Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.04.2023 року у справі №947/30067/19
Постанова КЦС ВП від 05.04.2023 року у справі №947/30067/19

Постанова

Іменем України

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 947/30067/19

провадження № 61-4019св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскров Олег Вікторович(третя особа за зустрічним позовом),

третя особа за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Громадська організація власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88»,

відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`я Юріївна,

третя особа за зустрічним позовом - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Самодуровою Наталією Валеріївною, на постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» (далі - КП «Центр державної реєстрації» ) Іскрова О. В., третя особа - Громадська організація власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» (далі - ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»), про визнання недійсною довідки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та припинення права власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , йому на праві власності належить гараж під № НОМЕР_1 , який розташований на території ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» за адресою: АДРЕСА_1 , яким він фактично користується. Право власності за продавцем на вказаний гараж зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 липня 2019 року, номер запису про право власності: 32596667, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 липня 2019 року, індексний номер витягу: 175849602.

Однак, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 16 травня 2017 року державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскровим О. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274637 від 19 травня 2017 року 16:06:09, яким було здійснено державну реєстрацію права власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 , за ОСОБА_2 . Підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер: б/н, видавник ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12 травня 2017 року, видавник: ФОП ОСОБА_4 .

Позивач вказує, що відповідно до довідки ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» від 18 жовтня 2019 року № 6 ОСОБА_2 не була та не є членом даної громадської організації. Головою правління ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» ОСОБА_6. жодних довідок на ім`я ОСОБА_2 не видавалось.

Позивач вважає, що державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскровим О. В. було проведено державну реєстрацію права власності на гараж під № НОМЕР_1 за ОСОБА_2 на підставі підробленої довідки ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88», що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсною довідку, видану ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 , на підставі якої за нею зареєстровано гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274637 від 19 травня 2017 року 16:06:09, державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В., яким зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 ;

- припинити право власності ОСОБА_2 на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 .

У лютому 2020 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Сакали М. Я. звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88», державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д. Ю. про визнання недійсним рішення громадських зборів громадської організації, визнання протиправними та скасування записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є власником об`єкту нерухомості: гаражу, щорозташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . Номер запису про право власності: 20495035, дата та час державної реєстрації - 16 травня 2017 року 17:15:40.

Вказує, що ОСОБА_3 не є та ніколи не був членом ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88». При цьому, останній зареєстрував за собою право власності на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . При цьому він зареєстрував таке право більше ніж через два роки після того, як право власності за собою зареєструвала ОСОБА_2 . Зареєструвавши право власності на гараж, ОСОБА_3 одразу на підставі договору купівлі-продажу продав його ОСОБА_5 .

Таким чином, на момент прийняття рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на спірний гаражв державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже був діючий запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на той самий об`єкт нерухомого майна. Даний запис не був скасований, в тому числі у судовому порядку.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_2 в особі представника -адвоката Сакали М. Я. просила суд:

- визнати недійсним рішення громадських зборів ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88», які оформлені протоколом № 2 від 11 лютого 2007 року;

- скасувати запис про право власності № 32596667, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47998950 від 29 липня 2019 року 18:26:45, прийняте реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д. Ю. щодо об`єкту нерухомості: гараж під № НОМЕР_1 , загальною площею 36,4 кв.м, основною площею 20,2 кв.м, допоміжною площею 16,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж під 7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882636851101;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 28 серпня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В., та зареєстрований в реєстрі за № 1647, предметом якого є купівля-продаж нерухомого майна: гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 36,4 кв.м;

- скасувати запис про право власності № 32985481, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48419261 від 28 серпня 2019 року 15:32:39, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. щодо об`єкту нерухомості: гаражу під № НОМЕР_1 , загальною площею 36,4 кв.м, основною площею 20,2 кв.м, допоміжною площею 16,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882636851101.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274637 від 19 травня 2017 року 16:06:09, державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В., яким зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж, загальною площею 29.3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та припинено право власності ОСОБА_2 на гараж, загальною площею 29.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768, 40 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що такі є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 не надано доказів того, що вона є чи була членом ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» та що нею було виплачено пай, проплачувались якісь платежі за користування гаражем тощо.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсною довідки, суд першої інстанції виходив з того, що така не є правочином, до того ж, як було встановлено судом, вказана довідка ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» взагалі не видавалася.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із його недоведеності.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 04 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В., ОСОБА_2 про скасування довідки, рішення про державну реєстрацію прав та припинення права власностівідмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сураї Д. Ю. задоволено частково.

Скасовано запис про право власності ОСОБА_3 № 32596667 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47998950 від 29 липня 2019 року, прийняте реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д. Ю. щодо гаражу під АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882636851101.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині скасування запису про право власності № 32596667 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд виходив з того, що право власності ОСОБА_3 було зареєстровано за наявності запису у вказаному реєстрі про право власності ОСОБА_2 , яка набула таке право раніше.

Водночас апеляційний суд вважав передчасними висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не є членом громадської організації, віддавши при цьому перевагу довідці ГОВТЗГ Гаражної автостоянки «Берізка-88» від 18 жовтня 2019 року за підписом ОСОБА_6 , ураховуючи, що у передбачений законом спосіб недійсність довідки, яка видана ОСОБА_2 тією ж ГОВТЗГ Гаражної автостоянки «Берізка-88» за підписом ОСОБА_6 , не була встановлена.

Апеляційний суд також послався на те, що висновки суду про невідповідність підпису ОСОБА_6 на довідці про членство ОСОБА_2 в ГОВТЗГ Гаражної автостоянки «Берізка-88» ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки неналежність особі підпису може бути встановлена лише висновком експертизи, яка у цій справі не призначалася.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування запису про право власності ОСОБА_1 № 32985481 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд виходив з того, що у цьому разі належним способом захисту є пред`явлення віндикаційного позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не був власником спірного майна на час виникнення права власності ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

03 травня 2022 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Самодурової Н. В.через засоби поштового зв`язку звернувся з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2022 року у вищевказаній справі.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

20 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована гаражна автостоянка ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88».

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274637 від 19 травня 2017 року 16:06:09, державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В., зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . Дата, час державної реєстрації - 16.05.2017 17:15:40.

Підставою для реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_2 зазначено: довідка, серія та номер: б/н, видавник ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12 травня 2017 року, видавник: ФОП ОСОБА_4 .

Водночас, державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д. Ю. 29 липня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47998950, та внесено запис № 32596667 про право власності ОСОБА_3 на гараж під № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . Дата, час державної реєстрації - 23.07.2019 16:15:56.

Підставою для реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_3 зазначено: протокол серія та номер: 2, виданий 11 лютого 2007 року, видавник: загальні збори ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; довідка про зведення об`єкту від 10 березня 2010 року № 7, видавник: ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів «Про надання земельної ділянки площею 0,11 га гаражній стоянці «Березка-88» в тимчасове користування до початку реконструкції району строком до 3-х років від 22 червня 1994 року; технічний паспорт, виданий 15 липня 2019 року.

28 серпня 2019 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про що сторони уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1647.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції відповідає не у повному обсязі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274637 від 19 травня 2017 року 16:06:09, державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В., зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . Дата, час державної реєстрації - 16.05.2017 17:15:40.

Водночас, державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д. Ю. 29 липня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47998950, та внесено запис № 32596667 про право власності ОСОБА_3 на гараж під № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 . Дата, час державної реєстрації - 23.07.2019 16:15:56.

28 серпня 2019 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про що сторони уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1647.

У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , апеляційний суд правильно виходив з того, що право власності ОСОБА_2 на спірний гараж було зареєстровано раніше ніж право власності ОСОБА_3 та, відповідно, ОСОБА_1 , останній набув право власності на цей гараж після набуття такого права ОСОБА_2 , при цьому порушення своїх прав та інтересів не довів, а тому його вимоги задоволенню не підлягають.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Щодо вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 9 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Згідно частини четвертої статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Встановивши наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на спірне нерухоме майно, апеляційний суд вважав за необхідне скасувати запис про право власності № 32596667 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки право власності ОСОБА_3 було зареєстровано за наявності запису у вказаному реєстрі про право власності ОСОБА_2 , яка набула таке право раніше.

Разом з тим, задовольняючи зазначену вимогу, апеляційний суд не врахував, що на час ухвалення судового рішення про скасування запису про державну реєстрацію права власності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено в новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, на момент ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про скасування запису про державну реєстрацію права власності суперечило положенням частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не можна буде виконати.

З наведених підстав оскаржена постанова апеляційного суду в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності не може бути залишена в силі та підлягає зміні шляхом зазначення про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірний гараж в Державному реєстрі речових прав, що гарантуватиме можливість виконання судового рішення в цій частині.

Разом із тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування запису про право власності ОСОБА_1 № 32985481 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд правильно виходив з того, що у цьому разі належним способом захисту є пред`явлення віндикаційного позову.

При цьому слід ураховувати висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, відповідно до якого якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 400 410 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Самодуровою Наталією Валеріївною, задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про скасування запису про право власності змінити, виклавши абзац п`ятий резолютивної частини в такій редакції:

Скасувати державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 , проведену реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д. Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47998950 від 29 липня 2019 року, щодо гаражу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882636851101.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 04 березня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов