Історія справи

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 2601/22887/12

провадження № 61-11209св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у складі судді Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року у складі судді Антонової Н. В. заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Апеляційний суд, визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_5, виходив із того, що він не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.

У лютому 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд незаконно повернув йому апеляційну скаргу, пославшись на те, що він не усунув її недоліки. Вказує, що він надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків поза межами встановленого судом строку разом з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, проте таке клопотання судом взагалі не було розглянуто.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2010 року залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору та невідповідністю форми й змісту апеляційної скарги вимогам статті 295 ЦПК України 2004 року і надано строк для усунення недолік апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію вказаної ухвали було надіслано ОСОБА_5 у встановленому ЦПК України 2004 року порядку на адресу, яка була вказана ним в апеляційній скарзі (том 5, а. с. 242).

Копія ухвали була отримана ОСОБА_5 особисто 07 грудня 2017 року, що підтверджується його розпискою на зворотному повідомленні з поштової установи (том 6, а. с. 1).

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Станом на день постановлення оскаржуваної ухвали - 15 січня 2018 року, вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року не виконано, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернув скаргу особі, яка її подала.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основоположних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані, а посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_5 надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, поза межами встановленого судом строку разом з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, яке не було розглянуто судом, є безпідставним та спростовується матеріалами справи, в яких такі заява та клопотання відсутні.

Заявник також не надав доказів сплати судового збору, усунення інших недоліків апеляційної скарги на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року та надіслання відповідної заяви на адресу апеляційного суду. Надані ОСОБА_5 копії: квитанції з поштової установи та списку поштових відправлень не містять даних про направлення ним на адресу апеляційного суду саме заяви про усунення недоліків, вказаних в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційного суду не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк