Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 23.07.2020 року у справі №628/1203/19 Ухвала КЦС ВП від 23.07.2020 року у справі №628/12...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

Іменем України

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 628/1203/19

провадження № 61-10000св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Акціонерного товариства "Універсал Банк" - Іващенко Ірини Олександрівни на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року у складі судді Клімової С. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О.

В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 11 лютого 2019 року у Київському відділенні АТ "Універсал Банк", розташованому за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд.10-А, корпус 5, проведено ревізію 100 % перерахунком готівкових коштів в національній валюті, 100 % перерахунком готівкових коштів в іноземній валюті та інших цінностей операційної каси, за результатами якої виявлено недостачу готівкових коштів в національній валюті України - гривні, у розмірі 273 000,00 грн.

Згідно наданих старшим касиром - операціоністом ОСОБА_3 пояснень, при здійсненні клієнтом банку ОСОБА_1 платіжної операції з перерахування грошових коштів для оплати за нерухомість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція ДБК Ін вест", вона допустила помилку під час рахування готівкових грошових коштів, а саме не здійснила обнуління показників рахувальної машинки під час підрахунку купюр номіналом 100 грн, у результаті чого відповідач помилково отримав грошові кошти в сумі 273 000,00 грн, замість суми, що підлягала поверненню - 102,00 грн. Зазначене підтверджується також відеозаписами з камер спостереження у касовому вузлі.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога від 26 лютого 2019 року № 2807 про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 273 000,00 грн, однак відповідач грошові кошти, отримані ним внаслідок рахункової помилки, не повернув.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача безпідставно отримані ним грошові кошти у розмірі 273 000,00 грн, також відшкодувати витрати зі сплати судового збору та витрати понесені за проведення експертизи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог АТ "Універсал Банк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів факт недобросовісності відповідача та наявності рахункової помилки, а тому відсутні підстави, передбачені статтею 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) для повернення спірного майна. Наданий позивачем оптичний диск та висновок експерта суд визнав неналежними доказами з посиланням на те, що ні оригінал запису, ні записуючий пристрій та їх місцезнаходження не встановлено, а тому вважав висновок експерта таким, що ґрунтується на неправильних даних.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" залишено без задоволення, рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог є правильним. У справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 безпідставно отримав кошти від касира АТ "Універсал Банк" у розмірі 273 000,00 грн. На наданому експерту та суду оптичному диску відображається лише копія відеозапису з камер спостережень, а тому експерт був позбавлений можливості встановити технологічні властивості відеозапису за відсутності оригіналу та оригінального пристрою, на який здійснювався відеозапис.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ "Універсал Банк" - Іващенко І. О., у якій заявник просив рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

На обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на наявністьпідстав, передбачених підпунктами "б ", "в " та "г" пункту 2 частини третьої статті

389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки заявник позбавлений можливості спростувати обставини встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа має виняткове значення для заявника та, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії малозначних.

Суди попередніх інстанцій не урахували, що відеоспостереження у банку організовано та здійснюється на виконання вимог Національного Банку України.

Жодних сумнівів щодо неналежності та недостовірності поданого позивачем відеозапису з камер спостереження банку під час підготовчого засідання, як це передбачено частиною 11 статті 83 ЦПК України, відповідачем не заявлялось, а також не ставилося питання про витребування оригіналу електронного доказу згідно з положеннями частини 5 статті 100 ЦПК України, та про проведення фоноскопічної експертизи відеозапису на предмет його монтажу чи проведення експертизи технічних засобів, на які здійснювався запис. Натомість відповідач визнавав події, зафіксовані на відеозаписі, та свою участь у них.

Наданий позивачем висновок експертизи відеозапису № 107/19 від

14 серпня 2019 року є достовірним, оскільки експерт надав відповіді на всі поставлені питання, що входять до предмета доказування та мають значення для вирішення справи. Відповідно до положень статті 106 ЦПК України експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Суди також не навели мотивів відхилення показів свідків, а отже формально підійшли до вирішення спору, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди помилково послалися на статтю

1215 ЦК України, оскільки сума грошових коштів, що належить до стягнення з відповідача, не підпадає під види виплат, передбачених частиною 1 статті 1215 ЦК України.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

30 липня 2020 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

За змістом частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11 лютого 2019 року у відділенні АТ "Універсал Банк", розташованого за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 10-А, корпус 5, ОСОБА_1 здійснив переказ готівки на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція ДБК Інвест" в сумі 1 656 648,00 грн, призначення платежу: оплата за квартиру АДРЕСА_1.

Того ж дня у Київському відділенні АТ "Універсал Банк", розташованого за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд.10-А, корпус 5, проведено ревізію 100 % перерахунком готівкових коштів в національній валюті, 100 % перерахунком готівкових коштів в іноземній валюті та інших цінностей операційної каси.

Відповідно до акту ревізії цінностей операційної каси від 11 лютого 2019 року у Київському відділенні № 26, проведеної у присутності відповідальних осіб сховища, виявлено недостачу готівкових коштів в національній валюті України - гривні, у розмірі 273 000,00 грн. Ревізію розпочато 11 лютого 2019 року о 15 год. 10 хв. закінчено 11 лютого 2019 року о 18 год. 00 хв.

Згідно з пояснювальною запискою старшого касира - операціоніста ОСОБА_3 від 12 лютого 2019 року, при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів для оплати за нерухомість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція ДБК Інвест" клієнтом банку ОСОБА_1, нею було допущено помилку під час рахування готівкових грошових коштів, а саме: не було здійснено обнуління показників рахувальної машинки після підрахунку купюр номіналом 100
грн
, у результаті чого сума підрахунку купюр номіналом

200 грн була помилково здійснена з урахуванням попередньо перерахованих купюр номіналом 100 грн у загальному розмірі 273 000,00 грн. Внаслідок цього при перерахунку отриманих від відповідача готівкових коштів, що належали до сплати за грошовим переказом (1 656 648,00 грн), помилково було нараховано 1 930 000,00
грн
, а тому суму, що перевищувала платіж (273 102,00 грн), вона помилково видала ОСОБА_1

26 лютого 2019 року позивач на адресу ОСОБА_1 направив вимогу про повернення безпідставно отриманих ним коштів у розмірі 273 000,00 грн.

Відповідно до висновку експертизи відеозапису № 107/19 від 14 серпня

2019 року, підготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива":

1) на запитання: "Яку кількість грошових купюр із наданих у чорній сумці клієнтом ОСОБА_1 та яким номіналом було перераховано, яким чином сформовано кошти при підрахунку (корінці, пачки тощо), касиром ОСОБА_3 (каса № 2) у період часу з 12:00:00 год. до 12:54:06 год. 11 лютого

2019 року, при здійсненні платіжної операції з перерахування грошових коштів та обслуговування клієнта ОСОБА_1, згідно відеозаписів за 11 лютого

2019 року з касового вузлу Київського відділення № 26 АТ "Універсал Банк" - каси № 2, розташованої за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 10а? ", надано відповідь: "Під час подій, зафіксованих у досліджуваних відеозаписах № 103, № 106 та № 115 загалом було перераховано 27 корінців по 100 грн, 68 корінців по 200 грн, 4 корінці по 50 грн, одночасно з цим на робочому місці касира перебували грошові кошти кількістю у 1 розформований корінець, купюрами по 100
грн
та

200 грн";

2) на запитання: "У якій сумі касиром було здійснено повернення клієнту ОСОБА_1 грошових коштів 11 лютого 2019 року (зазначити кількість корінців, номінал валюти) у період часу з 12:00:00 год. до 12:54:06 год. згідно відеозаписів, які містяться на компакт диску, за 11 лютого 2019 року Київського відділення № 26 АТ "Універсал Банк", розташованого за адресою: м. Київ,

пр-т Героїв Сталінграду, 10а? ", надано відповідь: "Під час подій, зафіксованих у досліджуваних відеозаписах № 103, № 106 та № 115 касиром для повернення клієнту було вкладено в сумку 13 корінців по 200 грн та 1 по 100 грн, а також невстановлена кількість купюр по 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн та

1 купюра невизначеного номіналу".

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника АТ "Універсал Банк" - Іващенко І. О. підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій статтями 400, 409, 410, 412, 415, 416 ЦПК України, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що "предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України".

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (пункти 72,73 постанови Великої Палати Верховного Суду від

23 травня 208 року у справі № 629/4628/16-ц).

На підтвердження заявлених вимог про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, позивач надав оптичний диск із записом з камер відеоспостереження у приміщенні банку, висновок експертизи відеозапису № 107/19 від 14 серпня 2019 року, а також подав клопотання про допит

свідків - касирів Київського відділення АТ "Універсал Банк" - ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав недоведеності, суди попередніх інстанцій виходили виключно з того, що наданий позивачем оптичний диск з відеозаписом з камер спостереження та висновок експертизи, підготовлений за наслідками його дослідження не є допустимим доказом, оскільки відсутній оригінал запису, а записуючий пристрій та його місцезнаходження не встановлені.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 81 ЦПК України.

Згідно з частиною сьомої зазначеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених частини 1 статті 81 ЦПК України.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5 статті 100 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України.

Суди попередніх інстанцій у порушення зазначених положень цивільного процесуального законодавства не урахували специфіку подання доказів у цій справі, зокрема те, що стороною було подано копію електронного доказу, оригінал якого зберігається у відділенні банківської установи та є частиною технічної організації охорони банківських приміщень, впроваджених відповідно до Правил з організації захисту приміщень банків в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 лютого 2016 року № 63. А тому при виникненні сумніву щодо відповідності поданої копії електронного доказу його оригіналу, суд відповідно до частини 5 статті 100 ЦПК України повинен був витребувати оригінал такого доказу і лише за відсутності його надання - не брати його до уваги.

Спірні правовідносини виникли при переказі грошових коштів у готівковій формі на рахунок юридичної особи, а тому клієнту, при поверненні решти з наданих для переказу грошових коштів, відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103, не видавалась заява про видачу готівки.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надає оцінку доказам як в цілому так і кожному доказу, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

У матеріалах справи наявні пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким суди попередніх інстанцій не надали ніякої оцінки, як окремо, так і у сукупності з іншими наявними у справі доказами, не мотивували їх відхилення у разі, якщо суди вважали їх недостовірними чи недопустимими.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства та завданням цивільного судочинства не відповідають. Судами попередніх інстанцій не з'ясовано фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним у справі доказам, що свідчить про передчасність висновків судів по суті вирішення спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ураховує тривалість розгляду зазначеної справи у суді, разом з тим, оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин справи, надання оцінки та переоцінки доказів.

Ураховуючи наведене, рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року та постанова Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Акціонерного товариства "Універсал Банк" - Іващенко Ірини Олександрівни задовольнити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 лютого

2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст