позовні вимоги про стягнення майнової та моральної шкоди підлягають стягненню з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1 224,63 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 3 153 грн, сплачений ним за подання апеляційної скарги та судовий збір в розмірі 2 349,30 грн, сплачений ним за перегляд справи в суді касаційної інстанції, підлягає стягненню з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс?ЮГ» у повному обсязі.

З урахуванням того, що оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди підлягають скасуванню судом касаційної інстанції з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, та за перегляд справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій з ОСОБА_2 не стягується.

Суди встановили, що на підтвердження позовних вимог позивачем наданий висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складений судовим експертом Чивчишем О. П. за заявою ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Mitsubishi Оutlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 104 963,78 грн.

Позивач за проведення вказаного дослідження сплатив судовому експерту Чивчишу О. П. 2 500 грн, що підтверджується квитанцією від 14 серпня 2020 року № 001588 (а.с. 53, т. 1).

Зазначений висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 18 серпня 2020 року № Д8/08/20, складений судовим експертом Чивчишем О. П., безпосередньо пов`язаний з розглядом цієї справи, виготовлений на замовлення позивача, заперечень щодо розміру витрат за його проведення відповідачами не заявлялось.

З урахуванням наведеного, з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс?ЮГ» на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 2 500 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина першої статті 412 ЦПК України).

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя стаття 412 ЦПК України).

Оскільки суди розглянули справу з неправильним застосуванням норм матеріального права, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для скасування оскаржених судових рішень з ухваленням нового рішення: про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди; про задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Висновки щодо застосування норми права

У постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.

Перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об`єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо.

Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди).

Транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля).

Для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербачов Андрій Петрович, задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» на користь ОСОБА_1 104 963,78 грн відшкодування майнової шкоди та 10 000,00 грн - грошової компенсації моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Промсервіс-ЮГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 224,63 грн, сплачений за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 3 153 грн, сплачений за подання апеляційної скарги та судовий збір в розмірі 2 349,30 грн, сплачений за перегляд справи в суді касаційної інстанції,2 500 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2021 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: А. І. Грушицький

Б. І. Гулько

В. І. Крат

Д. Д. Луспеник

С. О. Погрібний

М. Є. Червинська