Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 494/178/17

провадження № 61-5859св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_6 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме - дві земельні ділянки, площею по 10 га кожна, які розташовані на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім неї спадкоємцем першої черги є також ОСОБА_2 . На час закінчення шестимісячного строку вступу у спадщину, а саме в період з 20 вересня

2012 року до 18 жовтня 2012 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні

з діагнозом вітообразний перелом правої ноги без зміщення. Потім хворіли діти позивача та також певний час шукали документи на спадкове майно, а тому вона пропустила строк з поважних причин.

24 січня 2017 року вона звернулась до приватного нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті батька, але нотаріусом було відмовлено і роз`яснено право на звернення до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

У зв`язку з викладеним, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 14 березня

2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено поважності причин несвоєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, визнання позову відповідачем суперечить закону, позивач не надала правоустановчих документів на спадкове майно.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2017 року рішення Березівського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її батька

ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому наявні підстави для задоволення позову, передбачені частиною третьою статті 1272 ЦК України.

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулася із апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Просила зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Апеляційним судом до участі були залучені правонаступники померлої ОСОБА_3 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Постановою апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року рішення Березівського районного суду Одеської області від 14 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_6

є ще ОСОБА_3 , тому вона також повинна бути відповідачем по справі. Суд першої інстанції на це уваги не звернув та ухвалив рішення, не залучивши до участі у справі усіх спадкоємців. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити саме з цих підстав.

Аргументи учасників справи

У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не витребувана та не досліджена спадкова справа, яка відкрилася після смерті батька, а тому суди дійшли неправильних висновків щодо фактів, які мають суттєве значення для вирішення справи. Судом апеляційної інстанції неправильно встановлені обставини справи, надана неналежна оцінка доказам. При зверненні до нотаріуса про прийняття спадщини, останній у своєму листі від 24 січня

2017 роз`яснив, що спадкова справа після смерті батька не була заведена, інші спадкоємці до органів нотаріату не зверталися, після цього вона і звернулася до суду з цим позовом. Тому вона не була обізнана щодо прийняття

ОСОБА_3 спадщини. Після зупинення апеляційним судом провадження у цій справі її про подальший розгляд справи не було повідомлено.

У червні 2019 року представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -

ОСОБА_7 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскільки спадкоємців не було залучено до участі у справі в якості відповідачів, суд апеляційної інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

01 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьком ОСОБА_8 є

ОСОБА_2 ОСОБА_2. після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

Відповідно до довідки Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області № 13/02-23 від 12 січня 2017 року ОСОБА_6 з 13 квітня 2012 року по день смерті був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 . Інших осіб зареєстрованих за вказаною адресою не має.

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області з заявою про прийняття спадщини, однак їй надано лист-роз`яснення від 24 січня 2017 року щодо пропуску строку на прийняття спадщини та відсутності документів на право власності на спадкове майно.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47122461 ОСОБА_3 17 березня 2017 року отримала Свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6

Листом Березівської державної нотаріальної контори від 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 було повідомлено, що спадкова справа за заявою ОСОБА_3 заведена 07 лютого 2017 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи

у суді першої інстанції) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі,

є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (частина перша статті 26 ЦПК у редакції, чинній на моментрозгляду справи у суді першої інстанції).

Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Згідно пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок, що «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови

у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідачата приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Встановивши, що ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті

ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, до участі у справі в якості співвідповідача залучена не була, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у позові з цих підстав.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про неповідомлення

ОСОБА_1 про розгляд справи після зупинення провадження у справі апеляційним судом, оскільки зазначене не підтверджується матеріалами справи. Зокрема, ухвала апеляційного суду про поновлення провадження

у справі та призначення її до судового розгляду на 13 грудня 2018 року о 14.00 год. надіслана судом за адресою ОСОБА_1 та отримана адресатом

26 листопада 2018 року (а. с. 144 - 147).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку що постанову суду апеляційної інстанції ухвалено без додержання норм матеріального

і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат