Історія справи

Постанова

Іменем України

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 751/3851/20

провадження № 61-5332св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні захисною спорудою № НОМЕР_1 (сховищем), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого над нею двоповерхового об`єкта (будівлі).

Позов обґрунтовував тим, що в управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, правонаступником якого є позивач, перебуває захисна споруда № НОМЕР_1 цивільного захисту (цивільної оборони) державної власності, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

01 квітня 2012 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (зберігачем) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (органом управління) було укладено договір про безоплатне зберігання цієї споруди та майна цивільної оборони, строк дії якого закінчився 31 грудня 2016 року. Однак, захисна споруда до органу управління не поверталась.

23 березня 2017 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях виявлено факт самочинного будівництва відповідачем двоповерхової будівлі на цій споруді, чим унеможливлене використання її за функціональним призначенням. Будівництво здійснене відповідачем з порушенням вимог закону, без згоди як власника захисної споруди, так і уповноваженого органу з питань цивільного захисту населення, без відводу земельної ділянки, без отримання містобудівних умов та обмежень та без розробленого проекту будівництва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов укладеного договору, дія якого припинилась, і такі порушення виявлені після припинення дії цього договору, тому підстав для задоволення позову немає.

Короткий зміст постанова суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований двоповерховий об`єкт - будівлю, збудовану над захисною спорудою № НОМЕР_1 (сховищем), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач допустив порушення вимог закону щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, що підтверджено належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року й залишити в силі рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 листопада 2020 року.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 826/27173/15, від 24 червня 2020 року в справі № 910/27779/14; судове рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не врахував, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт здійснення ним самочинного будівництва над захисною спорудою, неправильно застосував чинне законодавство щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, внаслідок чого безпідставно задовольнив позов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

28 травня 2021 року справа № 751/3851/20 надійшла до Верховного Суду.

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Установлено, що 01 квітня 2012 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (зберігач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орган управління) укладено договір про безоплатне зберігання захисної споруди № НОМЕР_1 цивільного захисту (цивільної оборони) з інженерно-технічним та спеціальним обладнанням, засобами зв'язку тощо, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на строк до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до умов договору, зберігач взяв на себе зобов'язання нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна, переданого на зберігання, з моменту отримання майна до моменту його повернення.

23 березня 2017 року спеціалістами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській областібула проведена перевірка стану використання та збереження захисної споруди № НОМЕР_1, за результатами якої виявлено порушення умов збереження майна у вигляді побудови двоповерхової будівлі над входами до приміщень сховища, про що складено відповідний акт.

Листом від 16 травня 2017 року № 06-01-04/754 Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації та листом від 15 травня 2017 року № 75 Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради повідомили Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, що під час реконструкції захисної споруди № НОМЕР_1 та побудови над її входами двоповерхової будівлі відповідачем порушено вимоги Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09 жовтня 2006 року № 653.

Відповідно до листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради від 19 травня 2017 року № 01-05/145, 18 травня 2017 року представниками управління проведено позапланову перевірку з виїздом за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якої встановлено виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами цієї перевірки складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування; припис про усунення порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 жовтня 2017 року в справі № 750/5613/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, припис про усунення порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визнано протиправним та скасовано.

Рішенням Чернігівської міської ради № 249 від 06 червня 2017 року захисній споруді цивільного захисту (сховищу № НОМЕР_1), яка перебуває в державній власності та в управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.

07 липня 2017 року проведено реєстрацію права власності на захисну споруду (сховище) за державою в особі Фонду державного майна України.

Розпорядженням Чернігівської міської ради № 48-р від 02 квітня 2020 року створено комісію з перевірки правомірності використання ОСОБА_1 земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Чернігова на АДРЕСА_1 .

На виконання цього розпорядження комісією складено акт від 15 травня 2020 року, згідно з яким встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 . Рішенням Чернігівської міської ради від 07 жовтня 2015 року вказана земельна ділянка була передана йому в оренду, однак від укладення договору оренди відповідач ухиляється. На захисній споруді № НОМЕР_1, яка розташована за цієї адресою, ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво двоповерхової будівлі, чим унеможливив використання споруди за функціональним призначенням. Акт містить пропозицію звернутись до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з повідомленням про необхідність подання позову про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні цією спорудою шляхом знесення самовільно збудованої на ній двоповерхової будівлі.

02 червня 2020 року робочою групою, затвердженою наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 27 травня 2020 року № 13/326, проведено обстеження захисної споруди (сховища № НОМЕР_1), що розташована в АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт про те, що під час обстеження виявлено над входами до сховища побудовану двоповерхову будівлю, що порушує пункт 2 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Згідно пунктом 2.1.1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09 жовтня 2006 року № 653 (яка діяла на момент виявлення порушення), захаращення входів не допускається; забудова ділянок поблизу входів, аварійних виходів і зовнішніх повітрозабірних і витяжних пристроїв без узгодження з уповноваженим місцевим органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту не допускається.

09 липня 2018 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, у яких зазначено, що під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що ОСОБА_1 здійснив будівництво двоповерхової будівлі над входом до належної державі в особі Фонду державного майна України захисної споруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що призвело до унеможливлення використання споруди за функціональним призначенням.

Відповідних документів, які б надавали відповідачу дозвіл на здійснення цього будівництва, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову.

Та обставина, що вручений відповідачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було скасовано не свідчить про те, що будівництво спірної будівлі здійснено не ним, оскільки такий факт підтверджений сукупністю інших доказів, які апеляційний суд визнав належними та допустимими, і не спростований відповідачем під час розгляду справи, тому доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.

Інші аргументи касаційної скарги також не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками суду та стосуються переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов