Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.11.2019 року у справі №375/275/17

Постанова

Іменем України

31 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 375/275/17

провадження № 61-31042св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Рокитнянська селищна рада Київської області, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 28 серпня 2017 року у складі судді Литвина О. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рокитнянської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої споруди.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0378 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_1, та яка межує із землями загального користування та землями Рокитнянської селищної ради Київської області.

ОСОБА_2 самовільно захопила частину її земельної ділянки та самочинно збудувала на ній господарську споруду і зберігає у ній сміття, створюючи тим самим антисанітарні умови, які шкідливо впливають на її здоров'я.

Крім того, вважала, що самочинно збудована споруда порушує право користування належною їй земельною ділянкою та правила добросусідства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 28 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема не довела факт порушення її прав діями відповідачів. Наявність спірної споруди на земельній ділянці Рокитнянської селищної ради Київської області не призводить до обмеження права користування земельною ділянкою ОСОБА_1.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вона не може вільно розпоряджатися належною їй на праві власності земельною ділянкою, оскільки ОСОБА_2 самовільно захопила частину її земельної ділянки та самочинно збудувала на ній господарську споруду. Інша частина земельної ділянки належить Рокитнянській селищній раді Київської області. Спірна споруда знаходиться на межі її земельної ділянки та перешкоджає у здійсненні її права власності.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0378 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_1, та яка межує із землями загального користування та із землями Рокитнянської селищної ради Київської області.

Між сторонами існує спір з приводу самочинно збудованої ОСОБА_2 господарської споруди, що розташована на земельній ділянці Рокитнянської селищної ради Київської області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розміщена самочинно збудована ОСОБА_2 споруда; порушення її прав будівництвом цієї споруди, а також власником земельної ділянки - Рокитнянською селищною радою Київської області, на якій знаходиться ця споруда, судом не встановлено.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що доводи позивача про порушення її прав, що підлягають судовому захисту відповідно до положень статей 103, 104 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є безпідставними.

Належні і допустимі докази на підтвердження факту відсутності під'їзду до будинку позивача та обмеження у праві користування позивачем своєю земельною ділянкою через наявність спірної споруди у матеріалах справи відсутні.

Також суди не прийняли визнання Рокитнянською селищною радою Київської області позову, що узгоджується частиною 4 статті 174 ЦПК України 2004 року, відповідно до якої, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 28 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко